Участь спеціалістів у перевірках з питань додержання бюджетного законодавства

Пунктом 3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів виділення спеціалістів для проведення перевірок. Лише за допомогою залученого до перевірки спеціаліста можна зробити економіко-правовий аналіз результатів господарської діяльності та з урахуванням конкретних умов витрат або втрат грошових, матеріальних і трудових ресурсів виявити правопорушення та встановити причини його вчинення.

Головне призначення спеціаліста та основна мета його участі в перевірках – це надання обґрунтованої відповіді на порушені перед ним питання, а також висновків техніко-економічного та юридичного характеру, які виходять за межі правових знань прокурора, розширення практичної можливості прокурора щодо виявлення, закріплення і вилучення доказів.

Фахівців необхідно залучити до перевірки додержання бюджетного законодавства в кожному конкретному випадку залежно від того, що саме за його допомогою треба з’ясувати:

• механізм господарських відносин, специфіку обліку і обґрунтованість списання матеріальних цінностей;

• характер документації, яка ведеться тим чи іншим органом або комерційною структурою, які використовують бюджетні кошти у своїй господарській діяльності;

• особливості технологічного процесу;

• обставини, які сприяли порушенням закону.

Відповідно до вимог п. 2 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом ГоловКРУ, МВС України, СБУ та Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 за № 346/1025/685/53, за зверненнями правоохоронних органів у якості спеціалістів можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами на підконтрольних установах та на інших об'єктах контролю, працівники органів Державної контрольно-ревізійної служби (далі – ДКРС). Слід зазначити, що відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" з державної контрольно-ревізійної служби в Україні створено Державну фінансову інспекцію України. Проте Закон України "Про Державну службу фінансового контролю", проект якого розроблено Головним контрольно-ревізійним управлінням України, Верховною Радою України на цей час не прийнятий і в БК України ще збережена колишня назва цього органу.

Необхідно врахувати, що за матеріалами перевірки, участь у яких беруть працівники органів Державної фінансової інспекції України як спеціалісти, вимоги про усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів ними не направляються, заходи щодо стягнення в судовому порядку коштів або припинення бюджетного фінансування і кредитування у випадках, передбачених статтею 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", не вживаються, протоколи про адміністративне правопорушення не складаються.

При проведенні перевірки на спеціалістів покладено:

а) надання прокурору консультацій, довідок з різних питань діяльності об’єкта (суб’єкта), на якому вчинено порушення бюджетного законодавства, про особливості обліку та звіту, виробничого процесу, матеріально-технічного забезпечення, реалізації товарів та продукції, формування тарифів та цін, які б підтвердили факти порушення норм Бюджетного кодексу України;

б) проведення перевірок щодо виявлення порушень законів, встановлення обставин не правового характеру, які їм сприяли;

в) проведення розрахунків і аналізів, оглядів, спроб тощо;

г) підбір, систематизація, звірка наявності матеріальних цінностей, їх відповідність даним обліку, встановлення правильності і своєчасності оформлення прибутково-видаткових та інших документів у ході виробничо-господарської діяльності суб’єктів, нарахування заробітної плати та різних платежів, перерахування коштів бюджету, тощо;

д) встановлення відповідності виробничих процесів технологіям і технічним вимогам, відповідним правилам, визначення якості продукції, товарів і надання послуг (ДЕСТам, технічним умовам, правилам, сертифікатам, нормам і нормативам);

е) надання висновків з окремих питань, наприклад щодо причин, які сприяли банкрутству, збиткової діяльності підприємства або організації, що використовують бюджетні кошти, виходу техніки з ладу, псуванню матеріалів, сировини, обладнання;

є) встановлення причин нанесення державним та місцевим (комунальним) інтересам збитків, пов’язаних з бюджетом.

Для здійснення ефективного прокурорського нагляду у бюджетній сфері щодо додержання бюджетного законодавства розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, прокурору необхідно залучати спеціалістів: Державної фінансової інспекції України, Міністерства доходів і зборів України, галузевих управлінь органів влади у сфері економіки та фінансів, контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. До перевірок можуть бути також залучені висококваліфіковані працівники підприємств, організацій та навчальних закладів відповідного профілю.