77. Підрядний зв'язок і ого різновиди.

• Підрядний – для СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ і РЕЧЕННЯ. Однобічно скерований, завжди є гол. і залежний. Особливості: 1)прислівниковий (якщо слово передбачає обов’язкову валентність). Валентність – це здатність вступати у зв’язки. Прогнозована – для перехідних дієслів, їх похідних ім., Не прогнозований – від ін. дієслів потребує доповнення (перебувати… 2)детермінантний – залежний компонент буде підпорядкований реченню в загальному, а не слову. Не передбачає доповнення відмінникової форми (жаліти, співати).

На рівні слова і словоформ установлюється зв’язок , який називають прислівним. Суть його полягає в тому , що повнозначне слово поширюється тими чи іншими словоформами залежно від своїх властивостей . Наприклад , іменники здатні поширюватися прикметниками: широке поле, чисте небо , байдужі люди, вірний товариш та ін. ; дієслова здатні доповнюватися іменниками , особливо в знахідному відмінку : карає Прометея , гладив ниви , бачить сонце , слухає радіо , дивиться телевізор тощо. Дієслова часто пояснюються якісними прислівниками . Наприклад : гладив ніжно , цілував палко , співчував щиро , говорив відверто , слухав уважно , конспектував ретельно тощо.

Характер прислівного підрядного зв’язку залежить насамперед від сполучуваних можливостей головного компонента ( слова ),тобто від його валентних особливостей. Валентні особливості повнозначних частин мови різні. Наприклад , іменники, як правило, сполучаються з іншими іменниками, прикметниками; дієслова легко сполучаються з іменниками , прислівниками тощо. Проте деякі дієслова не сполучаються з іменниками, а тільки з інфінітивами, наприклад: могти, уміти, сміти,мусити; частіше вимагають інфінітива , ніж іменника,дієслова збиратися , гадати , наказувати.

Звичайно прислівний підрядний зв’язок одиничний , тобто повнозначне слово супроводиться водночас лише однією залежною формою, але можливий і подвійний зв’язок, наприклад: написати лист матері , передав книгу товаришеві. Іноді він стає більш обов’язковим, наприклад: вважав брата героєм, призначив учня помічником. Складові компоненти основних синтаксичних одиниць – словосполучень ,простих речень , складних речень – можуть зв’язуватися такими способами: формами слів ; прийменниками ; сполучниками ; порядком слів ; інтонацією.

На рівні слів і словоформ найпоширеніший засіб зв’язку – форми слів .Це пояснюється тим , що українська мова , як і інші східнослов’янські , належить до мов флективного типу , тобто таких мов , у яких зв’язок між словами здійснюється в основному за допомогою форм слів , зокрема флексій .

Значна частина іменників пов’язується за допомогою форм безприйменникових відмінків , наприклад : домогтися перемоги , позбутися клопоту , дякувати братові , переглянути документи , розмовляти французькою мовою. Дедалі більше поширюється аналітичний зв’язок –

за допомогою форм прийменникових відмінків , наприклад: користуватися з нагоди , триматися за борт , притулитися до стіни , ховатися від негоди.

Слова прикметникового типу пов’язуються формами числа , роду і відмінка, наприклад : державний прапор – державні прапори; великий прапор –велика зірка , велике полотнище ; державний прапор – державного прапора, державному прапорові , державним прапором , на державному прапорі.

Прислівники пов’язуються нульовими формами, наприклад: добре працювати , весело співати , захоплено розповідати , привітно посміхатися , добре відпочити. Звичайно, самої нульової форми недостатньо для тісного зв’язку слів. Тому почасти використовуються й інші способи зв’язку , зокрема інтонація і порядок слів . Слова добре і працювати , весело і співати інтонацією об’єднуються в один комплекс – прислівне поєднання слів . Певну роль відіграє і порядок слів . По –перше , прислівники контактно розташовуються біля інфінітива ; по –друге , для них звичайне місце – у препозиції щодо головного слова.Інтонація допомагає також об’єднанню попередніх форм ( домогтися перемоги, користуватися з нагоди , державний прапор ).