100. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.

Складнопідрядне з підрядним з’ясувальним - це такі одночленні речення, в яких головна частина є семантично і структурно неповною, а підрядна компенсує цю неповноту і відповідає на відмінкові питання Хто? Що? Кого? Чого?

Підрядна частина виконує роль відсутнього в головній частині підмета і додатка або ж конкретизує, наповнює змістом члени речення головної частини (додатки і в окремих випадках підмети), виражені займенником.

Мені ввижається (що?), як в тихім ріднім колі старий дідусь навча своїх онуків.

• Складнопідрядними з’ясувальними є й речення, головною частиною яких є слова типу зрозуміло, очевидно, відомо…( але без фіктивного підмета «що»)

За комунікативною спрямованістю поділяють на три типи:

1. З’ясувальні речення із сполучниками сфери розповіді. Найголовнішими семантичними групами опрних слів виступають слова зі значенням мовлення :говорити, мовити, повідомляти, писати…; сприймання (бачити, слухати…); мислення; стану, почуття, враження (вірити, відчувати…) ;тощо. Не хотілось думати, що доведеться шукати нового юнгу.

2. Речення зі сполучниками сфери волевиявлення. Підрядні набувають відтінків бажаності, спонукання, повинності тощо: Батько мріяв, щоб було доволі хліба на селянському столі.

3. Конструкції зі сполучниками чи сполучними словами сфери питальної мови. Їх кваліфікують як питально- відносні, з непрямою відносністю чи непрямо-питальні. У підрядних частинах вживаються слова хто, що, який, чий, котрий, де, куди, коли, скільки…

Держімо у секреті, чому ми, друже мій, цвітіння любим треє!

Підрядна з’ясувальна частина здебільшого стоїть після головної частини чи всередині її, рідше в препозиції: Що хотіла зробити, не знає.

У реченнях цього типу виражаються однбічні об’єктні відношення. Співвідносяться з додатковими реченнями.

101. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними.

Складнопідрядні речення з підрядним обставинним - це речення, в яких підрядна частина відноситься до члена речення головної частини, вираженого дієсловом, і виражає ознаку, напрямок, умову, міру дії чи стану тощо.Кількість підрядних речень більша, ніж існує різновидів обставин.

Більшість обставинних речень формально двоченні (розчленовані).

Розмежовують такі типи обставин:

• Із значенням часу – питання пов’язані з часовою характеристикою: коли? Як довго? з/до якого часу? Доки?

Розрізняють: - одночасові речення та -різночасові речення

Сполучні засоби: сполучники як, коли, поки, у той час, у міру того як…для одночасових

Та сполучникидо того як, перш ніж, поки, щойно, скоро – для різночасових.

• Із значенням місця – характеризує місце чи напрямок дії, про яку йдеться в головному реченні. Підрядна частина відповідає на питання де? Куди?звідки?

Формально-синтаксичними показниками зв’язку частин є сполучні слова прислівникового походження де, куди, звідки. Семантика цих слів засвідчує місце дії (де), напрям (куди), вихідний пункт (звідки).

У головному реченні сполучним словам де, куди, звідки можуть відповідати співвідносні слова (корелятивні прислівники) там, туди, тут, звідти тощо.

Залежно від семантики сполучних слів виділяють три групи речень з підрядним місця:

1) Підрядні, що вказують на місце дії (де?): Де кров текла козацька, трава зеленіє.

2) Підрядні, що вказують на напрям дії (куди?) : Та куди не глянеш, впали чорноземи…

3) Підрядні, що вказують на вихідний пункт дії (звідки?) : Ой не відтіль вітер віє, відкіль мені треба.

• Із значенням способу дії. Підрядна частина виражає спосіб чи якість дії. Їх поділяють на дві групи:

А) підрядні власне способу дії. Виражають значення способу дії, констатуючи відповідні факти без образного зіставлення дій; тут не використовуються підрядні порівняльні сполучники мов, неначе, немов…: Сталося там, що він мусив перемогти (як сталося?)

Б) підрядні речення способу дії з відтінками наслідку і мети: Карпо вийшов й собі хрьопнув дверима так, що вікна задзвеніли. Відношення мети нашаровується в тому випадку, коли підрядна частина приєднується до головної сполучником щоб: Потапчук керував так, щоб триматись посеред Дніпра.

• Із значенням міри і ступеня – вказує на міру чи ступінь вияву ознаки, якості, вираженої прикметником, прислівником, кількісним прислівником у головному реченні, тобто дає кількісну характеристику наскільки? якою мірою? до якої міри?

Сполучні засоби: сполучники щоб, як, що, мов, наче, немов (би)

Сполучні слова скільки, наскільки, яким у гголовній частині відповідають співвідносні слова так, стільки, настільки тощо.

З урахуванням змістових і граматичних відношень між головним і підрядним реченням виділяють такі групи підрядних міри і ступеня:

- зіставлювані – ознаки, дії чи стани розглядаютьт як кількісно однакові / настільки…, наскільки/

- з відтінком наслідку – х-зують спосіб вияву дії чи ознаки про яку йдеться, з кількісного боку. Аж, хоч…

- відтінок мети: стільки, щоб…

• З підрядним порівняльним: це речення, в яких підрядна частина з допомогою порівняння пояснює зміст усього головного речення. Підрядна частина відповідає на питання як? приєднується до голвної порівняльними сполучниками як, мов, немов, наче, ніби, сполучним словом як.

Завжди існують два об’єкти чи суб’єкти, які порівнюються. Не плутати з порівняльним зворотом!!! Наявність предикативної основи ( *неповне речення з пропущеним підметом, з пропущеним присудком або повне речення): Ліси вкрились зеленню, наче дівки стрічками.

• Із значенням причини. – підрядна частина вказує на причину то