3. Методика прокурорських перевірок у сфері соціального страхування

З метою підвищення якості та результативності проведення прокурорських перевірок необхідно залучати до їх проведення спеціалістів органів внутрішніх справ, Державної фінансової інспекції України, інспекції праці, державного нагляду за діяльністю Фондів, інших спеціалістів.

Під час перевірки в територіальних відділеннях Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності слід звернути увагу на:

- додержання встановлених порядку та періодичності перевірок страхувальників;

При цьому слід мати на увазі, що п. 3.3.2 постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №29 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедури оскарження затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» від № 29 передбачено, що перевірки страхувальників з чисельністю працівників від 25 до 249 осіб за наявності витрат по коштах Фонду проводяться не рідше одного разу на два роки. Не рідше одного разу на три роки проводяться перевірки страхувальників з чисельністю менше 25 осіб за наявності витрат по коштах Фонду і у випадку відсутності порушень по використанню коштів Фонду, що встановлено попередньою перевіркою, наступна планова перевірка такого страхувальника проводиться не раніше ніж через чотири роки від дати проведення попередньої перевірки. Згідно з Порядками № 30 та № 29 про проведення планової перевірки отримувачі страхових коштів Фонду повідомляються не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня її проведення.

Порушення періодичності проведення контрольних заходів може бути виявлено шляхом ознайомлення із планами-графіками перевірок підприємств, установ чи організацій, до яких включаються підприємства, ревізія на яких востаннє проводилася 5-6 років тому.

- додержання законодавства щодо проведення позапланових перевірок. Згідно з п. 3.6 Порядку № 29 та п. 3.7 Порядку № 30 позапланові перевірки проводяться без попереднього повідомлення страхувальника за наявності однієї з чітко встановлених в Порядках підстав.

- повноту вжитих Фондом заходів, спрямованих на ліквідацію існуючої недоїмки.

Беручи до уваги, що головним джерелом формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, основну увагу слід звернути на стан сплати суб’єктами господарювання страхових внесків, нарахування та стягнення виконавчими дирекціями Фонду штрафів та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, застосування заходів цивільно-правового характеру до боржників.

Необхідно зосередитись на виявленні випадків невжиття цивільно-правових заходів посадовими особами Фонду до стягнення простроченої недоїмки в судовому порядку, несвоєчасне направлення вимог Фондом щодо наявних зобов’язань боржника для включення до реєстру кредиторів (ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

- повноту вжитих заходів щодо забезпечення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків (станом на 01.01.2011 р.), в тому числі заборгованістю, пов’язаною із невиплатою заробітної плати.

Так, поширеними є випадки непроведення позапланових перевірок посадовими особами Фонду за фактами ненадання страхувальником в установлений строк документів обов’язкової звітності або виявлення під час камеральних перевірок недостовірності даних у заявлених документах обов’язкової звітності.

Крім цього, поширеними залишаються випадки ненаправлення Фондом до органів влади та Територіальної державної інспекції праці інформації для притягнення до відповідальності посадових осіб та вжиття заходів щодо погашення заборгованості по заробітній платі відносно підприємств, які у звітах зазначають вказану заборгованість. Внаслідок вказаних порушень та організаційних прорахунків Фонду окремі страхувальники отримують можливість шляхом проставлення заборгованості у звітах, фактично виплачувати заробітну плату без одночасної сплати страхових внесків до Фонду.

Наявність вказаних порушень та прорахунків виключає можливість належного виконання обов’язків щодо забезпечення контролю за правильним нарахуванням та своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, покладених на Фонд чинним законодавством.

- цільове використання коштів Фонду та обґрунтованість отримання страхових виплат застрахованими особами.

Із залученням спеціалістів органів Державної фінансової інспекції, внутрішніх справ та Територіальної державної інспекції праці необхідно дослідити питання використання виконавчими дирекціями страхових коштів, а саме на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання; фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей тощо.

Згідно зі статтею 38 Закону України № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу).

