2. Прокуроський нагляд за додержанням законів у агропромиловому комплексі

2.1. Завдання прокурорського нагляду за додержанням вимог законів в агропромисловому комплексі.

Відповідно до Наказу Генерального прокурора України № 3 від 07.11.12 “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів” основними напрямами нагляду за додержанням і застосуванням законів вважати захист фінансово-економічних інтересів держави, і зокрема це відноситься до сфери агропромислового комплексу.

Не зважаючи на те, що процес реформ практично завершено, основні цілі цих перетворень – забезпечення в їх ході захисту земельних та майнових прав селян, створення на основі широкого розвитку підприємництва і орендних відносин на селі високорозвинутого, конкурентноспроможного аграрного сектору економіки, не досягнуті. І якщо, після законодавчого врегулювання проблеми виділення земельних часток (паїв) їх власникам, ці питання, в основному, вирішуються, то право членів колишніх КСП на отримання належних їм майнових паїв вимагає посиленого захисту. Основною причиною такого стану послужило те, що новостворені в ході аграрної реформи на базі колективних сільгосппідприємств господарські товариства, фермерські, приватні підприємства, користуючись тим, що майно, яке підлягало розподілу між членами КСП, не було відокремлено від іншого майна, безпідставно та безоплатно використовують його, допускають випадки незаконного відчуження майна.

Тому. виходячи з наведеного, можна сказати, що метою перевірки є виявлення фактів порушення аграрного законодавства (включення у списки на отримання земельного і майнового паїв громадян, які не мають на це права; незаконне відчуження майна колишніх КСП і привласнення коштів, отриманих від його реалізації; користування майновими та земельними паями селян без укладання договорів оренди та без сплати належної орендної плати; розкрадання та розтрат одержаного в оренду майна, вчинених службовими особами сільгосппідприємств, тощо), відшкодування заподіяних збитків і притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

Перевірки проводяться у сільськогосподарських підприємствах та створених на основі колективних сільгосппідприємств агроформуваннях, районних відділах земельних ресурсів, в органах місцевого самоврядування та виконавчих органах державної влади на місцях (управліннях агропромислового розвитку райдержадміністрацій).

2.2. Організація прокурорських перевірок за додержанням законів в агропромисловому комплексі.

Для здійснення належного нагляду за додержанням законності при реформуванні АПК у прокуратурі повинно бути відповідне інформаційне забезпечення:

1. Перелік сільськогосподарських підприємств, землі та майно яких підлягали паюванню.

2. Перелік новоутворених недержавних сільськогосподарських підприємств.

3.Рішення загальних зборів, створених комісій, засідань правління підприємства з питань реформування.

4. Положення про комісію з реорганізації підприємства.

5. Дані про розробку і затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

6. Приблизний перелік документів з паювання земель КСП: рішення загальних зборів КСП про затвердження складу комісії з проведення паювання земель колективної власності, список членів КСП, матеріали грошо­вої оцінки сільськогосподарських угідь КСП, розрахунок вартості та розмі­ру земельного паю.

7. Дані про проведену інвентаризацію, оцінку майна та розподіл майна сільгосппідприємства. При цьому необхідно вивчити та проаналізувати документи бухгалтерського, статистичного та аналітичного обліку, зокрема:

меморіальні відомості господарства про стан розрахунків з постачальника­ми і покупцями, баланси за певний період та інше; вибрати найбільш великі суми кредиторської заборгованості, ретельно розглянути їх походження (дату виникнення, угоду, відповідно до якої отримані товарно-матеріальні цінності підприємством, порядок розрахунків з постачальником за отримані ТМЦ), вивчити правове положення суб'єкта підприємницької діяль­ності — кредитора. Особливу увагу приділити питанню порівняння дати фактичного виникнення кредиторської заборгованості сільгосппідприємства перед СПД з датою передачі в оренду земельних, а також майнових паїв або часток означеного підприємства. Це порівняння дасть можливість встановити, ким фактично були використані отримані ТМЦ.

8. Дані про передачу ліквідного майна до статутних фондів новостворених підприємств.

9. Дані про кількість громадян, що мають право на земельну частку (пай) у розрізі кожного сільгосппідприємства.

10. Дані про кількість громадян, що мають право на майновий пай в розрізі кожного сільгосппідприємства.

