§ 4. При відмінюваних іменниках наводиться (скорочено або повністю) форма родового відмінка однини (батяр, -а; самосмерть, -і).

Примітка 1. Граматичні форми відмінюваних слів подаються найчастіше скорочено, тільки в кінцевих змінних частинах, які потрібні для показу основи слова, належності його до певної граматичної категорії, типу його відмінювання і його наголошення.

Примітка 2. При іменниках, які не відмінюються, ставиться позначка незм.: ПОЛЛЕДРО..., незм.; АВТОДАФЕ..., незм.

Примітка 3. При іменниках, що вживаються тільки в множині, дається (скорочено або повністю) родовий відмінок множини й ставиться позначка мн.: ВСЕОЧІ, всеочей мн.; СЕМИГОРИ, -гір, мн.

При збірних іменниках ставиться позначка збірн.: ОХВИЛЛЯ..., збірн.

§ 5. При розробці іменників визначається їх рід: ч. (чоловічий), ж. (жіночий), с. (середній): МИШІЙ, -я, ч.; МЕВА, -и, ж.; НАДГРОБЗЯ, -я, с.

§ 6. Іменники, що вживаються у сучасній мові тільки в складі фразеологічних зворотів, подаються в реєстрі в можливому називному відмінку, а при них наводиться зворот, напр.: ДЖОС. -Ф- Дати джосу.

§ 7. При дієсловах наводяться (скорочено або повністю) їх основні форми. До особових дієслів подаються форми 1-ї і 2-ї особи однини теперішнього часу (дієслів недоконаного виду) або майбутнього (дієслів доконаного виду): ВОЛОВОДИТИ, -джуся, -дишся; ВІДВОЛОДАТИ, -аю, -єш.

§ 8. Після граматичних форм дієслова позначається його вид - недок. (недоконаний) або док. (доконаний), напр.: МАРЧІТИ..., недок.; ВІДВОЛОДАТИ..., док.

§ 9. При дієсловах, що вживаються з прямим додатком, подається позначка перех. (перехідне дієслово): БАСАМАНИТИ..., перех.

§ 10. При початкових формах прикметників та дієприкметників подаються їхні закінчення у формах жіночого або середнього роду: ДОЛЬНИЙ, -а, -с, НАТОРОСЕНИЙ, -а, -є.

§ 11. Прислівники подаються з позначкою присл. (з відповідним тлумаченням і прикладами).

Стилістична характеристика слів реєстру

§ 12. До слів розмовного характеру дається позначка розм.: КРЕШ... розм.; НАВПРОШКИ... розм.

§ 13. При різновидах розмовної лексики - словах зневажливих, фамільярних, іронічних та ін. - замість позначки розм. подаються залежно від їх емоційного забарвлення такі стилістичні позначки:

зневажл. — зневажливе слово (СМЕРД..., зневажл.); _

ірон. -слово з забарвленням іронії, насмішки (ВЕЛЕРЕЧИВИЙ..., ірон.; МУДРАГЕЛ..., ірон.);

фам. - фамільярне, тобто слово, що може бути вжите в дещо розв'язній, "панібратській" розмові (ВТЕЛЮЩИТИ..., фам.).

§ 14. Слова із забарвленням урочистості, піднесеності вносяться з позначкою уроч.: БОРНЯ..., уроч.; ВОЇ..., уроч.

§ 15. Лексичні елементи, властиві поетичній мові, подаються з позначкою поет.: БОРВІЙ..., поет.; ВІТРОВІННЯ..., поет.; ГРЯСТИ..., поет.

Лексеми, притаманні народній поетичній творчості, позначаються ремаркою нар.-поет., фольк: ЛАДО..., нар.-поет.; ПОТЕРЧА..., фольк.

§ 16. Церковнослов'янські лексичні елементи супроводяться позначкою церк.: КОЛИВО..., церк.; СХИЗМА..., церк.

§ 17. Слова, що вживаються переважно в книжній, писемній мові, даються з позначкою книжн., напр.: ДЕСНИЦЯ..., книжн.

§ 18. Архаїчні слова подаються з позначкою заст., напр.: ПОГРЕБ..., засти.; ПОСТАВЕЦЬ..., заст.

Слова - найменування предметів побуту, понять і явищ, характерних для українського народу та для інших народів у давні часи, тлумачаться з позначкою іст. з вказівкою на історичний період та місце побутування, напр.:

РУМАК..., іст. Старовинна назва породистого верхового коня у східних народів.

ДОМАХА..., іст. Старовинна назва шаблі, виготовленої з дамаської шаблі.

§ 19. При діалектних словах подається позначка діал., напр.: ПОРЕНЧАТА..., діал.; РЕЛЯ..., діал.

§ 20. При індивідуально-авторських новотворах подається позначка інд.-авт.: ПРОТИПОТІК..., інд.-авт.; САМОВТЕЧА..., інд.-авт.

Тлумачення слів у Словнику

§ 21. У тлумаченні стисло й розкривається значення слова і його відтінки. Слова тієї самої граматичної категорії тлумачаться однотипно.

§ 22. Переносне значення слова, що існує поряд з прямим, при тлумаченні подається під окремою цифрою з позначкою перен. або ж оформлюється як відтінок значення, напр.:

ГАБА... 1. Турецьке сукно білого кольору. 2. перен. Те, що покриває, оповиває і т.ін.

ЕДЕМ... 1. За Біблією, земний рай, місцеперебування людини до гріхопадіння. 2. перен. Благодатний куточок землі.

§ 23. Значення ряду похідних слів розкривається через посилання на основі слова, з яким вони етимологічно пов'язані. Так, дієслівні іменники на ння, -ття зі значенням дії тлумачаться через відповідні дієслова:

РАБУВАННЯ, -я, с, діал. Дія за значенням рабувати.

ВИЖИТТЯ,-я, с.інд .-авт. Дія за значенням вижити.

Похідні іменники на -ість, -інь, -зна, -ота, що мають значення якості, властивості, стану, тлумачаться за формулою:

ЖЕВРІСТЬ... Абстр. ім. до жевріти.

НЕВІДОМІНЬ... Абстр. ім. до невідомий.

§ 24. Дієприкметники тлумачаться за зразками:

ЗАБРЕЗКЛИЙ... Дієпр. акт. теп. ч. до забрезкнути.

СПРОНЕВІРЕНИЙ... Дієпр. пас. теп. ч. до спроневіра

Відображення фразеології у Словнику

§ 25. До Словника включається пов'язана з реєстровими словами фразеологія. Фразеологічні одиниці подаються після ромба (-х-).

§ 26. Фразеологічні звороти здебільшого мають не пряме, а переносне значення, тому при них позначка перен. не ставиться.

Приклади-ілюстрації до слів реєстру

§ 27. Для підтвердження існування слова в поетичній мові Василя Стуса, для наочнішого й повнішого розкриття його значення, синтаксичних зв'язків, вживання в певному контексті й з певним стилістичним забарвленням до слів реєстру даються ілюстрації - приклади використання їх у ліричних творах автора.

Примітка. При цитатах-ілюстраціях у круглих дужках вказується джерело (назва поетичної збірки, том, сторінка). Назви поетичних збірок подаються скорочено. Пропуски слів у цитатах позначаються трьома крапками.

Фактичним матеріалом для словника послужили тексти поетичних збірок Василя Стуса, виданих за його життя та після його смерті.