
- •2.Прикладні.
- •3. Лесика української мови з погляду її походження. Етимолгічні словники. Словники іншомовних слів.
- •Група успадкованих слів української мови
- •4. Запозичення із неслов’янських мов:
- •4. Активна і пасивна лексика української мови. Історичні словники
- •5. Слово і його лексичне значення. Лексичне значення і поняття. Основні типи лексичних значень сова.
- •6. Багатозначність слів. Джерела багатозначності. Переносне вживання слова. Зміни в семантичній структурі слова.
- •7. Тлумачні словники української мови
- •8. Антоніми, їх типи і використання в мовленні. Словники антонімів.
- •9. Омоніми, їх типи і використання у мовленні. Словники омонімів.
- •10 . Пароніми в системі української мови. Словники паронімів.
- •11. Синоніми, їх типи та використання в мовленні. Словники синонімів.
- •12. Фразеологізми і їх ознаки. Семантична структура і класифікація фразеологічних одиниць. Фразеологічні словники.
- •13. Діалектизми в складі української лексики. Діалектні словники.
- •14. Діалектизми, їх типи і використання в літературній мові. Діалектні слвники.
- •15. Неологізми в складі країнської лексики.
- •16. Словники мови письменників
- •§ 2. Слова вносяться до реєстру Словника за абеткою.
- •§ 4. При відмінюваних іменниках наводиться (скорочено або повністю) форма родового відмінка однини (батяр, -а; самосмерть, -і).
- •17. Фонетичне і граматичне освоєння слів іншомовного походження.
- •18. Правопис слів іншомовного походження.
- •19. Терміни в складі української лексики.
- •20. Стильова диференціація української лексики.
- •21. Функціональні стилі сулм.
- •1)Розмовно-побутовий стиль.
- •22. Принципи української орфографії. Історія українського правопису (1929, 1933, 1960, 1990, 1999).
- •23. Аспекти вивчення людської мови. Фонема та її функції. Звукові вияви фонем.
- •24. Принципи складоподілу. Типи складів в українській мові.
- •25. Приголосні фонеми української мови і їх класифікація.
- •26. Голосні звуки української мови і їх класифікація.
- •3)За способом творення
- •27. Зміни звуків у мовному потоці. Асиміляція приголосних.
- •28. Довгі приголосні звуки в українській мові й умови їх виникнення. Питання про довгі приголосні фонеми.
- •1)Подовжені приголосні і позначення їх
- •2)Подовжені м'які приголосні
- •3)Подвоєння букв внаслідок збігу
- •4)Написання нн в прикметниках і похідних словах
- •5)Подвоєння букв в іншомовних словах
- •29. Позиційні та історичні чергування голосних.
- •30. Позиційні та історичні чергування приголосних.
- •31. Орфоепічні норми української літературної мови. Типові порушення норм вимови голосних і приголосних звуків.
- •32. Граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Засоби вираження граматичних значень.
- •33. Принципи класифікації слів на частини мови.
- •34. Морфологічні парадигми, їх типи.
- •56. Поділ дієслів на дієвідміни за основою інфінітива та формами теперішнього часу. Атематичні дієслова.
- •57 .Категорія способу дієслова. Творення форм наказового способу.
- •58 . Категорія часу дієслова. Творення часових форм.
- •Теперішній відносний:
- •60. Дієслівна категорія перехідності/неперехідності
- •61. Погляди лінгвістів на дієприкметник і його місце в системі мови. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення і вживання.
- •62. Погляди вчених на дієприслівник і його місце в системі частин мови. Творення дієприслівників.
- •63. Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням і походженням.
- •64. Прийменник як частина мови. Групи прийменників за походженням і будовою. Погляди вчених на частиномовний статус прийменника.
- •65. Сполучник як частина мови. Сурядні і підрядні сполучники, їх різновиди. Сполучники і сполучні слова, критерії їх розмежування.
- •66.Частка як частина мови . Класифікація часток.
- •67. Вигук як частина мови. Звуконаслідувальні слова.
- •68 . Дериватологія і її місце в системі науки про мову. Морфологічні і неморфологічні способи словотворення в укр.Мові.
- •69. Львівська дериватологічна школа. Внесок Ковалика у розвиток укр..Дерив.
- •70. Історичні зміни в морфемній будові слова та їх наслідки.
- •71. Морфемна будова слова. Характеристика кореня і афікса.
- •72. Поняття морфеми і морфа. Аломорф і варіант морфеми.
- •73. Словотвірна і морфемна будови слова.
- •74. Словотвірне значення і його типи; мутаційне, модифікаційне, транспозиційне.
- •75. Словосполучення як синтаксична одиниця. Питання про обсяг поняття «словосполучення». Класифікація словосполучень.
- •77. Підрядний зв'язок і ого різновиди.
- •76. Способи синтаксичного зв’язку між компонентами підярідних словосполучень:
- •78. Речення як синтаксична одиниця, його ознаки. Аспекти вивчення.
- •79. Предикативність та інтонація завершеності
- •82. Типи простих речень за значенням і будовою.
- •83. Граматична основа двоскладного речення. Структурні типи підметів і способи їх морфологічного вираження.