Під час проведення перевірки прокурор з’ясовує наступні питання:

- забезпечення реалізації Указу Президента України від 08.08.95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям";

- додержання законодавства при реформуванні колективних сільсько­господарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, зокрема, забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з них із земельними і майновими паями;

- обов'язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди, земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній чи грошовій формах;,

- забезпечення встановлення сторонами договору оренди земельної частки (паю) в розмірах не менших, ніж визначено Указом Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" від 2.02.2002 р., яким підвищено розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв);

- додержання чинного законодавства при відчуженні земельних часток (паїв), дотримання при цьому конституційних прав та гарантій громадян щодо власності на землю;

- забезпечення видачі у встановленому порядку державних актів на право приватної власності на землю усім бажаючим власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай);

- забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села;

- забезпечення законності при уточненні складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі реорганізованих;

- додержання законодавства при визначенні розмірів паїв колишніх членів КСП, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами при припиненні членства, а також встановлення осіб, які є їх власниками;

- дотримання порядку документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільсько­господарського підприємства (майновий сертифікат);

- забезпечення виконання правонаступниками реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств майнових обов'язків, які перейшли до них від зазначених підприємств, зокрема стосовно колишніх членів цих підприємств;

- додержання порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих КСП.

Відповідно до вимог Указу Президента України „Про невідкладні захо­ди щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 29.01.01 проце­дура реформування починається із засідання загальних зборів колективного сільгосппідприємства, які прий­мають рішення про необхідність проведення реорганізації з метою ство­рення нових господарських формувань. При перевірках необхідно звертати увагу на те, що рішення загальних зборів набуває чинності за умови присут­ності на них не менш як трьох четвертих членів КСП і якщо за нього про­голосувала означена кількість присутніх на зборах (якщо інше не передба­чене статутом).

Загальні збори приймають рішення про: реорганізацію підприємства, інвентаризацію і оцінку майна, проведення паювання майна та землі, ство­рення відповідних комісій; затверджують: склад земельної, інвентаризацій­ної, комісій, комісії з організації вирішення майнових питань, результати їх роботи, акти оцінки майна і зміни у вартості майна, списки осіб, які мають право на земельний та майновий паї.

Виділення земельних часток (паїв).

Вказана робота проводиться на підставі „Рекомендацій щодо спрощення процедури виходу членів колективних сільськогосподарських підприємств зі складу господарств з належними їм земельними частками (паями)”, затверджених наказом Дер­жавного комітету України по земельних ресурсах. Згідно з постановою Верховної Ради України від 13.02.92 „Про прискорення земельної реформи і приватизації землі” нормативні акти Держкомзему є обов'язковими для виконання місцевими органами влади та управління.

Після прийняття Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки власникам цих часток здійснюється у порядку, встановленому названим Законом.

Виділенню земельних паїв передує робота з розпаювання земель.

Паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, акціонерних товариств здійснюється після передачі їх у колективну власність на підставі матеріалів про видачу державних актів на право колективної власності на землю та грошової оцінки сільськогосподарських угідь комісіями, створеними недержавними сільськогосподарськими підприємствами.

Організацію роботи з паювання земель, переданих у колективну власність, забезпечує районний відділ земельних ресурсів. Дана робота включає у себе аналіз документів з видачі державних актів на право колективної власності на землю та уточнення грошової оцінки сільгоспугідь, переданих у колек­тивну власність підприємства після 01.07.95.

Кількість осіб, що мають право на земельний пай, приймається за списком, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, який при необхідності уточнюється і підписується головами відповідних рад.

Матеріали розрахунку вартості та розміру земельного паю в умовних кадастрових гектарах перевіряються районними відділами земельних ресурсів.

Розрахунки вартості земельної частки та його розміру в умовних кадастрових гекта­рах подаються на затвердження до районної державної адміністрації.

Оформлення сертифікатів на право земельного паю здійснюється комісіями, утвореними на підприємствах, землі яких розпайовуються.

Сертифікати про право на земельний пай підписуються головою рай­онної державної адміністрації та реєструються у Книзі реєстрації сертифі­катів про право на земельний пай, яка, згідно пункту 5 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 ведеться відповідним районними державними адміністраціями.

Передача в натурі земельних ділянок громадянину здійснюється за його заявою після складання проектів організації території земельних часток (паїв) підприємствами та організаціями, які мають на це відповідну ліцензію.

Схеми поділу земель колективної власності складаються за участю керівників та спеціалістів КСП, затверджуються на загальних зборах членів даних підприємств і узгоджуються з районними державними адміністраціями.

Питання, які підлягають з'ясуванню у ході перевірок:

Кількість реформованих КСП у регіоні.

