2. Особливості перевірки додержання законів у сфері охорони здоров’я.

Захист особистих немайнових прав людини і громадянина, до яких відноситься і право на охорону здоров’я, віднесене до основних напрямів нагляду за додержанням і застосуванням законів, як це випливає зі змісту п. 4 Наказу Генерального прокурора № 3гн від 7 листопада 2012 року.

Важливо з’ясувати і запам’ятати, що об’єктами прокурорського нагляду у сфері охорони здоров’я є:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Міністерство охорони здоров’я України;

3. Спеціалізовані центральні органи виконавчої влади: Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державна служба України з лікарських засобів, Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань і їх територіальні органи;

4. спеціальні структурні підрозділи у сфері охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій;

5. органи місцевого самоврядування;

6. заклади охорони здоров’я різних форм власності (лікарні, санаторно-курортні заклади, тощо);

7. посадові особи сфери охорони здоров’я;

8. санітарно-епідеміологічні установи;

9. фізичні особи-підприємці, які здійснюють медичну практику;

10. суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють медичне страхування;

11. благодійні організації, діяльність яких пов’язана із сферою охорони здоров’я;

11. Товариство Червоного Хреста України;

12. громадські організації, діяльність яких пов’язана із сферою охорони здоров’я.

На вказаних об’єктах відповідно до завдань прокурорського нагляду можуть проводитись перевірки за наявності обґрунтованих підстав.

До проведення перевірки необхідно здійснити аналіз стану законності у сфері охорони здоров’я, продумати заходи щодо її забезпечення, опрацювати необхідні документи і вивчити доводи.

Для аналізу стану законності у сфері охорони здоров’я необхідно витребувати інформацію:

1) із місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (у тому числі управлінь, відділів охорони здоров’я районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів місцевих рад) про:

• стан захворюваності та смертності населення в районі (місті);

• наявність затверджених місцевих програм, спрямованих на підтримання належного стану охорони здоров’я, боротьбу з окремими захворюваннями тощо;

• про стан виконання та фінансування заходів, передбачених такими програмами;

• суми коштів, виділених з місцевих бюджетів на фінансування закладів охорони здоров’я;

• переліки платних послуг, дозволених для надання закладам охорони здоров’я;

• кількість перевірок закладів охорони здоров’я, проведених працівниками вказаних органів, виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення.

2. із органів державного санітарного нагляду (районні та міські санітарно- епідеміологічні станції) про:

• стан епідемічної ситуації в регіоні (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року);

• кількість проведених в закладах охорони здоров’я перевірок додержання вимог санітарного законодавства, виявлені порушення, вжиті заходи на їх усунення та притягнення винних осіб до відповідальності;

• кількість наданих погоджень (дозволів) на здійснення певних видів діяльності.

2. Із територіальних органів Державної служби з лікарських засобів:

• матеріали проведених перевірок дотримання вимог законодавства щодо виробництва, зберігання ліків та використання медикаментів належної якості;

• дані про притягнення до адміністративної відповідальності.

2. із закладів охорони здоров’я інформацію про:

- кількість хворих, померлих в стаціонарі закладу охорони здоров’я (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року);

- суми бюджетних коштів, виділених на фінансування медичного закладу;

- статистичні звіти за основними показниками роботи;

- перелік зданих в в оренду приміщень чи іншого майна медичної установи;

5) із територіальних відділень Державного казначейства України та Державної фінансової інспекції:

- про фінансування цільових програм та комплексних заходів з охорони здоров’я;

- про результати перевірок фінансово-господарської діяльності управлінь та закладів охорони здоров’я щодо викоритсання ліків та медобладнання, закуплених за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, цільового використання бюджетних коштів, виділених на придбання медикаментів за безплатними та пільговими рецептами;

- актів документальних ревізій з питань використання бюджетними закладами та установами охорони здоров’я благодійних коштів і пожертвувань від юридичних та фізичних осіб.

6. із органів статистики:

• перелік закладів охорони здоров’я у регіоні, в тому числі приватної форми власності;

6. із митних органів:

- інформацію про ввезення медикаментів та гуманітарної допомоги.

Слід звернути увагу на відповідність інформації про стан захворюваності населення місцевих органів влади та закладів охорони здоров’я, відповідність цих відомостей даним статистичних звітів медичних установ. У разі виявлення невідповідності статистичних даних фактичним, слід ініціювати проведення перевірок органами статистики.

Зазвичай, питання, які потребують з’ясуванню у ході перевірки з питань додержання вимог чинного законодавства про охорону здоров’я потребують спеціальних знань. Тому прокурорам, при виникненні такої необхідності, доцільно використовувати повноваження, передбачене ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, щодо залучення до перевірок спеціалістів територіальних органів державного санітарного нагляду, Державної фінансової інспекції, Державної служби з лікарських засобів, Державної інспекції з контролю за цінами.

Слід відмітити, що перевірки з питань охорони здоров’я носять багатогранний характер, оскільки суспільні відносини, що виникають в даній сфері регулюються нормативно-правовими актами не однієї галузі законодавства. Тому, проведенню перевірки повинно передувати складання плану її здійснення, в якому відображається нормативно-правова база, що підлягає вивченню, об’єкти перевірки. При виборі об’єктів перевірки слід враховувати вимогу наказу Генерального прокурора України від 07.11.2012 р. № 3 гн щодо недопущення підміни діяльності органів державного нагляду (контролю) та управління, дублювання їх функцій, а також не обмежувати законні права та інтереси суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я. Для ефективності та оперативності перевірки в плані необхідно зазначити перелік питань, які підлягають з’ясуванню.