2. Прокуроський нагляд за додержанням законів у сфері зовнішньоекономічної діяльності

1. Завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законодавства у зовнішньоекономічній сфері

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на економічних взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до вітчизняного законодавства зовнішньоекономічна діяльність здійснюється за обов’язкової участі щонайменше двох учасників, один з яких має бути резидентом України, інший – нерезидентом, тобто іноземним підприємцем – індивідуальним або колективним, що був створений (зареєстрований) відповідно до законодавства іншої держави.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), юридичні особи, (у тому числі майно та капітал яких є повністю власністю іноземних суб'єктів господарської діяльності), об'єднання фізичних і юридичних осіб, структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами, спільні підприємства, інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, згідно ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», належать:

• експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

• надання суб'єктами ЗЕД України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності (і навпаки), в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, не заборонених законодавством України;

• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

• міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

• кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД, створення банківських, кредитних та страхових установ в Україні та за її межами;

• спільна підприємницька діяльність, що включає створення спільних підприємств, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном;

• підприємницька діяльність пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності;

• діяльність в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів, тощо;

• товарообмінні (бартерні) операції;

• орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД;

• роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності (і навпаки).

Це не вичерпний перелік видів зовнішньоекономічної діяльності. Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України. Фізичні особи здійснюють зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності, юридичні особи – з моменту набуття статусу юридичної особи. При цьому, фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Для забезпечення ефективного нагляду за додержанням законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно організувати роботу таким чином, щоб охопити всі спектри цієї сфери. Невірним є підхід, коли на місцях нагляд зводиться лише до перевірок законності контрактів, за якими кошти не повернулися в Україну, адже суб'єктами створюються спеціальні приховані схеми вивезення валюти, органів валютного контролю.