Чи приймалося загальними зборами КСП рішення про реорганізацію підприємства. Кількість правонаступників по кожному реформованому підприє­мству з викладенням повних даних новоутворених формувань.

Чи проведена у КСП робота з підготовки земель до розпаювання. Чи отриманий сільгосппідприємствами державний акт на право колектив­ної власності, чи затверджений список членів підприємства, що мають право на землю.

Чи розроблені схеми поділу земель колективної власності на земельні частки. Чи затверджені вони на сесіях місцевих рад. Кількість господарств, що не мають схем, причини. Землі яких господарств не розпайовані.

Чи визначений розмір земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП без виділення земельних ділянок в натурі, ким встановлювалися розміри земельних часток.

Чи видано кожному члену КСП сертифікати на право приватної влас­ності на земельну частку з визначенням його розміру в умовних кадастро­вих гектарах та вартісному вираженні.

Чи законно та обґрунтовано отримані особами сертифікати про право на земельну частку (пай).

Чи приймалися райдержадміністраціями рішення про затвердження розрахунку вартості земельної частки та її розміри по кожному підприємству.

Чи відповідають вимогам законодавства рішення, що приймаються місцевими радами, щодо передачі у власність чи користування новоутвореним господарствам частини земель загального користування.

Чи складаються звіти про кількість та якість земель власниками земель та землекористувачами, відділами земельних ресурсів та місцевими рада­ми. Чи є у відділах земельних ресурсів перелік документів з паювання зе­мель КСП, вказаний у додатку № 2 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Держкомзему України № 11 від 20.02.96. Чи здійснюється контроль за видачею державних актів на право власності чи користування на землю (кількість наданих земельних ділянок, кількість виданих державних актів).Чи виконується зазначеними контролюючими органами відповідно до постанов Уряду покладена на управління Держземінспекції функція ведення державного контролю за використанням та охороною земель. Чи виконуються державними інспекторами по використанню та охороні земель вимоги ч. 2 ст. 144 Земельного кодексу України щодо звернення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою, у разі прийняття всіх заходів передбачених ч. 1 названої статті. Як виконані ці вимоги державного інспектора, чи витримується порядок та умови припинення права власності на земельну ділянку, встановлені ст.ст. 140 - 143 ЗК України.

Дані про наявність земель запасу чи резервного фонду за кожною сільською радою.

Кількість осіб, які мають право на отримання земельної ділянки за рахунок земель запасу та резервного фонду (чи ведуться списки).

Кількість осіб, що отримали земельні ділянки за рахунок земель запасу та резервного фонду (працівники соціальної сфери, інші особи).

Кількість земельних ділянок, наданих у користування та власність із земель запасу та резервного фонду соціальним працівникам, іншим особам.

Чи встановлювалися рішеннями місцевих органів самоврядування граничні розміри земельних ділянок.

На які цілі надавалися земельні ділянки.

Потреба в земельних ділянках, кількість, площа.

Чи мали місце випадки відмови у наданні земельних ділянок із земель даної кате­горії, мотиви.

Чи мають місце факти надання земельних ділянок із земель запасу та резерву пропущеним у списках громадянам.

Кількість власників земельних сертифікатів на право на земельну частку (які є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі їм державних актів на право власності на землю), у тому числі тих, що уклали дого­вори оренди; причини неукладання договорів.

Чи в усіх господарствах проведено індексацію грошової оцінки земельних ділянок та внесено зміни до договорів оренди земель.

Паювання та виділення майнових паїв у натурі.

Основними нормативними актами, що регулюють паювання майна, є Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 29.01.01. та постанова Кабінету Міністрів України за №177 від 28.02.01. “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки”.

Згідно з цими законодавчими актами загальні збори (збори уповноважених) КСП або співвласників майна (реформованих господарств) затверджують Положення про паювання майна господарства, яке є внутрішнім нормативним документом, що регулює процес паювання і виділення майнових паїв в разі виходу членів КСП з його складу та Положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування підприємства.

Паювання майна проводиться з метою:

- визначення частки кожного члена КСП у спільному майні;

- забезпечення права членів КСП на отримання майнового паю при виході з господарства. При цьому, член КСП може отримати свій майновий пай в натурі тільки за умови, що майно господарства розпайоване і кожному визначена належна частка;

- забезпечення правової і організаційної основи для реструктуризації господарства.

Комісія з організації вирішення майнових питань створюється з метою забезпечення захисту майнових прав на пайовий фонд майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, в яких не завершено процес паювання майна та здійснено належного оформлення та реалізації цих прав. У своїй діяльності вона підзвітна зборам співвласників майна

Рішення Комісії виносяться на розгляд і стають обов'язковими для виконання лише після затвердження їх зборами.

