36.Організаційні типи виробництва.Дати визначення коефіцієнта закріплення операцій.

Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничне виробництво характеризується найбільш різко вираженою мінливістю структури робочого процесу, тому що при цьому типі виробництва кожний наступний виріб створює новий технологічний процес, що відрізняється від колишнього за складом операцій, за Їхньою тривалістю й послідовністю, у якій вони виконуються. До даного типу виробництва можна віднести виготовлення нестандартного встаткування.

Відмінними рисами одиничного типу виробництва є:

— багатономенклатурність продукції, що випускається;— перевага технологічної спеціалізації робочих місць, ділянок, цехів;— відсутність постійного закріплення за робочими місцями певних виробів;— використання універсального встаткування й розміщення його за однотипними групами;— наявність висококваліфікованих робітників-універсалів;— великий обсяг ручних операцій;— більша тривалість виробничого циклу й ін.

Серійне виробництво характеризуєтеся сталістю структури робочого процесу в період випуску однієї партії (серії) однакових виробів. Структура процесу змінюється за складом операцій, Їхньою тривалістю й послідовністю виконання у зв’язку з переходом на виготовлення серії нового виду продукції. Наприклад, консервне виробництво.

Залежно від тривалості періоду випуску однієї серії й розміру партії розрізняють дрібносерійне, середньосерійне й крупнйсерійне виробництва.

Для серійного типу виробництва характерна відносно більша номенклатура виробів, однак значно менша, ніж при одиничному типі виробництва.

Основні особливості організації серійного виробництва:—  спеціалізація робочих місць за виконанням декількох закріплених операцій;—  використання універсального й спеціального устаткування;—  незначний обсяг ручних операцій;—  наявність робітників середньої кваліфікації;—  незначна тривалість виробничого циклу й ін.

Масове виробництво характеризується найбільше різко вираженою сталістю структури робочого процесу, повторенням тих самих операцій на кожному робочому місці у зв’язку з виготовленням того самого виду виробу. До даного типу виробництва можна віднести машинобудування. Для масового виробництва характерна:—  обмежена номенклатура виробів;—  предметна спеціалізація робочих місць;— використання спеціального й спеціалізованого встаткування;—  можливість механізації й автоматизації виробничих процесів;—  наявність робітників невисокої кваліфікації;—  мінімальна тривалість виробничого циклу.

Важливою кількісною характеристикою типу виробництва є рівень спеціалізації робочих місць, обчислювальний за допомогою коефіцієнта закріплення операцій, що визначається як середня кількість операцій, що доводяться на одне робоче місце за місяць: _n К₃₀ = Σ^m / К_м ^i-1

де п — кількість предметів, що обробляються д?ною групою робочих місцині — кількість операцій, що доводяться на і-й предмет; К_м — кількість робочих місць.

Нормативний коефіцієнт закріплення робочих місць для масового виробництва становить від 1 до 3, для крупносерійного — 4-10, середньосерійного — 11-20, дрібносерійного — більше 20, одиничного — більше 40.