15. Неологізми в складі країнської лексики.

Неологізми (від гр. neos - новий і logos - слово) - це нові слова на позначення нових реалій, що виникають у процесі розвитку суспільства. З часом вони стають загальновживаними (відеомагнітофон, радіотелефон) або переходять до розряду історизмів (перебудова, гласність тощо). Крім того людина дедалі більше пізнає навколишній світ, відкриває нові явища, котрі теж потребують називання. Порівняно недавно з’явилися такі слова як метрополітен, телебачення і т.д. крім слів для називання нових понять, лексичні новотвори з’являються внаслідок переусвідомлення застарілих назв, необхідності заміни їх точнішими, зрозумілішими, такими, що більше відповідають фонетичним, лексичним, словотвірним та ін. нормам мови (самольот – літак). Поряд з лексичними неологізмами з’являється чимало неологізмів семантичних: слова, що вже існують у мові, набувають нових значень. Ще одна причина появи неологізмів - бажання предметові, явищу, що вже існує в мові й має назву дати іншу назву, образнішу, таку, що більше відповідає сприйманню того чи іншого автора (сніговіється в Вінграновського).

Таким чином виділяють загально мовні, й індивідуально-авторські неологізми. Напр.

1. І так щодня, щовечора, щоранку, так щодуші! - мигтять у всі кінці. А він ішов, насвистував. Шарманку підтягував щораз на ремінці (Ліна Костенко).

2. А той вітряк давно вхопили вхопини. Пірнає в хмару місяць-дармовис (Ліна Костенко).

Багато неологізмів з’являться в часи великих змін, докорінних перетворень у житті того чи іншого народу ( в рад. Союзі – райвиконком). Неологізми виникають у мові весь час, і не лише в галузі суспільно-політичної лексики. Це й нові терміни з науки, літератури, мистецтва ( алгоритм, спелеологія); це й виробничо-технічна лексика, пов’язана з розвитком народного господарства (гідроелектростанція, самохід); лексика. Пов’язана з новими досягненнями в розвитку військової справи та військово-стратегічної науки (ракетна зброя).

Порівняно нове явище в лексичному розвитку мов – абревіатури. Позитивною рисою цього виду лексики є те, що та сама кількість інформації передається набагато меншою кількістю знаків, ніж у текстах без абревіації. (напр. Укрсільгосптехніка). Але надуживання робить мовлення штучним, незграбним. А то й незрозумілим.

Неологізми творяться за наявними в мові моделями. Наприклад, за зразком біологія, геологія, зоологія утворено слова вірусологія, спелеологія; за зразком атмосфера, стратосфера - біосфера; за типом бібліотека, картотека - фільмотека, дискотека. На взірець давно вживаних у мові слів буряківник, лісівник творяться нові назви людей за фахом – рисівник, звірівник. Утворення зі складником –вод на позначення тих самих понять –лісовод, рисовод - є дублетами, які нічого нового не додають, а тільки засмічують мову. Компонент –вод закономірний в утвореннях типу – вагоновод, екскурсовод, пов’язаних з дієсловом водити, а не доглядати, відгодовувати чи вирощувати.

Оскільки неологізми є категорією історичною, то їх належність до пасивної лексики не вічна. Вони сприймаються як нові слова доти, доки названі ними поняття не стануть загальновживаними. Поява й існування неологізмів є виправданою лише тоді, коли є потреба у виконанні певної спілкувально-називної або художньо-зображальної функції. Коли такої потреби немає, новотвір зайвий і позбавлений перспективи закріпитися в лексичному складі мови. Не прищеплюються в мові ті неологізми, які не відповідають її лексичній системі, граматичній будові або фонетичним закономірностям. Наприклад штучно утворені і занесені в словники неологізми золушка, грузовик у мовній практиці витіснені більш вдалими словами вантажівка попелюшка.

Індивідуальні авторські неологізми творяться тими ж способами, що й загальномовні. Їхня життєвість та ефективність визначається вмінням письменника застосувати відмінні від усталених поєднання коренів чи основ слів із суфіксами чи префіксами, означень з означуваним, зі смаком і доречно вставити в новий контекст застаріле слово ( Зіходить ніч у витишений сад... Вінграновський).