Комісія з реструктуризації здійснює такі дії щодо паювання майна:

• складає список осіб, що мають право на майновий пай;

• здійснює розрахунок пайового фонду;

• формує переліки майна;

• розробляє План розподілу і структури пайового фонду з відповідними додатками;

• визначає розміри паїв колишніх членів підприємства, що не були одержані ними в натурі, грошима або цінними паперами під час припинення членства, а також виявляє осіб, які є їх власниками.

Відповідно до зазначеної постанови Уряду право на отримання майнового паю мають :

• пенсіонери,

• особи, призвані на військові збори;

• особи, направлені підприємством для навчання в учбові заклади;

• особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади;

• спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай, тощо.

При цьому, членство в КСП ґрунтується на праві добровільного вступу і виходу з його членів на підставі письмової заяви громадянина або за рішенням Загальних зборів (Збори уповноважених) про його виключення зі складу членів підприємства у разі недотримання статутних вимог або здійснення кримінальних дій, що завдали матеріальної чи моральної шкоди підприємству або його членам.

Разом з тим, вибуття члена КСП, не звільняє підприємство від зобов'язань перед ним щодо розрахунків за майновий пай.

За рішенням загальних зборів співвласників майна до складу осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути внесені інші категорії, наприклад, особи, що відпрацювали в господарстві довгий час і вибули з поважних причин, тощо.

При перевірці законності визначення розміру індивідуальних майнових паїв членів сільгосппідприємств необхідно пам’ятати, що відповідно до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" при визначенні індивідуальних майнових паїв повинні бути враховані трудові внески всіх членів підприємства. Згідно з Порядком визначення розмірів майнових паїв членів сільськогосподарських підприємств, затвердженим постановою за № 177, підрахунок індивідуальних трудових внесків визначається розміром оплати праці кожного члена підприємства за весь період його роботи .

Після врегулювання всіх спірних питань результати паювання затверджуються загальними зборами співвласників майна.

На підтвердження результатів паювання господарство повинно подати до відповідної місцевої ради списки осіб, які мають право на майновий пай, разом з пакетом документів, що підтверджують перелік пайового майна, розрахунки, структуру пайового фонду.

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом на право власності на майновий пай, яке видається за встановленим зразком органом місцевого самоврядування.

Визначення пайового фонду господарства

Майновий пайовий фонд господарства - це вартість майна, яке має бути розподілене між особами, що мають право на майновий пай в залежності від їх індивідуальних трудових внесків. Згідно закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" до пайового фонду відносять вартість основних виробничих і оборотних засобів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідну частку від участі в діяльності інших підприємств і організацій.

Розрахунок пайового фонду підприємства, уточнення його складу та вартості обчислюється відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ № 177 від 28.02.01. При цьому вартість пайового фонду зменшується на суму боргів (короткострокової, довгострокової і реструктуризованої заборгованості), на вартість майна соціальної сфери, а також майна, що не підлягає паюванню (мережі водо- та газопостачання, дороги, меліоративні та осушувальні пристрої, об'єкти, створені за рахунок бюджетних коштів.

Всі члени підприємства повинні отримати не тільки документ, в якому засвідчується розмір майнового паю, але і чітко знати, яке конкретно майно складає пайовий фонд, тобто на які активи господарства вони можуть претендувати в разі виходу зі складу підприємства.

В процесі розрахунку пайового фонду на підставі матеріалів інвентаризації та регістрів бухгалтерського обліку, в яких вже відображені результати інвентаризації і уточнення вартості майна, складаються переліки майна, які додаються до акту визначення пайового фонду, а саме:

- майно під забезпечення боргів;

- майно у фінансовій оренді;

- майно у заставі;

- об'єкти соціальної сфери;

- майно, яке не підлягає паюванню;

- майно, що складає пайовий фонд.

При складанні переліків майна в кожному з них зазначається назва об'єкту, інвентарний номер, місце розташування, первісна і залишкова вартість та сума зносу.

Складання переліку майна під забезпечення боргів

При визначенні пайового фонду від вартості активів господарства віднімається сума боргових зобов'язань. На цю суму повинні бути виділені окремі об'єкти майна, які залишаються в КСП або передаються правонаступнику для погашення боргів. Для цього складається окремий перелік інвентарних об'єктів. Підприємство правонаступник отримує борги та відповідне майно за передаточним балансом. Це майно є власністю нового підприємства і має бути взяте на облік, тобто на це майно на відміну від орендованого майна, може бути звернено стягнення кредиторів.

