12. Фразеологізми і їх ознаки. Семантична структура і класифікація фразеологічних одиниць. Фразеологічні словники.

Фразеологія - сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.

Фразеологізми (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій.

Лексичне значення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня - "зазнати невдачі", без царя в голові - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити".

Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв’язано, називаються фразеологічними одиницями. Отже, фразеологічна одиниця – ц стійке сполучення слів, яке, позначаючи поняття, відтворюється в мові за традицією, автоматично. За своїм значенням сприймаються як одне ціле.

Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові мовні одиниці, а не створюються щоразу у процесі мовлення.

Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати - куняти - клювати носом

У реченні фразеологізм виступає як один член речення. Напр.,у реченні І довго ти будеш товкти воду в ступі? фразеологізм товкти воду в ступі є присудком.

Фразеологізми мають синоніми і антоніми - інші фразеологізми, напр.: не приший кобилі хвіст - потрібний як п'яте колесо до воза.

Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.

Можуть формуватися в синонімічні ряди та синонімічні пари.(ледарювати-бити байдики. Лежня справляти). Антонімічні пари передають протилежні значення та оцінки (хоч греблю гати (багато) – на макове зерно (мало)).

До фразеології належать також прислів’я та приказки, влучні вислови видатних людей (крилаті вислови) (вік живи – вік учись).

Основні ознаки фразеологізмів:

• усталена (стійка) конструкція словосполучення чи речення.

• Слова, які є компонентами фразеологізмів, утрачають своє значення і лише разом виражають одне узагальнене поняття.

• Фразеологізми не створюються в процесі мовлення, а як готові мовні одиниці відтворюються в міру потреби під час спілкування.

• Характеризуючи позитивно чи негативно особу, предмет, дію або явище, фразеологізми надають тексту певного стилістичного (експресивного) значення.

• У складі речення фразеологізми виступають одним членом речення (найчастіше присудком, обставиною), оскільки виражають одне лексичне значення.

Класифікація фразеологізмів:

1. за злитістю компонентів ( слів), які входять до стійких словосполучень, виділяють 3 групи фразеологічних зворотів:

• Фразеологічні зрощення – стійкі нерозкладні словосполучення, значення яких не випливає із значень тих слів, що входять до них ( собаку з’їсти-бути майстром). Неподільні словосполучення називають ще ідіомами. Слова в ідіомах настільки міцно поєднані одним поняттям, що їх можна вважати злитими, зрощеними (робити з мухи слона - перебільшувати). Ідіоми можуть вступати в синонімічні зв’язки. У більшості випадків дослівно не перекладаються, мають усталені відповідники(пахне смаленим – шутки плохи).

• Фразеологічні єдності – фразеологічні словосполучення, загальне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до них входять. (крапля в морі – небагато). Не мають такого міцного поєднання слів як зрощення, іноді можна поповнювати іншими компонентами ( зітерти в порошок – зітерти в дрібний порошок).

• Фразеологічні сполучення – стійкі мовні звороти, у яких один з компонентів має самостійне значення, що конкретизується в постійному зв’язку з іншими словами. ( брати – нічого в рот не брати, брати гору, брати близько до серця). Центральне слово в них є стійким і не може бути змінене іншим, а залежні слова можуть виражатися синонімічним словом ( порушити питання – поставити, підняти питання).

• За класифікацією Шанського – Фразеологічні вислови – стійкі мовні звороти, які складаються зі слів з вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці.

Фразеологічні вислови номінативного типу – це мовні кліше, виражені переважно простим словосполученням ( звітно-виборча компанія). Поява кліше пов’язана із повторюваністю ситуацій.

Фразеологічні вислови комунікативного типу – прислів’я, приказки, крилаті вислови.

• Прислів’я - це народний вислів повчального змісту.

У цьому вислові передається певна закономірність або правило, сформульоване на основі багатовікового досвіду народу.

Прислів’я відносяться до фразеологізмів, які переважно співвідносяться з реченнями (не купиш ума, якщо нема; під лежачий камінь вода не тече). Серед прислів’їв є такі, які не зіставляються ані зі словом, ані з реченням (з хворої голови на здорову; як з гуся вода).

• Приказка - це зворот мови, який образно визначає якесь життєве явище. Приказка від прислів’я відрізняється тим, що знаходить своє остаточне вираження тільки у контексті. Приказка завжди є ніби частинкою речення (чим би дитя не тішилося, аби не плакало; грошей, як кіт наплакав).

Прислів’я і приказки часто будуються на антонімічній основі (правда та кривда - як вогонь та вода; широкі ворота увійти, та вузькі вийти та ін.).

• Крилаті вислови - це сталі словесні вислови, які часто повторюються у мовленні, а також влучні вислови видатних і відомих осіб чи політичних діячів (маємо те, що маємо).

Крилаті вислови можуть мати форму слів з символічним значенням: Мекка - місце поклоніння, Голгофа - подвижництво, страждання, мука.

Такими є також і імена-символи: Робінзон, Дон Кіхот, П’ятниця.

Крилаті вислови можуть мати форму словосполучень (людина в футлярі, мертві душі) і простих речень (Вчитися, вчитися і ще раз вчитися! (Ленін); Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому увійти в царство небесне (Євангеліє).

Джерела фразеології:

За походженням фразеологізми поділяються на спільнослов’янські (водити за носа; з голови до п’ят; як на долоні), спільносхіднослов’янські (попасти під гарячу руку), українські (на руку ковінька, піймати облизня); засвоєні з інших мов кальки (копії) (ось де собака зарита (з німецької мови).

Велику групу фразеологізмів складають висловлення видатних і відомих людей (Хіба ревуть воли, як ясла повні (Панас Мирний).

Поповнюється українська фразеологія і за рахунок виробничо-побутових висловлень (Сім раз одміряй, а раз одріж).

Знайшли собі місце в українській фразеології також біблійні і євангельські вирази (бути притчею во язицех; берегти, як зіницю ока), а також античні вислови (крокодилячі сльози, Сади Семіраміди)

Фразеологічні словники вміщують зазвичай цілісні звороти (фразеологізми, крилаті слова. Ідіоми та ін.), пояснюють їх значення, особливості вживання, походження, можливі варіанти в живому мовленні та літературі. Такими, зокрема, є академічний "Фразеологічний словник української мови" у 2-х книгах (К., 1993; друге видання -- 1999), "Фразеологічний словник української мови" в 2-х томах Г.М. Удовиченка (К., 1984), "1000 крилатих виразів української літературної мови" А.П. Коваль і В.В. Коптілова (К., 1964)

Фразеологічний словник української мови. У 2 кн. /уклад.: В. Білоноженко та ін. – К.: Наукова думка, 1993 це перший академічний словник, що найповніше відображає загальновживану фразеологію СУЛМу. Значення фразеологічних одиниць ілюструється цитатним матеріалом. У словнику подається всебічна лексикографічна характеристика фразеологізмів.

Фразеологія перекладів М. Лукаша: Словник-довідник /Упор.: О. Скопенко, Т. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2000.