5. Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законодавства про адміністративні правопорушення.

Підсумовуючи результати перевірки з питань законності притягнення громадян дор адміністративної відповідальності слід правильно обирати форми прокурорського реагування на виявлені порушення.

Кожна прокурорська перевірка має свій результат і він залежить від того, чи якісно вона була проведена. В результаті проведеної прокуратурою перевірки складається мотивована довідка, інформується керівництво відповідного державного органу, який перевірявся та вирішується питання про вжиття, за наявності підстав, заходів прокурорського реагування, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Законним є акт прокурорського реагування, який виданий, по-перше, на підставі, по-друге, в межах повноважень і, по-третє, у спосіб, передбачений Конституцією і законами України. При цьому особового значення набуває та обставина, що сувора і чітка правова регламентація реалізації повноважень повинна стосуватись всіх державних органів, які реалізують владні повноваження, особливо тоді, коли вони застосовують заходи державного примусу чи ініціюють їх застосування. Чим повнішою є ця регламентація, тим менше залишається «лазівок» для порушення закону, протиправних обмежень прав і законних інтересів громадян.

За результатами перевірки складається доповідна записка, у якій зазначаються:

- підстави проведення перевірки;

- фактичні дані, встановлені у ході її здійснення;

- встановлені порушення законів та пропозиції щодо вжиття заходів прокурорського реагування до їх усунення, притягнення до відповідальності винних службових осіб, відшкодування завданих збитків;

- пропозиції щодо можливості повернення оригіналів документів у разі їх витребування під час перевірки.

Доповідна записка підписується прокурором, який здійснив перевірку, та погоджується керівником прокуратури, що прийняв постанову.

Досудове розслідування за результатами самостійного виявлення у ході здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, розпочинається у порядку, визначеному окремим наказом Генерального прокурора України.

У разі виявлення інших порушень закону прокурором готуються проекти документів реагування відповідно до характеру виявлених порушень, зокрема:

1) подання;

2) постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності;

3) протокол про адміністративне правопорушення;

4) позовна заява (заява), апеляційна скарга до суду у передбачених законом випадках.

Після прийняття прокурором постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів відповідні дані невідкладно вносяться до Єдиної системи статистики та аналізу роботи органів прокуратури України.

Дані про прийняття (скасування) постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, а також про результати цієї перевірки обліковуються у журналі відповідно до форми, що додається (додаток).

Галузеві підрозділи та прокуратури міст з районним поділом повинні вивчати документи прокурорського реагування та за необхідності узагальнювати для забезпечення єдиної правозастосовної практики. У разі невідповідності вимогам закону прокурорам вищого рівня або їх заступникам відкликати такі документи.

Відповідно до стаття 23. Закону України „Про прокуратуру” подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Подання може бути внесено Прем’єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.

У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Згідно з положеннями статті 24 Закону України „Про прокуратуру” у разі виявлення в діянні посадової особи або громадянина ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушене та в чому полягає порушення";

Оскільки, до ЗУ „Про прокуратуру” внесені відповідні зміни і замість раніше застосовуваних засобів прокурорського реагування (приписів, протестів, подань) визначено єдиний акт реагування прокурора „подання”, в якому у разі встановлення незаконності нормативно-правового акту має бути поставлено питання щодо його скасування, то дане рішення Конституційного суду підтверджує законність дій прокурора. Воно не обмежує його право на звернення до суду стосовно будь-якого суб’єкта, чиї акти (рішення), дії чи бездіяльність він оспорює.

Внесеними змінами до статті 8 Закону України „Про прокуратуру” щодо законних вимог прокурора біль жорстко поставлено питання за невиконання таких його вимог.

Прокурорськими перевірками виявляються наступні характерні порушення закону: не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно особи, що його вчинила (ст.254 КУпАП), або інакше кажучи укриття фактів вчинення адміністративних правопорушень; складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень не уповноваженими на це особами (ст.255 КУпАП); порушення вимог ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення; не роз’яснення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, її прав та обов’язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; порушення вимог глави 20 КУпАП щодо здійснення адміністративного затримання правопорушника, його особистого огляду та огляду його речей, вилучення речей і документів; порушення вимог ст.ст.276 і 277 КУпАП щодо місця та строків розгляду справ про вчинення адміністративних правопорушень; не внесення пропозицій про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень (ст.282 КУпАП) та неналежний контроль за їх розглядом; порушення вимог ст.283 КУпАП щодо змісту постанов по справам про адміністративні правопорушення; порушення вимог ст.285 КУпАП щодо порядку оголошення та вручення постанов по справах про адміністративні правопорушення; неправильне застосування норм матеріального права під час розгляду справ про адміністративні правопорушення; неправильне застосування норм про сукупність адміністративних правопорушень; порушення вимог норм глав 25-33 КУпАП під час виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

В кожному окремому випадку прокурор особисто для себе визначає ефективність проведеної перевірки. Однак перевірка також повинна бути і раціональною. Потрібно пам’ятати, що кожна належним чином проведена перевірка, це ще один крок у піднятті правової культури та правосвідомості населення, що містить елементи загальної і спеціальної превенції.