Майно у фінансовій оренді

Окремо від майна, яке виділяється під забезпечення боргів, виділяється майно, яке господарство отримало у фінансову оренду (лізинг). Ці активи повинні обліковуватися на балансі СП, але не можуть входити до складу пайового фонду. Згідно статті 10 Закону України "Про лізинг" право власності на об'єкти лізингу належить лізингодавцю протягом усього строку дії договору лізингу і до лізингоодержувача це право переходить тільки після повної сплати вартості об'єкту. Таким чином, це майно не є власністю КСП і не може бути розподілено між його членами та виділено під погашення боргів. Боргові зобов'язання з фінансового лізингу також знімаються із загальної суми зобов'язань, під погашення яких окремо виділяється майно.

Складання переліку майна у заставі

У випадку, коли окреме майно господарства знаходиться у заставі (банківській чи податковій) для забезпечення боргових зобов'язань, то відповідно до чинного законодавства, у господарства на ці об'єкти майна зберігається право володіння, але обмежується право розпорядження, тому їх не можна розподіляти між членами КСП. Як правило, вартість майна, переданого у заставу, перевищує суму зобов'язань приблизно у два рази. На ці об'єкти складається окремий перелік. Суму перевищення вартості активів у заставі над розміром боргових зобов'язань відносять до пайового фонду. Але в зв'язку з відсутністю конкретного активу ця сума не підлягає розподілу і відображається в резервному фонді. Після виконання правонаступником всіх зобов'язань щодо сплати боргу, забезпеченого заставою, у нього виникають зобов'язання перед колишніми членами КСП на суму перевищення вартості активів, що перебували у заставі над сумою сплачених боргів.

Складання переліку майна соціальної сфери

На балансах майже кожного господарства є майно соціальної сфери,.

До об'єктів соціальної інфраструктури (які не підлягають розпаюванню) відносяться:

- житловий фонд (крім гуртожитків);

- дитячі дошкільні заклади, школи та інші заклади освіти, табори для

відпочинку і оздоровлення дітей, об'єкти культури та аматорського спорту,

приміщення будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, об'єкти охорони здоров'я і побуту;

- заклади середньої та середньої професійно-технічної освіти, дитячі,

музичні та художні школи, школи мистецтв;

- мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також інженерні будівлі та споруди, призначені для обслуговування житлового фонду і соціальної сфери.

На ці об'єкти складається окремий перелік майна. Подальша доля цих об'єктів вирішується загальними зборами співвласників майна, власниками нових агроформувань та місцевою владою. Якщо місцева влада згодна прийняти ці об'єкти на свій баланс, то КСП передає їх згідно переліку за актом прийому-передачі.

Складання переліку майна, що не підлягає паюванню

Не підлягають паюванню об'єкти, які неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю, а саме: дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), гідротехнічні споруди, лісополоси та інші об'єкти, які знаходяться в загальному користуванні. Не підлягають паюванню також об'єкти, які збудовані за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. На це майно складається окремий перелік і воно передається за передаточним балансом новій юридичній особі.

Складання переліків майна пайового фонду

Всі активи, які не увійшли до складу вищенаведених категорій відносяться до загального переліку майна пайового фонду. На загальних зборах приймають рішення про поділ пайового фонду на декілька груп в залежності від напрямків використання.

Складання плану розподілу та структури пайового фонду

Комісія з паювання розробляє план розподілу і структури пайового фонду, який затверджується загальними зборами співвласників. В плані зазначається структура майна пайового фонду, яка є базою наступного розподілу майна.

Після розрахунку пайового фонду і визначення майна, яке входить до його складу, складаються додатки до плану розподілу та структури пайового фонду:

- Перелік майна, що персоніфікується між колишніми членами ;

- Перелік майна засновників нового підприємства;

- Перелік майна, що відноситься до резервної частини пайового фонду (майно, що тимчасово не розподіляється між членами КСП);

- Перелік майна на суму майнових паїв померлих осіб

Майно, що персоніфікується між членами господарства

На майно, яке персоніфікується між членами господарства складають окремий перелік об'єктів. Це майно розподіляється в натурі і при виході членів з господарства формуються переліки майна, на основі яких складаються акти прийому-передачі майна власникам. При визначенні індивідуальних майнових паїв за основу розрахунку береться саме сума пайового фонду, що персоніфікується між колишніми членами господарства.

