2. Особливості перевірок законності інвестування установами, підприємствами державної форми власності, а також органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" держава може виступати суб’єктом інвестиційної діяльності. Об’єктами ж інвестиційної діяльності держави може виступати будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Здійснення інвестування державою може відбуватися в двох формах: по-перше: шляхом заснування господарської організації будь-якого типу, по-друге: безпосередньої участі в господарській діяльності.

Предметом прокурорської перевірки є додержання закону при процедурі створення інвестиційних підприємств, законності їх установчих документів.

Перш за все необхідно перевірити законність рішення органів влади чи місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій про інвестування.

Сформувавши перелік суб’єктів господарської діяльності, на адресу яких здійснено інвестування за рахунок бюджетних коштів, необхідно у них та в органах державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності перевірити відповідність установчих документів вимогам діючого законодавства.

Крім цього, оскільки внесення інвестицій пов’язано із внесенням змін до статуту, необхідно перевірити дотримання процедури прийняття рішення про інвестування.

Поряд із державними підприємствами, органами влади і місцевого самоврядування, засновниками та власниками господарських товариств можуть виступити юридичні (недержавної форми власності) і фізичні особи. Під час перевірки необхідно звернути увагу на наявність майна, що вноситься даними суб’єктами для здійснення організацією господарської діяльності.

Як засвідчили перевірки, мають місце факти здійснення інвестиційної діяльності за рахунок фінансових та матеріальних ресурсів, які не мають підтвердження їх виникнення або право власності. Відповідно, потрібно перевірити наявність технічної документації, сертифікати виробника та дані спеціалістів Держкомстандарту про походження сировини, обладнання, товарів, та відповідність їх українським стандартам та якості. Предметом перевірки є питання витрачання інвестиційних коштів не за цільовим призначенням, розподіл чистого прибутку та ефективності дивідендної політики на корпоративних підприємствах з державною чи комунальною часткою власності.

Поширена практика прийняття на загальних зборах акціонерів чи співвласників підприємств, які мають частку державної та комунальної власності, рішень про спрямування чистого прибутку чи його більшої частини на розвиток підприємства. При цьому, посадові особи Фонду державного майна України (органів місцевого самоврядування) не можуть суттєво вплинути на хід голосування, а держава втрачає можливість отримувати надходження до державного чи місцевих бюджетів.

Перевірці підлягає питання своєчасності перерахування дивідендів підприємствами з державною та комунальною часткою власності до відповідного бюджету. Має місце несвоєчасне проведення або взагалі непроведення протягом тривалого часу загальних зборів. Практично для всіх підприємств державного сектору характерна вкрай низька або від'ємна ефективність проведених інвестицій.

Допускаються порушення при визначенні розмірів інвестиційних зобов'язань (збільшення вартості майна, яка вкладається інвестором в якості інвестицій, від її дійсної вартості; відсутність реальної оцінки внеску кожного учасника до статутного фонду, що призводить до невірного розподілу прибутку та може завдати суттєвих збитків державним інтересам.

Незаконним є інвестування в об'єкти, створення і використання яких заборонено у зв'язку з тим, що ці об'єкти не відповідають вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також які порушують права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Незаконним також є встановлення органами влади та самоврядування пільг для інвесторів (зменшення платежів, податків, відрахувань, відстрочка платежів, звільнення від платежів), нераціональне використання інвестицій у відсутності економічного або виробничого обґрунтування (безпідставне за відсутності висновків збільшення штатної чисельності працівників призводить до збільшення витрат­ на виплату зарплати). Внаслідок реалізації корисних копалин, природних ресурсів, сировини, продукції, товарів за заниженими цінами, використання яких здійснюється в ході інвестиційної діяльності, щорічно держава та підприємства втрачають значні кошти.

Необхідно звернути увагу, що заборонено законом внесення інвестицій у вигляді дебіторської заборгованості, яка є простроченою, або яку не буде можливості у відповідності до чинного законодавства стягнути з боржника.