20. Стильова диференціація української лексики.

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ.

Літературна мова обслуговує найрізноманітніші сфери людського життя. У кожній сфері вона може характеризуватись певними специфічними засобами. Слова різняться не тільки лексичним значенням і граматичними ознаками, а й стилістично, тобто сферою й частотністю вживання, своєю належністю до певного стилю (стилів) мови, емоційним забарвленням чи нейтральністю. Стилістично забарвлена лексика поділяється на певні групи.

Загальновживана лексика. Охоплює слова, якими користуються всі носії мови незалежно від віку, освіти, посади, ітд. Лексика пов’язана з повсякденним життям, її лексеми означають життєво необхідні поняття, а тому зрозумілі вони кожному. Називають вони назви рослин, тварин, предметів, явища природи, ознаки якостей, кількостей та почувань людей. Це – стилістично нейтральна лексика, становить ядро рідної мови.

Виробничо-професійна лексика.

Охоплює велику групу слів ,що вживаються на позначення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва: бронювання, обмолот, косовиця, вуглекомбайн , бетон, риштування, клас, журнал. Окрему групу цієї лексики становлять терміни. Терміни – слова, що мають чітко окреслене спеціальне значеня й називають поняття з різних галузей науки, техніки, мистецтва: звук, морфема, присудок, швидкість, ом, метр, палуба. Сукупність термінів називають термінологією.

Офіційно-ділова лексика.

Така лексика містить слова, що використовуються в ділових паперах і в діловому мовленні (в установах, організаціях, публічних виступах). Велика частина тої лексики стала загальновживаною: автобіографія, акт, довідка, угода, звіт, квитанція, план, постанова, телеграма, характеристика, ітд. Характерна – термінологічна чіткість, відсутність емоційного забарвлення, чітко визначена сфера використання.

Науково-термінологічна лексика.

У кожної наукової дисципліни є великий запас своєї термінології, яка повністю відома лише спеціалістам. Термінами – називають слова, які вживаються для точного найменування певного поняття науки. Термін позбавлений емоційно-експресивного забарвлення. Серед термінологічної лексики багато запозичених слів. І саме слово термін є запозиченням з латинської мови, де означає «кінець, кордон», тобто це слово вказує на межу значення. Для кожної науки властиві свої терміни: синус, трикутник; молекула, атом; відмінок, речення, орфоепія; реакція, грип, аспірин.

Специфічно-побутова лексика.

Включає слова, що відображають побут різних соціальних груп населення (одяг, житло, їжа, звичаї). Широко використовується в літературі при історичних описах і в художньому зображенні умов життя представників окремих груп населення. Може збігатись з загальновживаною.

Емоційна лексика.

Слова, які у своєму значенні мають позитивну або негативну емоційність і служать для вираження почуттів людини (радість, смуток, любов, ніжність). Сюди також належать слова дитячого мовлення та всі лайливі слова.

Просторічна лексика.

Лексика, яка об’єднує не літературні слова, а також діалектизми, жаргонізми, арготизми, варваризмів, вульгаризмів, екзотизмів та інших. Цього роду лексика емоційно-експресивно забарвлена.

Термінологічні словники.

(номенклатурні) – бувають як одномовними, так і двомовними і перекладними. В одномовному пояснюються значення термінів з певної галузі знань (словник біологічної термінології ітд.).

У двомовних термінологічних словниках – спеціальні терміни перекладабться з однієї мови на іншу.

До 1932 р. було видано багато термінологічних словників, але в них чимало недоліків.

1934 – 1935 рр. для потреб школи було видано шкільні термінологічні словники.

1957 р. – «Словник лінгвістичних термінів» за ред.. Кротевича, Родзевича.

1984 р. – «Словник літературознавчих термінів», за ред. Пулинця.

1985 р. – «Словник лінгвістичних термінів» за ред. Галича, Олійника.

1997 р. – літературознавчий словник-довідник.