Після витребування списку громадян, які отримували допомогу по вагітності та пологам на підприємствах, де згідно з документами працювали вагітні жінки, слід вивчити їх особові справи та з’ясу­вати питання додержання законодавства при їх працевлашту­ванні, а саме: часу прийому на роботу, тривалості трудових відносин, повноти сплати підприємством страхових внесків, обґрунтованості встановлення максимального розміру заробітної плати та співставлення її із заробітною платою керівництва (як правило на підприємствах, де незаконно привласнюються кошти у прийнятих вагітних жінок вона вище, ніж у керівництва), фактичним обсягом виконаних такими жінками робіт, ведення табелю обліку робочого часу, визначення коло осіб, із якими вагітна жінка працювала тощо. Якщо це приватне підприємство або приватний підприємець – витребувати інформацію із центру зайнятості щодо реєстрації договору із фізичною особою.

Вивчення та порівняння вказаних даних, опитування породіль надасть можливість виявити порушення під час отримання вказаного виду допомоги. Особливу увагу слід приділяти питанню відповідності між віком, рівнем освіти вагітних жінок, їх працездатністю та напрямками здійснення господарської діяльності кваліфікацією, посадою, тривалістю перебування на посаді та оплатою праці.

Прокурорськими перевірками виявляються випадки використання коштів Фонду суб’єктами господарювання всупереч ст. 20 Закону № 2240 не за цільовим спрямуванням, а на збільшення власного статутного фонду. Виявлено було низку злочинних схем заволодіння коштами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, організованих недобросовісними суб’єктами господарювання у взаємодії зі службовими особами Фонду. Виявлялись також порушення вимог Закону щодо необхідності додержання законодавства про державні закупівлі при витрачанні коштів Фонду при придбанні послуг санаторно-курортного лікування застрахованих осіб (ігнорування вимог Закону, дія в інтересах комерційних структур, зловживання посадовим становищем тощо). Потрібно здійснити перевірку належного здійснення контролю посадовими особами Фонду за цільовим використанням коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування при наданні послуг з санаторно-курортного лікування за умови наявності медичних показань;

- дотримання вимог законодавтсвства щодо здійснення державної закупівлі. Під час прокуросрьких перевірок законності проведеня процедур закупівель товарів, робіт, послуг за кошти Фонду виявляються непоодинокі порушення, зокрема, внесення змін до кошторисів з порушенням встановленого порядку – не правлінням Фонду, а особою, що не уповноважена на такі дії, що дало можливість збільшити вартість закупівлі;

- правомірність видачі путівок відповідній категорії застрахованих осіб. Для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Надання послуг застрахованим особам, пов’язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань (довідки для одержання путівки (форма № 070/о), що передбачено в Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: Постанова Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 № 12.

Предметом перевірки є правомірність видачі путівок відповідній категорії застрахованих осіб Фондом та можливе зловживання з боку працівників лікувально-профілактичних закладів, на яких покладено здійснення медичного відбору та направлення хворих до реабілітаційних відділень санаторно-курортних закладів. Також підлягає перевірці питання додержання Порядку № 12 в частині здійснення контролю виконавчої дирекції відділення Фонду за розподілом, обліком та видачею путівок.

- результативність проведених територіальними дирекціями Фонду перевірок страхувальників.

Працівники територіальних відділень не в кожному випадку вирішують питання про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за встановленими фактами наявної заборгованості, а відповідно і наявності в діях зазначених осіб ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-5 КУпАП.

- випадки відмови громадянам у виплаті страхових коштів та наданні соціальних послуг. Із залученням спеціалістів Територіальної державної інспекції праці необхідно перевірити всі ці випадки.

Під час перевірки в територіальних відділеннях Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань слід звернути увагу на:

- повноту вжитих Фондом заходів, спрямованих на ліквідацію існуючої недоїмки (станом на 01.01.2011 р.).

