62. Погляди вчених на дієприслівник і його місце в системі частин мови. Творення дієприслівників.

Не усі лінгвісти виділяють дієприслівник як форму дієслова. Такі мовознавці, як Кучеренко і Вихованець, відносять дієприслівник до прислівника, бо дієприслівник і прислівник –це незмінювані частини мови. Але такі вчені, як Кулик, Жовтобрюх, Горпинич вважають дієприслівник особливою формою дієслова.

Дієприслівник – це особлива незмінювана форма дієслова яка означає додаткову дію до головної дії, яка в реченні буває присудком.

Працюючи, сказавши.

- Повечерявши, я сіла писати курсову роботу (додаткова дія, бо основна дія- те, що я сіла вечеряти)

Дієприслівник як дієслівна форма має такі морфологічні ознаки:

• Категорія виду: доконаний ( написавши, зробивши )і недоконаний вид ( читаючи, пишучи )

• Категорія перехідності/неперехідності: перехідні ( читаючи книгу, пишучи конспект ), неперехідні ( їдучи додому, летячи )

Дієприслівники зберігають значення перехідності/неперехідності дієслова, від якого вони творяться.

• Категорія стану. Дієприслівник зберігає станові ознаки особових дієслів: активний :читаючи, пишучи; зворотно-середній : помившись. За Жовтобрюхом в УМ лише 2 стани: активний і зворотно-середній, а форма пасивного стану не властива для УМ.

!!!Не можна сказати поле ореться трактором !!!!-це не правильно.

• Дієприслівники мають окремо часову форму, а окремо часове значення, які можуть співпадати і не співпадати.

• Я пишу сидячи ( часова форма і часове значення співпадають)

• Я писала сидячи( часова форма теперішнього часу, а часове значення минулого часу)

• Я буду писати сидячи ( часова форма тепер часу, а часове значення майб часу).

Коли брати до уваги часову форму, то дієприслівники тепер часу мають суфікси: «учи, ачи»:пишучи, читаючи, летячи, бачачи, а дієприслівники мин часу: суфікси «вши,ши»: написавши, зробивши, привізши

Творення дієприслівників

Дієприслівники з суфіксом – учи, - ачи – за формою тепер часу і за видом недоконаного виду, творяться від основи тепер часу за допомогою суфіксів – учи(1 дієвідміна), - ачи( 2 дієвідміна):

Говор- говорячи; Сид-сидячи; Пиш- пишучи.

Можуть бути перехідними і неперехідними(летячи)

Дієприслівники на –вши, -ши, як правило доконаного виду і творяться від основи дієслів докон виду за допомогою суфіксів –ши, -вши.

Заговорити – заговоривши.

У реченні виступають обставинами. Разом із залежними словами творять дієприслівниковий зворот.

* УМ-українська мова.

63. Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням і походженням.

Прислівник (лат. adverbium - біля дієслова) - це повнозначна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, предмета або іншої і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?коли?

Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник)

Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки дії(або стану),чи ознаки іншої ознаки, тоді буде виконувати в реченні синтаксичну функцію обставини: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній)

Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для прслівників є синтаксична функція присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (Гончар).

Розряди прислівників за значенням

За значення прислівники поділяють на 2 основні розряди: означальні і обставинні

Означальні прислівники

Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану (швидко бігти, міцно стати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь (піклуватися по-батьківськи, занадто вразлива натура, утричі більша вага).

Означальні прислівники поділяються на три групи: якісно-означальні, способу дії, кількісно-означальні.

Якісно-означальні прислівники

Дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о або -е, наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре.

Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння, наприклад:

легко — легше — найлегше

гірко — гіркіше — найгіркіше.

Вищий і найвищий ступені якісно-означальних прислівників творяться так само, як і ступені порівняння якісних прикметників.

Вищий ступінь утворюється за допомогою суфіксів -ше або -іше (довго — довше, тепло — тепліше), а також суплетивно (гарно — краще, погано — гірше) або аналітичним способом (вдало — менш вдало, ясно — більш ясно).

Найвищий ступінь твориться за допомогою частки най-, що додається до форми вищого ступеня, наприклад:

весело — веселіше, найвеселіше

дорого — дорожче, найдорожче.

Прислівники способу дії

Вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом?яким чином?(виставити напоказ, пропасти безвісти, сидіти навпочіпки, розмовляти втрьох, турбуватися по-батьківськи).

Кількісно-означальні прислівники(прислівники вияву міри ознаки)

Виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання: скільки?, наскільки?, якою мірою?, як багато? (двічі, утричі, дуже, надзвичайно).

Обставинні прислівники

Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими, причиновими відношеннями, рідше — за метою її виконання.

Обставинні прислівники поділяються на чотири групи: прислівники часу, прислівники місця, прислівники причини, прислівники мети.

Прислівники часу

Характеризують дію за часовими відношеннями і відповідають на питання: коли?, відколи?, як довго?, доки? (тепер, колись, віддавна, щороку, завжди, сьогодні, донині).

Прислівники місця

Означають місце дії або напрям руху предмета. Відповідають на питання: де?, куди?, звідки? (угорі, вниз, здалеку, звідусіль, скрізь)

Прислівники причини

Виражають причину дії і відповідають на питання: чому?, через що?, з якої причини? (запалу, згарячу, здуру, знічев’я).

Прислівники мети

Виражають мету дії і відповідають на питання: для чого?, нащо?, з якою метою? (умисне, наперекір, напоказ, на зло, на щастя).

Розряди прислівників за походженням

За походженням прислівники поділяють на первинні і вторинні.

Первинні прислівники: тут, там, звідки, куди, туди, сюди, коли, тепер, завжди, чому, тому, усяк, ледве, якось.

Вторинні прислівники – утворилися від інших повнозначних слів.

П, утворені від прикметників

1. За допомогою суфіска –о, -е:тихий-тихо, гарячий-гаряче.

2. Префіксально-суфіксальним способом: по-батьківському, по-доброму, замолоду, помаленьку, звисока, незадовго.

П, утворені від іменників: удень, услід, напам’ять, слідом, кругом, бігом, миттю.

П, утворені від числівників: вдвоє, по-друге, вчотирьох, двічі, тричі, заодно.

П, утворені від займенників: по-вашому, по-своєму, нащо, унічию.

П, утворені від дієслів: усупереч, сидьма, ридьма, жартома.

П, утворені від прислівників: назавжди, віднині, позавчора, забагато, удвічі, десь, коли-небудь.

* П-прислівник!