
- •2.Класове суспільство ацтеків.
- •4.Майя: післяколумбова історія.
- •7.Народи Сибіру (буряти, якути, тувинці).
- •Матеріальна культура [ред.]Господарство
- •Релігія та вірування
- •Історія [ред.]
- •Духовна культура [ред.]
- •8.Релігія англо-австралійців.
- •Вірування [ред.]
- •9.Етногенез інків та ацтеків.
- •10. «Понятійний апарат»: побут, матеріальна культура, духовна культура, господарсько-культурні типи.
- •11.Понятійний апарат»: історико-культурна спільність, плем’я, народи, нація.
- •Генеза [ред.]
- •Риси [ред.]
- •Визначення нації [ред.]
- •12.Теорія та гіпотези щодо проникнення американців на американський континент.
- •14.Архітектура майя.
- •Зразки архітектури майя [ред.]
- •15.Геронтократія.
- •Геронтократія і дієздатність [ред.]
- •16. «Понятійний апарат»: етнос, етно-соціальна спільність, ойкумена, етнічна територія.
- •Визначення (ідентифікація) етнічних територій за етнічними спільнотами [ред.]
- •17.Господарські заняття майя.
- •18. «Понятійний апарат»: міграція, консолідація, акомодація, акультурація, урбанізація.
- •19. «Понятійний апарат»: стереотип, обряд, звичай, пережиток, традиція.
- •20. Вірування аборигенів Австралії.
- •Вірування [ред.]
- •21. Характерні риси сільського жителя болгар у 19ст.
- •22. Господарсько-культурна класифікація народів світу.
- •23. Духовна культура та етногенез болгар.
- •24. Основоположники та представники еволюціоністського напрямку в етнографічній науці.
- •Зародження еволюціонізму [ред.]
- •Основні положення еволюціонізму [ред.]
- •25. Основні етапи заселення Південної Азії. Первісне заселення і найдавніша етнічна історія народів Південно-Східної Азії. Частина 2
- •26. Заняття та господарська діяльність народів Південної Азії. Сільське господарство
- •27. Об’єкти полювання та знаряддя праці мисливців прерій Америки.
- •28. Історична доля та заняття жителів Вогнянної Землі.
- •29. Народи Узбекистану, Казахстану, Туркменістану та Киргізії.
- •Територія проживання і чисельність [ред.]
- •31. Історія заселення та матеріальна культура англо- австралійців.
- •Господарство [ред.]
- •Спосіб життя [ред.]
- •Організація суспільства [ред.]
- •Культура [ред.] Мистецтво [ред.]
- •32. Народи Південно-Східної Азії (ляо, мяо)
- •33. Демографічна характеристика 10 країн Передньої Азії на кінець 20 ст.
- •34. Географічна класифікація народів світу. Народи Мікронезії та Меланезії.
- •Введення
- •1. Ареал розселення
- •2. Мови
- •3. Історія і походження
- •35. Етнічна культура та матеріальна культура африканських народів.
- •36. Індійські мовні групи Північної Америки.
- •1.1. Власне Північна Америка
- •2. Типологічна характеристика
- •37. Населення нової Каледонії.
- •38. «Понятійний апарат»: рід, плем’я, матріархат, патріархат, екзогамія, фратрія, сільська община.
- •Історія [ред.]
- •Генеза [ред.]
- •Риси [ред.]
- •39. Школа «культурної морфології» Морфологія і динаміка культури
- •41. Господарство народів Кавказу.
- •42. Незалежність Папуа – Нової Гвінеї та Соломонових островів.
- •Назва [ред.]
- •43. Час і обставини проникнення європейців в Австралію та Океанію.
- •44. Народи Волго-Камської Росії.
- •45. Демографічна і господарська характеристика айнів.
- •46. Матеріальна та духовна культура папуасів нової Гвінеї.
- •47. Етнічна, мовна і антропологічна приналежність народів зарубіжної Європи(баски, мальтійці, кіпріоти)
- •48. Особливості сільської архітектури в Японії (у будинках розсувні стіни).
- •49. Племена лісових мисливців Північної Америки.
- •50. Естонці. Історія [ред.]
- •Мова [ред.]
- •Культура [ред.]
- •Духовна культура [ред.]
- •Матеріальна культура [ред.] Заняття [ред.]
- •Житло [ред.]
- •51. Сільське населення Африки.
- •52. Принципи класифікації народів світу.
49. Племена лісових мисливців Північної Америки.
50. Естонці. Історія [ред.]
Естонці — народ, що утворився в результаті змішування місцевих фіномовних племен з балтськими, скандинавськими та слов'янськими племенами. В складі естонців виділяєтьсяетнічна група або навіть окремий народ сету, що зазнав сильного східнослов'янського впливу.
Естонці сформувалися в Східній Прибалтиці на основі змішення стародавнього аборигенного населення і що прийшли зі сходу в III тисячолітті до нашої ери угро-фінських племен. Пізніше вони увібрали східно-фіно-угорські, балтські, німецькі і слов'янські елементи. До I тисячоліття нашої ери склалися основні угрупування естських племен, до XIII століття склалися територіальні об'єднання-мааконди:
Уганді і Сакала на півдні,
Вірумаа, Ярвамаа, Харьюмаа і Рявала на півночі,
Ляенемаа і Сааремаа на заході Естонії.
З початку XIII століття почалася експансія Лівонського ордена на Південь і данців на Північ Естонії. До 1227 територія Естонії була включена в землі Лівонського ордена, в 1238-1346 північна частина Естонії (Рявала, Харьюмаа і Вірумаа) належала Данії. Естонці були обернені в католицтво. В результаті Лівонської війни 1558-83 територія Естонії була поділена міжРіччю Посполитою (південна частина), Швецією (північна частина) і Данією (острів Сааремаа). До середини XVII століття Естонія відійшла до Швеції.
Реформація 1521, розповсюдження богослужіння і книгодрукування, з кінця XVII століття — шкільного навчання естонською мовою сприяли формуванню естонської національної культури. У 1632 в Дерпті створюється університет з навчанням латиною і шведською, пізніше — німецькою мовою (сучасний Тартуський університет).
В ході Північної війни 1700-21 Естонію увійшла до складу Росії. Північна Естонія утворила Естляндську губернію, південна увійшла до складу Ліфляндської губернії. У XIX столітті внаслідок аграрних реформ і розвитку капіталізму посилюється переселенський рух естонського селянства у внутрішні області Росії і міста. Зросла чисельність Естонців у міському населенні (у 1897 63% жителів Таллінну). Розвивається естонський національний рух.
Після Жовтневої революції в лютому 1918 була проголошена незалежна Естонська республіка, окупована потім німцями (до листопада 1918); з кінця листопада 1918 по січень 1919 на частини території Естонії існувала проголошена більшовиками Естонська радянська республіка. У 1940 Естонська республіка була включена до складу СРСР. У 1991 Естонія стала незалежною.
Мова [ред.]
Розмовляють естонською мовою прибалтійсько-фінської підгрупи угро-фінської групи уральської сім'ї. Діалекти:
північний (середньо-північний, острівний, східний і західний говори),
південний (мулькський, тартуський і вируський говори),
північно-східний прибережний.
Літературна мова на основі північного діалекту, писемність (з 16 століття) на основі латинської графіки.
Релігія [ред.]
Віруючі — в основному лютерани, широко поширені пієтистські течії (баптисти, адвентисти, гернгутери). Православні, в основному сету, що проживають на південному сході Естонії і вПечорському районі Псковської області.