71. Морфемна будова слова. Характеристика кореня і афікса.

Морфеміка-від грец.форма-розділ мовозн.,що вивч.будову слова. Морфема-найменша значуща частина слова. У слові визвоний 10букв, 9 зв, 3 склади і 5 морфем. (ви-з-воль-н-ий). Види морфем:кориневі і службові (афіксальні).

• Кориневі-обовязкова частина слів, що належить до повнозначних частин мови: молодий, молодь, молодість, молодіти, замолоду. Це споріднені групи слів, корінь виражає їхнє лексичне зн., це однокореневі.

Рука-рученька, друг-друзі-дружний, носити-нести-приніс-ношений. – чергування, це фонетичні варіанти кореня.

Я-мене, ми-нас, добре-краще, брати-взяти = через історичні зміни форми слова утв.різні корені, це суплетивні корені.

• Службові- префікс, суфікс, закінчення(афікс), постфікс, інтерфікс. Для творення нових слів і форм.

- Словотворчі день-щодень, правда-неправда, туман-туманний, бігти-збігтися.

- Формотворчі казка-казки-казку-казкою, мудрий-мудріший-наймудріший.

ПРЕФІКС: частина сл., яка стоїть перед коренем і служить для утв.нових слів. (що-най-вищий, пере-роз-по-діл). Творяться нові слова того ж лексико-граматичного розряду (імен.-імен.)

ПРЕФІКСОЇДИ: це початкові елементи складних слів типу пів-, напів-, супер-, контр-, екс- (півроку, напів»яскравий, контр-адмірал)

СУФІКС: морфема, яка служить для утв. нових слів і словоформ. Більшість словотворчу функцію: брат-братерство, бандура-бандурист, сажати-саженець, фарба-фарбувати. Формотворчу суфікси дієслів, ступенів порівняння прикм., прислівн., дієприкм: гукати-гукнути, коротко-коротше, зачинити-зачинений.

ПОСТФІКС: у кінці слова, має словотворче і формотворче зн. Це частки: -ся, -сь, -який, -небудь, -но, -бо.

(будь-який, хто-небудь, читай-бо)

ІНТЕРФІКС: сполучна голосна, що використовується при утв.скл.слів. –О, -Е, - Є, -А, -ОХ. (лісостеп, зорепад, працездатний, життєрадісний, сорокаметровий, двохсотий, грязеводолікарня)

ЗАКІНЧЕННЯ: флексія, змінна морфема, утв.нові словоформи, служить для зв’язку слів у реч. виражає граматичне зн.слова- відмінок, рід, число, особу. Мають закінчення лише змінні слова, які відмінюються. Є нульове закінчення – зелен клен ріс, дощ, ясен, рад(прикметник), гір, книг, зірок(ім.Р.в.), любов, радість, вірність(Н.в.ім.).

ОСНОВА СЛОВА: частина слова без закінчення, яка виражає його конкретне лексичне значення. (перший весняний грім)

 Непохідна-не поділяється на окремі морфеми, тобто збігається з коренем. (верба, круча, ріка, мороз)

 Похідна-поділяється на морфеми і в мові існує відповідне слово з непохідною основою.(підніжка-ног-а, лісник – ліс, дубовий-дуб)

Примітка:

1)коли слово закінч.на –я, -ю, є, -ї = то основа закінчується на –й (надія – н а д і й а )

2)у словах з постфіксом основа розірвана: радж-у-ся, жур-имо-ся.

Незмінні слова мають лише основу, яку наз. ЧИСТОЮ. Чиста основа визначається: 1) у невідмінюваних іменниках(запозичений)-журі, метро, шасі, візаві, сопрано. 2) в інфінітивах -перемагати, роздумувати. 3) у дієприслівниках - звеличуючи, посміхаючись. 4) у прислівниках - удосвіта, натщесерце, спідлоба, вгорі.