У звязку із тим, що основним джерелом формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, основну увагу слід звернути на стан сплати суб’єктами господарювання страхових внесків, нарахування та стягнення виконавчими дирекціями Фонду штрафів та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, застосування заходів цивільно-правового характеру до боржників.

У даному випадку слід зосередитись на виявленні випадків невжиття цивільно-правових заходів посадовими особами Фонду до стягнення простроченої недоїмки в судовому порядку, несвоєчасне направлення вимог Фондом щодо наявних зобов’язань боржника для включення до реєстру кредиторів (ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

- стан взаємодії відділень із органами прокуратури та іншими правоохоронними органами.

Не зважаючи на те, що відповідно до ст. 52 Закону України № 1105 страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов’язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону, а також згідно із п.3 ч. 18 ст. 47 вказаного Закону органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право у разі виявлення порушень порядку нарахування, обчислення, сплати страхових внесків та нецільового використання коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків звертатися в установленому законом порядку до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції, поширеними залишаються випадки непередачі матеріалів до правоохоронних органів, що містять ознаки кримінального правопорушення.

- стан планування роботи територіальними відділеннями Фонду. Важливо також перевіряти стан виконання затверджених планів, оскільки досить часто планові заходи не виконуються, або виконуються з порушеннями.

- відповідність вимогам чинного законодавства актів перевірок Фонду щодо додержання господарюючими суб’єктами законодавства щодо своєчасності та повноти сплати страхових внесків, які мали бути сплачені до 01.01.2011 року.

Так, поширення в діяльності Фонду набули випадки не зазначення в актах перевірок посилань на закони та інші нормативно-правові акти, вимоги яких порушено страхувальником.

- законність та обгрунтованість виконання обов’язків Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку: своєчасність та повнота відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, забезпечення потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повного обсягу постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги (ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).

- відповідність вимогам чинного законодавства діяльності страхових експертів Фонду.

Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади (ст.13 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 24 від 15.08.2001 «Про затвердження Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань»).

Страхові експерти з охорони праці мають право:

- безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

- у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;

- одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці;

- брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;

- вносити власникам підприємств, органам виконавчої влади, державного нагляду за охороною праці подання про порушення законодавства про охорону праці і вимагати вжиття економічних санкцій або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загрожує здоров’ю або життю працівників;

- складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об’єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

При проведенні перевірки в управліннях Фонду необхідно вивчити матеріали перевірки нещасних випадків за участю страхового експерта. Здебільшого страхові експерти часто приймають сторону власника підприємства стосовно версії нещасного випадку на виробництві (підтвердження наявності підрядних відносин між підприємством та потерпілим, хоча насправді договір підряду є прихованим трудовим договором (особливо на будівництві), порушення потерпілим трудового розпорядку, знаходження потерпілого в стані алкогольного сп’яніння та інше). На експертів покладено обов’язок здійснювати контроль за обов’язковим виконанням подань, внесеннях ними роботодавцям за фактами виявлених порушень (п. 10 Положення № 24 від 15.08.2001 р.). Вони також зобов’язані вносити органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці подань щодо застування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення та яким внесені обов’язкові для виконання подання (ст. 23 Закону № 1105). Проте, вони не наділені повноваженнями вносити попередження, зокрема про можливе направлення до органу Державної інспекції праці подання про усунення порушень законодавства про охорону праці у разі не усунення порушень. Такі дії сприяють уникненню роботодавців –порушників від адміністративної відповідальності.

- правомірність відмови Фонду у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним з виробництвом.

При проведенні перевірки правомірності відмови Фондом у виплаті страхових виплат необхідно вивчити матеріали перевірок страхових експертів Фонду, правоохоронних органів, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.

У разі виявлення порушення чинного законодавства при встановленні обставин нещасного випадку слід вжити заходи щодо поновлення прав потерпілого та притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

- обґрунтованість отримання страхових виплат потерпілими.

