24. Принципи складоподілу. Типи складів в українській мові.

Склад – це частина слова, що містить один чи кілька звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря (го-ло-ва, о-зе-ро, роз-ви-ток). В кожному складі може бути лише 1голосний звук, який організовує склад. У слові стільки складів, скільки голосних звуків, тому слова бувають односкладовими (зір, рис), двоскладові (ру-ка, си-ла), трискладові (со-ро-ка), багатоскладові (фі-зі-о-ло-гі-я). Кожна людина досить легко поділяє слова на склади і встановлює їх кількість. Проте труднощі при складоподілі виникають тоді, коли збігається кілька приголосних у середині слова. При поділі слів на склади слід враховувати (принципи):

1)Для української мови характерне тяжіння до відкритих складів;

2)Діє принцип зростання гучності: гучність звуків попереднього складу має поступово спадати, а наступний зростати.

3)Принцип милозвучності – зумовлює усунення груп приголосних у межах одного складу.

Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується таким основним правилам:

1)Якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу: о-сінь, а-ле, до-ля, во-да.

2)Якщо між голосними є кілька приголосних, то й, в, р, л, які стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які знаходяться після них, – до наступного: май-ка, дов-го, зір-ка. Якщо другим приголосним є звуки й, р, л, то разом з попереднім приголосним вони відходять до наступного складу: бу-льйон, ме-тро, ку-плю.

3)Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта – до наступного складу: дов-гий, стер-тий, кис-лий, вір-ний.

4)Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, р, л, відходять до наступного:се-стра, про-сте-жи-ти, ві-ді-бра-ти, пе-ре-рва-ти.

Типи складів:

1)Відкриті – склад, який закінчується на голосний (ті-ло).

2)Закритий – закінчується на приголосний (щед-рість). В українській мові переважають відкриті склади.

3)Прикритий – який починається приголосним (ске-ля).

4)Неприкритий – починається голосним (а-ле-я).

25. Приголосні фонеми української мови і їх класифікація.

Приголосні – звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму, або тільки шуму. Струмінь видихуваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на перешкоди. Є 32 приголосні фонеми.

Класифікація:

1)За участю голосу й шуму:

-сонорні – приголосні при творенні яких голос переважає над шумом: в, м, н, н', л, л', р, р', j.

-шумні – творяться за допомогою шуму і голосу. Залежно від наявності голосу поділяються на:

°дзвінкі – б, д, д', г, з, з', ж, ґ, дж, дз, дз' – у цих звуках шум переважає над голосом.

°глухі – к, п, с, с', т, т', ф, х, ш, ц, ц', ч – ці звуки складаються лише з шуму.

2)За місцем творення:

-губні – б, п, м, в, ф.

-язикові – ці приголосні залежно від того, яка частина язика торкається до піднебіння, поділяються на:

°передньоязикові – д, д', т, т' ,з, з', с, с', ц, ц', дз, дз', ж, ч, ш, дж, л, л', н, н', р, р'

°середньоязикові – j

°задньоязикові – ґ, к, х

-глотковий – (фарингальний): г.

3)За пасивним органом передньоязикові поділяються на:

-альвеолярні: (піднебінно-зубні): ж, ч, ш, дж, р, р'.

-зубні:решта передньоязикових приголосних.

4)За способом творення:

-зімкнені (проривні):

°зімкнені чисті: б, п, д, д', т, т', ґ, к – ротові, м, н, н' – носові;

°африкати – дж, дз, дз', ч, ц, ц'

-щілинні – в, ф, з, з' ,с ,с', ж, ш, j, г, х, л, л'

-дрижачі – р, р'

5)За акустичним вираженням:

-шиплячі – ж, ч, ш, дж

-свистячі – з, з', ц, ц', с, с', дз, дз'

За твердістю й м’якістю

-м’які –д', т', з', с', ц', л', н', р', дз', j. Ті звуки окрім j можуть мати тверді відповідники й утворювати пари.

-тверді :

°губні – б, п, м, в, ф

°шиплячі – ж, ч, ш, дж

°задньоязикові – ґ ,к, х

°глотковий - г

Ті приголосні пари не мають і м’якими ніколи не бувають. Лише перед голосним [і] та йотованими звуками вони можуть бути пом’якшеними. Таку вимову пом’якшених звуків позначаємо знаком [’]: [б’ік], [в’ік], [к’іт], [п’уре], [дв’іч’і].