4. Організація прокурорської діяльності у сфері боротьби з корупцією відповідно до наказу Генерального прокурора України №10 гн від 21.06.2011р.

Метою перевірок додержання антикорупційного законодавства, як зазначено у наказі Генерального прокурора України № 10 гн від 21.06.2011 „Про організацію діяльності органів прокуратури у сфері запобігання і протидії корупції», є забезпечення:

• своєчасності виявлення та попередження корупційних правопорушень;

• реального усунення їх негативних наслідків, у тому числі відшкодування завданої ними шкоди громадянам та державі ;

• притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

Приводами для проведення перевірок слід вважати:

1. звернення посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій про відомі їм факти порушення законів;

2. матеріали правоохоронних органів, направлені прокурору за належністю (у т.ч. для вирішення питання у порядку ст.97 КПК України);

3. звернення громадян;

4. повідомлення у засобах масової інформації;

5. безпосереднє виявлення прокурором (слідчим) фактів порушення законодавства, що може містити ознаки правопорушень, передбачених Законом, у ході розслідування кримінальної справи чи проведення інших дій;

6. результати вивчення, узагальнення стану додержання в районі (області) законодавства про боротьбу з корупцією, здійснення прокурором координаційної діяльності, у т.ч. під час обговорення цих питань на координаційній нараді керівників правоохоронних органів.

Підставами для проведення перевірок у цих випадках є одержані фактичні дані про наявність порушень законів, що можуть свідчити про вчинення корупційного правопорушення.

Організація та процес перевірки складається з кількох етапів. Підготовчий етап включає в себе:

• збір та аналіз необхідної інформації,

• вибір об'єктів перевірки,

• визначення кола питань, що підлягають вивченню,

• залучення до перевірки відповідних спеціалістів.

Питання, що необхідно з'ясувати у ході прокурорської перевірки, визначаються в результаті аналізу попередньо одержаних відомостей. У листах, розпорядчих та аналітичних документах Генеральної прокуратури України та прокуратур областей, які надсилаються підпорядкованим прокурорам, наводяться органи, де найбільш поширені корупційні правопорушення, їх характер, проблемні питання, що виникали під час проведення перевірок, складання протоколів та їх розгляду судами. Виходячи з практики виконання Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” рекомендуємо звертати увагу на такі:

у місцевих органах виконавчої влади та самоврядування

• чи не допускаються факти надання переваги, сприяння фізичним та юридичним особам, у тому числі надання незаконних пільг комерційним структурам, позичок, незаконне звільнення від сплати мита, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів, безкоштовно або за незначну плату надання в оренду приміщень, земельних ділянок, надання переваги при приватизації тощо;

• чи дотримується конкурсна основа прийняття на державну службу, проведення атестації державних службовців;

• чи мають місце факти протегування з корисливих або інших особистих інтересів у призначенні на посаду особи, яка за діловими і професійними якостями не має переваг перед іншими кандидатами;

• чи мали місце підготовка та прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень, що суперечать чинному законодавству і надають необґрунтовані переваги фізичним або юридичним особам;

• чи виконуються керівниками установ, структурних підрозділів вимоги Закону щодо вжиття заходів до припинення виявлених корупційних діянь або порушень спеціальних обмежень та повідомлення про їх вчинення відповідних органів;

- чи немає фактів неправомірного, з використанням свого посадового становища втручання в діяльність інших державних органів, господарську діяльність установ, підприємств, у тому числі випадків працевлаштування членів своїх сімей, навчання за рахунок підприємств тощо;

• чи існують фонди, які створені для одержання через них органами виконавчої влади, судами, правоохоронними органами матеріальної допомоги від господарюючих суб'єктів; від яких суб'єктів одержані, на які цілі використані кошти фонду, які дії виконані зазначеними органами (посадовими особами) в інтересах цих суб'єктів;

• чи видавались накази про безпідставне преміювання, встановлення надбавок, не передбачених законодавством або невідповідним особам;

• як додержуються антикорупційні обмеження для державних службовців при реєстрації комерційних структур;

• чи виконуються вимоги щодо фінансового контролю й декларування доходів державними службовцями щодо себе та членів своєї сім'ї;

Слід звертати увагу і на факти порушень закону при реєстрації приватних підприємств та інших комерційних структур:

- чи не надаються місцевими органами виконавчої влади, посадовими особами незаконні пільги,

- чи не передаються в безкоштовне користування приміщення в державних будинках тощо.

