1.2. Додержання законодавства при наданні в оренду державного та комунального майна.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є :

- ФДМ України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, утворених в процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.

• Органи місцевого самоврядування - щодо майна цілісного майнового комплексу підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що відповідно знаходиться у комунальній власності.

• Підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв.м., а з дозволу регіонального відділення ФДМУ, також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, ділянок) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.

Орендарями можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Обмежень законодавством не передбачено. Проте, фізична особа, що бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладання зобов’язана зареєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності.

Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості за усіма істотними умовами та підпису сторонами тексту договору. Істотні умови договору оренди регулюються нормами ЦК України і визначені у ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.         Не включення у договір оренди хоча б однієї із істотних умов, передбачених ст.10 вказаного Закону, є підставою визнати його недійсним на підставі ст.215 ЦК України. Як передача, так і повернення майна, що орендується, повинно проводитися на підставі акту прийому-передачі, у якому відображається технічний стан переданого в оренду майна, забезпеченість інженерними мережами. Відсутність цієї інформації не дозволяє у повному обсязі визначити проведені орендарем поліпшення, а також унеможливлює визначення обґрунтованості взаєморозрахунків по оренді, які проводяться між сторонами, в рахунок виконаних ремонтно-будівельних робіт. Окрім того, акт прийому-передачі майна, що орендується, є єдиним документом, який фіксує момент закінчення угоди найму. Він свідчить, що орендоване майно фактично передано орендодавцем і прийнято орендарем у користування.

  Окремо слід перевірити законність дотримання механізму розподілу та спрямування орендної плати до відповідних бюджетів.  Порядок перерахування сум по орендних платежах, залежно від того, хто виступає орендодавцем, визначається постановою КМУ № 786 від 04.10.95 р. та Законом України “Про Державний бюджет”. При цьому слід враховувати, що відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік”, до доходів загального фонду державного бюджету належать 50 відсотків плати за оренду майна (крім військового майна і майна Національної академії наук України та галузевих академій наук), що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету.

Для комунального майна орендна плата і порядок її використання визначаються органами місцевого самоврядування. У випадку відсутності в органах місцевого самоврядування пакету документів, що регулюють дане питання, необхідно керуватися зазначеними методиками.