Згідно постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010 р. № 18 «Про затвердження Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення» та постанови Правління Фонду № 53 від 19 червня 2003 р. «Про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги та контроль за їх цільовим використанням».

Для взяття на облік потерпілий (законний представник потерпілого) повинен подати до робочих органів виконавчої дирекції Фонду такі документи:

а) заяву;

б) копію висновку медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про потребу у забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення;

в) копію індивідуальної програми реабілітації, затверджену МСЕК (у разі наявності);

г) перелік необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначений лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) закладу охорони здоров’я (поновлюється під час кожного призначення ліків, але не рідше одного разу на рік);

ґ) виписку з медичної карти амбулаторного хворого (поновлюється щороку).

Підставою для фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення є висновок МСЕК про потребу потерпілого у такій допомозі.

Фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги (у тому числі після надання стаціонарної допомоги, медичної реабілітації) у поліклініці, вдома, в денних стаціонарах згідно з переліком необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначеним ЛКК закладу охорони здоров’я.

Амбулаторно-поліклінічна медична допомога потерпілим у лікувально-профілактичному закладі надається відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.12.2002 р. № 507 «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги».

Фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення у разі амбулаторно-поліклінічного лікування здійснюється виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду відповідно до чинного законодавства шляхом відшкодування витрат аптечним закладам (постачальникам, виробникам) згідно з укладеними договорами.

Рішення про фінансування витрат на забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення приймається протягом трьох днів з дати реєстрації заяви потерпілого та всіх необхідних документів у журналі реєстрації.

У разі самостійного придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за цінами у розмірі не більше вартості лікарських засобів, виробів медичного призначення в аптечних закладах (постачальників, виробників), з якими укладено договори, за умови перебування потерпілого на обліку та на підставі оригіналів платіжних документів, що підтверджують їх витрати.

Рішення про відшкодування витрат потерпілому, законному представнику потерпілого, роботодавцеві приймається протягом 10 днів з дня отримання всіх документів, що підтверджують їх витрати.

Фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення для забезпечення потерпілих припиняється у випадках, визначених статтею 38 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Особливу увагу слід звертати на факти відшкодування витрат на придбання лікарських засобів тим потерпілим, які систематично отримують відшкодування із Фонду на суму понад 3 тис. грн. Витребування висновку МСЕК на вказану особу, копій квитанцій про придбання медичних препаратів із Фонду та рецептів лікаря надасть можливість спільно із фахівцями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відокремити лікарські засоби, які не пов’язані із основним захворюванням, яке спричинено внаслідок виробничої травми. У даному випадку можливе зловживання як з боку потерпілого, так і з боку лікарів, які з метою отримання незаконного відшкодування виписують рецепти із зазначенням у них медичних препаратів у кількості значно більшій, ніж це необхідно потерпілому, або тих, що не мають відношення до виробничої травми – відповідно їх вартість не може відшкодовуватись Фондом.

Крім вищевказаних спеціалістів, доцільним є залучення до перевірки працівників органів внутрішніх справ із їх оперативними можливостями (встановлення місць реалізації здобутих лікарських засобів тощо), а також фахівців МСЕК та управлінь охорони здоров’я (з метою з’ясування необхідного дозування препаратом, його побічних дій у разі тривалого застосування тощо).

- цільове використання коштів Фондом та обґрунтованість отримання страхових виплат застрахованими особами.

Прокурорськими перевірками виявляються порушення вимог Закону щодо проведення державної закупівлі за рахунок коштів Фонду (порушення процедури визначення переможця конкурсних торгів (тендеру), уникнення процедури державної закупівлі, передчасне розкриття пропозицій конкурсних торгів тощо).