- •85.Складений іменний присудок і способи його вираження
- •87. Узгоджені і неузгоджені означення. Способи їх морологічного вираження. Критерії розмежування неузгоджених означень і непрямих додатків.
- •89. Розряди обставин за значенням і способи їх морфологічного вираження.
- •91. Речення з однорідними членами. Проблема однорідних присудків.
- •92.Речення зі вставними і вставленими конструкціями і їх структура.
- •93. Звертання у складі речення. Трактування синтаксичних функцій вокатива.
- •94. Односкладні речення і їх класифікація.
- •95. Складне речення. Особливості будови його предикативних частин. Класифікація складних речень.
- •96. Складні речення з різними видами зв’язку.
- •97. Складносурядні речення і їх різновиди..
- •98. Принципи класифікації складнопідрядних речень (логіко-граматична, формально-граматична і структурно-семантична).
- •100. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.
- •101. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними.
24. Принципи складоподілу. Типи складів в українській мові.
Склад – це частина слова, що містить один чи кілька звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря (го-ло-ва, о-зе-ро, роз-ви-ток). В кожному складі може бути лише 1голосний звук, який організовує склад. У слові стільки складів, скільки голосних звуків, тому слова бувають односкладовими (зір, рис), двоскладові (ру-ка, си-ла), трискладові (со-ро-ка), багатоскладові (фі-зі-о-ло-гі-я). Кожна людина досить легко поділяє слова на склади і встановлює їх кількість. Проте труднощі при складоподілі виникають тоді, коли збігається кілька приголосних у середині слова. При поділі слів на склади слід враховувати (принципи):
1)Для української мови характерне тяжіння до відкритих складів;
2)Діє принцип зростання гучності: гучність звуків попереднього складу має поступово спадати, а наступний зростати.
3)Принцип милозвучності – зумовлює усунення груп приголосних у межах одного складу.
Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується таким основним правилам:
1)Якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу: о-сінь, а-ле, до-ля, во-да.
2)Якщо між голосними є кілька приголосних, то й, в, р, л, які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які знаходяться після них, – до наступного: май-ка, дов-го, зір-ка. Якщо другим приголосним є звуки й, р, л, то разом з попереднім приголосним вони відходять до наступного складу: бу-льйон, ме-тро, ку-плю.
3)Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта – до наступного складу: дов-гий, стер-тий, кис-лий, вір-ний.
4)Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, р, л, відходять до наступного:се-стра, про-сте-жи-ти, ві-ді-бра-ти, пе-ре-рва-ти.
Типи складів:
1)Відкриті – склад, який закінчується на голосний (ті-ло).
2)Закритий – закінчується на приголосний (щед-рість). В українській мові переважають відкриті склади.
3)Прикритий – який починається приголосним (ске-ля).
4)Неприкритий – починається голосним (а-ле-я).
25. Приголосні фонеми української мови і їх класифікація.
Приголосні – звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму, або тільки шуму. Струмінь видихуваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на перешкоди. Є 32 приголосні фонеми.
Класифікація:
1)За участю голосу й шуму:
-сонорні – приголосні при творенні яких голос переважає над шумом: в, м, н, н', л, л', р, р', j.
-шумні – творяться за допомогою шуму і голосу. Залежно від наявності голосу поділяються на:
°дзвінкі – б, д, д', г, з, з', ж, ґ, дж, дз, дз' – у цих звуках шум переважає над голосом.
°глухі – к, п, с, с', т, т', ф, х, ш, ц, ц', ч – ці звуки складаються лише з шуму.
2)За місцем творення:
-губні – б, п, м, в, ф.
-язикові – ці приголосні залежно від того, яка частина язика торкається до піднебіння, поділяються на:
°передньоязикові – д, д', т, т' ,з, з', с, с', ц, ц', дз, дз', ж, ч, ш, дж, л, л', н, н', р, р'
°середньоязикові – j
°задньоязикові – ґ, к, х
-глотковий – (фарингальний): г.
3)За пасивним органом передньоязикові поділяються на:
-альвеолярні: (піднебінно-зубні): ж, ч, ш, дж, р, р'.
-зубні:решта передньоязикових приголосних.
4)За способом творення:
-зімкнені (проривні):
°зімкнені чисті: б, п, д, д', т, т', ґ, к – ротові, м, н, н' – носові;
°африкати – дж, дз, дз', ч, ц, ц'
-щілинні – в, ф, з, з' ,с ,с', ж, ш, j, г, х, л, л'
-дрижачі – р, р'
5)За акустичним вираженням:
-шиплячі – ж, ч, ш, дж
-свистячі – з, з', ц, ц', с, с', дз, дз'
За твердістю й м’якістю
-м’які –д', т', з', с', ц', л', н', р', дз', j. Ті звуки окрім j можуть мати тверді відповідники й утворювати пари.
-тверді :
°губні – б, п, м, в, ф
°шиплячі – ж, ч, ш, дж
°задньоязикові – ґ ,к, х
°глотковий - г
Ті приголосні пари не мають і м’якими ніколи не бувають. Лише перед голосним [і] та йотованими звуками вони можуть бути пом’якшеними. Таку вимову пом’якшених звуків позначаємо знаком [’]: [б’ік], [в’ік], [к’іт], [п’уре], [дв’іч’і].