2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1.Внутрішньовенно струменево увести 3 мг атропіну; кожні 3-5 хв уводити по 1 мг адреналіну.

2.2.Налагодити тимчасову трансвенозну електрокардіостимуляцію з встановленням електроду в правому шлуночку.

2.3.У разі припинення дихання – вдатися до інтубації трахеї з подальшою штучною вентиляцією легенів за допомогою мішка АМБУ на тлі тимчасової електрокардіостимуляції.

2.4.За наявної асистолії - еуфілін в дозі 5мг/кг вводити внутрішньовенно в підключичну вену.

2.5.Після стабілізації гемодинаміки приступити до лікування за стандартом медичної допомоги при STEMI (тромболітична та антитромботична терапія, нітрати, метопрололу-сукцинат, інгібітор АПФ фозиноприл, симвастатин).

Ситуаційна задача 2.28.

Хворий Г., 73 років, звернувся за допомогою до лікаря амбулаторії – сімейної медицини у зв'язку з частими нападами втрати свідомості та судом, які тривають до 1-3 хвилин і супроводжуються мимовільним сечопуском. Рік тому назад переніс інфаркт міокарда з локалізацією по нижній стінці лівого шлуночка. Провісників втрати свідомості хворий не відмічає.

В момент звернення раптово став блідим, а шкіра-холодною і вологою.

Об'єктивно: хворий середнього росту, біомас-індекс 29,9. ЕКГ: інтервали P-P складають – 0,6 с., а R-R – 2,0 с, комплекси QRS деформовані.

Діагноз: Повна дистальна АВ-блокада, синдром Морганьї-Едемса-Стокса.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і госпіталізувати хворого у кардіологічний відділ ЦРЛ.

2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1.Серцево-легенева реанімація – етапи АВС: штучне дихання типу “рот-в-рот”, зовнішній масаж серця, із співвідношенням 2:30.

2.2.Адреналіну гідрохлорид внутрішньовенно кожні 5 хвилин по 0,5-1 мл 0,1% розчину в 5-10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

2.3.Атропіну сульфат 3 мг внутрішньовенно струменеві, одноразово.

2.4.Госпіталізація у спеціалізоване кардіологічне відділення, моні торування ЕКГ, АТ, SaO₂.

2.5. Тимчасова трансвенозна ендокардіальна електрокардіостимуляція(за наявності обладнання для електрокардіостимуляції).

2.6.Після стабілізації гемодинаміки за утримання повної AV-блокади перевід хворого в Центр для імплантації штучного водія ритму (DDDR).

Ситуаційна задача 2.29.

Хвора Д., 57 років, викликала лікаря амбулаторії сімейної медицини у зв'язку із вираженою задишкою, підвищенням температури тіла до 39,3⁰С, ознобом, кашлем з виділенням іржавого харкотиння, колючим болем у правій половині грудної клітки. Причиною хвороби вважає застуду. Лікар госпіталізував хвору у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Об'єктивно. Загальний стан хворої важкий, дихання поверхневе, ЧД – 34 за 1 хвилину. На губах герпетичний висип. Над обома легенями перкуторно у верхніх відділах ясний легеневий звук, від кутів лопаток і донизу – тупий перкуторний звук. Аускультативно в ділянках перкуторної тупості прослуховується бронхіальне дихання, над зоною тупого звука - крепітація. Межі серця поширені у всі сторони. Тони серця: ослаблені, аритмічні – множинні екстрасистоли, ЧСС – 125 уд/хв., систолічний шум над ділянкою абсолютної серцевої тупості. АТ – 93/56 мм.рт.ст. Живіт м'який, печінка збільшена, нижній край її виступає з-під ребрової дуги на 4 см по l.medioclavicularis dextra. Пальпується також щільна, болюча селезінка. Аналіз крові: Ер.2,8*10¹²/л; Hb- 83 г/л, середній діаметр еритроцитів (МDС)- 6,3 мкм, середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (МСН) – 22 пг, середній об'єм еритроцитів(MCV) – 75 фл; КП - 0,82; ретикулоцитів – 3,2%; лейкоцитів – 20х10⁹/л, в т.ч. паличкоядерних нейтрофілів – 18%; ШОЕ – 52 мм/год. ОФВ₁ –45 %_, SaO₂ – 85%, ПОШвид – 50%.

Діагноз: Негоспітальна пневмонія з локалізацією у нижніх долях обох легень з тяжким перебігом, IV категорія. Легенева недостатність ІІІ ступеня Септичний (токсико-інфекційний) шок, II фаза. Гепато-лієнальний синдром. Вторинна гіпохромна мікроцитарна гіперрегенераторна середньоважка анемія.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і госпіталізувати хвору у відділення реанімації та інтенсивної терапії ЦРЛ.