- повнота вжиття профілактичних заходів щодо запобігання нещасним випадкам на підприємствах, своєчасності внесення подань роботодавцям та ініціювання притягнення до адміністративної відповідальності. В ході прокурорських перевірок встановлюються порушення ст. 16, 20, 22 та 23 Закону № 1105 та ст. 3 Закону України «Про охорону праці» посадовими особами Фонду (його виконавчими органами) в тому числі службою страхових експертів. Так, порушуються вимоги законодавства щодо здійснення контрольних функцій з питань додержання законодавства про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві, зокрема, порушуються вимоги законодавства при розслідуванні страхових випадків, не здійснюється контроль за дотриманням термінів проведення періодичних та попередніх медичних оглядів працівників підприємств страхувальників, стану профілактичної роботи на підприємствах щодо створення здорових та безпечних умов праці..

Під час перевірки в базових центрах зайнятості, на які Законом покладене виконання функцій виконавчих органів Фонду соціального страхування на випадок безробіття, слід звернути увагу на:

- повноту вжитих Фондом заходів, спрямованих на ліквідацію існуючої недоїмки (станом на 01.01.2011 р.).

У звязку із тим, що основним джерелом формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, основну увагу слід звернути на стан сплати суб’єктами господарювання страхових внесків, нарахування та стягнення виконавчими дирекціями Фонду штрафів та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, застосування заходів цивільно-правового характеру до боржників.

Доцільно зосередитись на виявленні випадків невжиття цивільно-правових заходів посадовими особами Фонду до стягнення простроченої недоїмки в судовому порядку, несвоєчасне направлення вимог Фондом щодо наявних зобов’язань боржника для включення до реєстру кредиторів (ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

- законність та обгрунтованість квартального планування діяльності центрів зайнятості та використання повноважень в частині проведення позапланових перевірок.

Поширеними залишаються випадки планування районним центром зайнятості перевірок на підприємствах, установах та організаціях, які мають незначний обсяг діяльності. Натомість, перевірки страхувальників, які допускають порушення порядку сплати страхових внесків, не плануються.

Як наслідок, в таких центрах повинна відстежуватись низька результативність їх проведення (винесення рішень про закриття проваджень по справах про адміністративні правопорушення через малозначність).

Співставлення відомостей про випадки надходження до центру зайнятості інформації щодо реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи чи організації та кількості проведених за вказаним фактом позапланових перевірок надасть можливість оцінити повноту використання центрами зайнятості повноважень по проведенню позапланових перевірок.

- стан взаємодії центрів зайнятості із органами влади та іншими органами державного контролю.

Поширеними залишаються випадки ненаправлення центрами зайнятості до органів влади та Територіальної державної інспекції праці інформації для притягнення до відповідальності посадових осіб та вжиття заходів щодо погашення заборгованості по заробітній платі відносно підприємств, які у звітах зазначають таку заборгованість. Внаслідок вказаних порушень та організаційних прорахунків окремі страхувальники отримують можливість шляхом проставлення заборгованості у звітах, фактично виплачувати заробітну плату без одночасної сплати страхових внесків до Фонду.

Наявність вказаних порушень та прорахунків виключає можливість належного виконання обов’язків щодо забезпечення контролю за правильним нарахуванням та своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, покладених на Фонд чинним законодавством (ст. 12, 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

- стан виконання центрами зайнятості області регіональної та загальнодержавної програм зайнятості населення.

Необхідно спочатку ознайомитись із заходами, що передбачені вищевказаними програмами та перевірити інформацію, яка зазначається у звітах про виконання, які складаються та направляються до обласного центру зайнятості. Співставлення зазначених документів надасть можливість виявити випадки неналежного виконання або невиконання визначених заходів.

Найбільш поширеними порушеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» є:

1) порушення правил обліку платниками єдиного внеску:

- ухилення від взяття на облік;

- несвоєчасне подання заяви про взяття на облік;

2) непогашення недоїмки (сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом №2464):

- несплата (неперерахування), несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- донарахування територіальним органом Пенсійного фонду України своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- несплата, неповна сплата, несвоєчасна сплата єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансовий платіж);

3) порушення правил звітності:

- неподання, несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску;

- подання звітності не за встановленою формою;

- неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.