Майно, що виділяється в рахунок майнових паїв засновників нового підприємства

Якщо в результаті реформування КСП утворюється нове підприємство з одним або декількома засновниками, з переліку майна, що персоніфікується між членами КСП необхідно виділити окремо перелік майна засновників для формування статутного фонду та реєстрації юридичної особи.

Формування резервного фонду

Для забезпечення виконання боргових зобов'язань КСП перед іншими особами може створюватися резервний фонд шляхом виділення частини майна з пайового фонду. На суму резервного фонду складається окремий перелік майна. Майно резервного фонду облікується на балансі КСП або його правонаступника до моменту передачі особам, що мають право на майновий пай.

Методика виділення майна в натурі

Відповідно до вимог Указу Президента України № 62/2001 від 29.01.01. власники майнових паїв вільні щодо здійснення свого права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше 1% вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину. Крім того, вони мають право отримати пай в натурі, грошима або цінними паперами. Майновий пай може бути отриманий як індивідуально, так і в спільну часткову власність групи осіб, які припиняють членство в господарстві. Оскільки терміну видачі паїв чинним законодавством не встановлено, це питання вирішується загальними зборами співвласників майна, якщо інший порядок не передбачений Положенням про паювання підприємства. За основу визначення конкретних об'єктів береться структура пайового фонду.

Вартість паїв уточнюється на момент подачі заяви з врахуванням інфляційних процесів і стану майна, а також відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 28.02.01. №177

При виході з господарства однієї особи або групи працівників для створення нової юридичної особи на суму об'єднаних індивідуальних майнових паїв виділяються окремі об'єкти майна за структурою пайового фонду. Ці особи набирають права власності на майно після підписання акту приймання-передачі майна.

Працівники, які забажали створити на базі структурного підрозділу КСП, де вони працювали, юридично самостійне господарство, можуть отримати в рахунок своїх майнових паїв закріплене за цим підрозділом майно, яке неє складовою цілісного технологічного процесу виробництва.

Нова юридична особа може бути створена як шляхом реорганізації КСП, так і шляхом утворення нового підприємства. В разі реорганізації підприємства до державного органу реєстрації крім установчих документів подається затверджений загальними зборами (зборами уповноважених) КСП перелік майна, що виділяється засновникам підприємства з майнового комплексу КСП в рахунок майнових паїв. Це майно буде передано новоутвореному підприємству за передаточним балансом. Також підприємство-правонаступник отримує за передаточним балансом, майно під забезпечення боргів КСП, які погодилось на себе взяти.

При утворенні підприємства без правонаступництва, засновникам майно видається за актами приймання-передачі. Проте, право володіння на це майно залишається за його співвласниками.

Коли зі складу КСП виходить більшість його членів, вони отримують основні та оборотні засоби на загальну суму своїх майнових паїв і укладають між собою договір про спільне володіння, користування та розпорядження майном. В договорі визначається уповноважена особа, яка буде представляти інтереси співвласників при укладанні цивільно-правових угод. Перехід права власності на майновий комплекс здійснюється в момент підписання акту приймання-передачі майна, який підписує керівник КСП та уповноважена співвласниками особа. До договору має бути доданий перелік майна, яким громадяни володіють на праві спільної часткової власності.

Процедура виділення майна в натурі складається з наступних етапів:

1. Подача громадянами заяв про отриманням майнового паю в натурі.

2. Формування груп з членів КСП, що виходять з його складу і отримують майно в натурі з метою спільного використання.

3. Розрахунок загальної суми майнових паїв для кожної групи.

4. Попереднє визначення переліку майна, що передається кожній групі згідно плану розподілу та структури пайового фонду.

5. Узгодження з представниками кожної з груп переліку майна, яке буде

видано в рахунок майнових паїв.

6. Прийняття загальними зборами співвласників рішення про задоволення заяв щодо надання згоди та затвердження переліку майна, що видається в рахунок майнових паїв.

7. Оформлення відповідних документів на отримання майна в натурі.

Передача майна оформляється актом приймання-передачі, який складається в 2-х примірниках. Перший примірник передається в бухгалтерію господарства і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій з виділення громадянам майна в рахунок їх паїв. Другий примірник передається новим власникам майна разом з інвентарними картками або інвентарними описами основних засобів та накладними внутрішньогосподарського призначення на оборотні засоби. Після підписання акту приймання-передачі майна право власності на майно переходить до колективу співвласників або до окремої особи, яка отримала свій майновий пай індивідуально.