
- •1.Поняття праці та охорони праці.
- •3. Виробничі травми та професійнф захворювання
- •4. Інструктажі з питань охорони праці
- •5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •6. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •10. Іонізуюче випромінювання і його дія на організм людини
- •11. Захист від іонізуючого випромінювання.
- •13. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •14. Визначення параметрів мікроклімату
- •15. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •18. Основні світло-технічні поняття та одиниці їх вимірювання
- •19. Види виробничого освітлення
- •20. Природне освітлення
- •21. Штучне освітлення
- •24. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки
- •26. Основні поняття та засоби пожежної безпеки
- •27. Горіння, його характеристика та різновиди. Класи пожеж.
- •28. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі.
- •29. Пожежна профілактика та пожежна безпека
- •30.Засоби гасіння пожеж
- •Пожежна сигналізація і зв’язок
29. Пожежна профілактика та пожежна безпека
Пожежна профілактика – це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на гарантування безпеки людей, запобігання пожежам, обмеження їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.
У процесі розробки профілактичних заходів запобігання пожежам враховується протипожежний стан об'єкта, тобто кількість пожеж та збитки від них, число займань, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівень реалізації вимог пожежної безпеки, рівень боєготовності пожежних підрозділів, а також стан протипожежної агітації і пропаганди.
Пожежна безпека – стан об'єкта, за якого виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення унеможливлюється дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей. Одним із основних факторів забезпечення пожежної безпеки є пожежна профілактика.
Забезпечення пожежної безпеки об'єкта передбачає створення системи попередження пожеж та протипожежного захисту. Велике значення при цьому мають організаційно-технічні заходи, які умовно можна поділити на:
а) організаційні (організація пожежної охорони, навчань, інструктажів та ін.);
б) технічні (суворе дотримання правил і норм, визначених чинними
нормативними документами, при реконструкції приміщень, технічному
переоснащенні виробництва, експлуатації електромереж, опалення, освітлення та ін.);
в) заходи режимного характеру (заборона паління та застосування
відкритого вогню в недозволених місцях та ін.);
г) експлуатаційні (своєчасне проведення профілактичних оглядів,
ремонтів устаткування тощо).
З метою попередження пожеж, їх поширення та боротьби з ними усі працівники підприємств, установ й організацій проходять навчання та інструктажі з питань пожежної безпеки. На об’єктах з підвищеною пожежною небезпечністю обов’язковим є навчання.
30.Засоби гасіння пожеж
Гасіння пожежі зводиться до активного (механічного, фізичного або хімічного) впливу на зону горіння для порушення стійкості реакції одним із прийнятих засобів пожежегасіння.
Для гасіння пожеж використовують:
вогнегасні властивості води;
вогнегасні піни;
гасіння інертними газами;
тверді вогнегасні речовини;
рідкі вогнегасні речовини;
автоматичні стаціонарні установки;
первинні засоби гасіння пожеж.
До числа засобів гасіння загоряння і пожеж, що можуть бути ефективно використані в початковій стадії пожежі, відносяться внутрішні пожежні крани, повстини, пісок.
Пінні вогнегасники призначені для гасіння твердих, рідких речовин і матеріалів. У тих випадках, коли пінний розчин сприяє розвиткові процесу горіння або є провідником електричного струму, пінні вогнегасники застосовувати не можна. Вогнегасною речовиною в цих вогнегасниках служить хімічна або повітряно-механічна піна.
Газові вогнегасники призначені для гасіння невеликих вогнищ горіння речовин, матеріалів і електроустановок, за винятком речовин, горіння яких відбувається без доступу кисню і повітря. У якості вогнегасного засобу в основному використовують діокись вуглецю, рідше застосовують азот і інші інертні гази. Вуглекислотні вогнегасники можуть бути пересувними і стаціонарними.
Спеціальні вогнегасники призначені для гасіння невеликих загорянь речовин і матеріалів у тих випадках, коли застосування пінних або вуглекислотних вогнегасників неефективно або може викликати небажані наслідки (подальший розвиток пожежі, зривши).
До спеціальних вогнегасників відносяться: порошкові, вуглекіслотно-брометилові й ін.
Порошковий вогнегасник призначений для гасіння невеликих вогнищ загорянь лужних металів, кремній-органічних і інших з’єднань.
Вуглекіслотно-брометилові вогнегасники призначені для гасіння невеликих вогнищ горіння волокнистих і інших твердих матеріалів, а також електроустановок. Ці вогнегасники не можна застосовувати при горінні лужних металів і інших речовин, що горять без кисню повітря.
Повстина являє собою грубошерсте або азбестове полотнище. Повстини застосовують для гасіння загоряння з малою площею горіння.
Пісок звичайно застосовують там, де можливий розлив невеликої кількості пальних і легкозаймистих рідин. Пісок зберігають у спеціальних шухлядах поруч з лопатами для закидання вогнища пожежі.