Перевірки зазначених питань можна проводити і в інших державних органах та установах.

У відділах внутрішніх справ з метою виявлення корупційних правопорушень необхідно перевіряти матеріали службових розслідувань щодо працівників міліції, які допустили дії, несумісні з роботою в органах внутрішніх справ, з'ясувати, чи вживались вичерпні заходи щодо порушників відповідними посадовими особами, чи мали місце факти приховування таких діянь. Виявляти випадки протиправного втручання в діяльність відділу, впливу на дізнання, слідство з боку представників влади, державних службовців та депутатів.

Під час ознайомлення з матеріалами щодо адміністративних корупційних правопорушень, надісланими до суду іншими правоохоронними органами, необхідно обов'язково з'ясовувати, які протоколи зазначеної категорії повернуті судом на додаткову перевірку, та не були знову направлені до суду з будь-яких інших причин. При цьому звертати увагу, чи не допущено при додатковій перевірці тяганини, яке остаточне рішення прийнято за матеріалами і чому вони вдруге не направлені до суду. Які інші обставини сприяли тому, що матеріали про вчинення корупційного правопорушення не направлялися до суду взагалі, не були належним чином реалізовані. При встановленні фактів, коли працівники правоохоронних органів умисно допускали тяганину, не складали своєчасно протоколи про корупційне правопорушення чи не направляли їх до суду, вирішувати питання про їх відповідальність за ст. 172-9 КУпАП.

У митних органах - корупційні схеми ввезення товарів на митну територію України.

Поширеними є корупційні прояви при видачі ліцензій та дозволів щодо здійснення господарської діяльності, особливо при будівництві та виділенні землі. Непоодинокими є факти незаконного отримання матеріального заохочення на підставі недостовірних статистичних даних про кількість працевлаштованих осіб. Це поширено в центрах зайнятості.

Державними службовцями територіальних органів у справах захисту прав споживачів допускаються правопорушення при виконанні контролюючих функцій.

Серед органів державного контролю та нагляду, що потребують пильної прокурорської уваги, належить назвати архітектурно-будівельний контроль, пожежний нагляд, органи земельних ресурсів,

санітарно-епідеміологічного нагляду та ветеринарної медицини. До найбільш корумпованих слід віднести і сферу освіти та охорони здоров'я. Вимагає уваги також організація оздоровлення та відпочинку неповнолітніх, „чорнобильців”, тощо.

При здійсненні прокурорського нагляду не слід обмежуватись лише притягненням винної у адміністративному корупційному правопорушенні особи до відповідальності. Протидія корупції вимагає також усунення причин та умов, які їм сприяли, та усунення від

виконання функцій держави осіб, схильних до таких правопорушень. У тому числі:

• поновлення порушених прав громадян;

• відшкодування збитків, завданих корупційними правопорушеннями;

• визнання незаконним виданого акта або рішення;

• скасування незаконно укладеної угоди;

• припинення дії незаконно наданих переваг;

• відшкодування збитків, завданих державі, державному підприємству, установі, організації корупційними діями ( приміром: незаконним використанням приміщень, засобів транспорту і зв'язку, коштів тощо).

• припинення виконання функцій держави особами, притягнутими до відповідальності за корупційні діяння.

Зважаючи на це, за результатами прокурорської перевірки:

- складається протокол стосовно особи, що вчинила адміністративне корупційне правопорушення, чи виноситься постанова про відмову в порушенні кримінальної справи з одночасним складанням протоколу;

• приносяться протести на неправомірні нормативно-правові акти та рішення, прийняті внаслідок корупційних діянь;

• ініціюється питання щодо винесення постанови про притягнення порушників до дисциплінарної відповідальності та вирішення питання про матеріальну відповідальність винних;

• готується позов про стягнення на користь держави шкоди, завданої незаконними діями;

• готується лист щодо відсторонення від посади;

• здійснюється контроль за виконанням рішення суду в частині звільнення особи, притягненої до відповідальності із займаної посади;

- про результати прокурорської діяльності у сфері протидії корупції та вжиті заходи реагування щодо припинення правопорушень, притягнення винних до відповідальності та усунення наслідків корупційних проявів обов'язково необхідно інформувати населення через засоби масової інформації, на конференціях та інших публічних заходах, що проводяться за участю громадськості.