Vі. Попередній синдромальний діагноз, обгрунтування.

Vіi.Лабораторні та інструментальні методи дослідження

1.План лабораторних та інструментальних методів дослідження.

У всіх дітей в план включаться загальний аналіз крові, сечі, кал на яйця глистів. У дітей грудного віку проводиться додатково посів на колі, сальмонельоз (дизгрупу) та копроскопія. Всім дітям старше 6-ти місяців – зішкріб на ентеробіоз. Інші лабораторні та інструментальні методи дослідження призначаються в залежності від отриманих результатів проведеного вище клінічного обстеження для уточнення чи виключення патології уражених систем і органів.

2.Результати проведених лабораторних та інструментальних методів дослідження з інтерпритацією даних.

Vііi. Заключний діагноз, обгрунтування.

IX.Харчування (раціональне, лікувальне).

Призначити харчування (дієту) хворій дитині, або розписати харчування для вигодовування дитині до 1-го року.

X. Література.

Додаток 2

МЕТОДИКИ ОБСТЕЖЕННЯ ДИТИНИ.

І. Паспортні дані

ІІ.Скарги (на день курації):

Групуються по системах і органах.

1. Дихальна система.

Два види скарг: а) скарги, безпосередньо пов‘язані з ураженням дихальної системи і верхніх дихальних шляхів (нежить, кашель, задишка, утруднене дихання, біль в грудній клітині, виділення мокроти, кровохаркання). б) скарги загального характеру (підвищення температури, слабість, головна біль).

2. Серцево-судинна система.

Потрібно звернути увагу на наступні питання 1) чи відстає дитина від своїх однолітків під час гри? 2) чи втомлюється дитина при підйомі по сходах? 3) чи з'являється ціаноз при крику, плачі, годуванні,, купанні? 4) чи спостерігаються набряки, запаморочення, приступи судом із втратою свідомості? У дітей старшого віку слід звернути увагу на задишку, болі в ділянці серця, серцебиття, перебої, набряки, появу кровохаркання, порушення сну, головокружіння, болі в суглобах.

3. Травна система:

Запах з рота, ковтання (вільне, утруднене, неможливе, болюче), зригування, блювання, салівація, симптом насичення їжею, прослизання їжі, спрага, симптоми загальної інтоксикації. Болі: їх локалізація, характер, залежність від прийому їжі, тривалість, іррадіація, від чого зменшуються; печія, відрижка повітрям, їжею, кислим, гірким, тухлим. Апетит: добрий, поганий, анорексія, спотворений. Втрата ваги. Випорожнення: частота, регулярність, характер (проноси, закрепи), здуття живота, гурчання.

3. Сечовидільна система:

Особливу увагу приділяють розладам сечовипускання, кількості сечі, її забарвленню, переважання денного чи нічного сечовипускання, наявність болю.

3. Ендокринна система:

В патології ендокринної системи є ураження периферичної нервової системи. Болі в ногах, парестезії, судоми гомілкових м'язів бувають при акромегалії, хворобі і синдромі Іценко-Кушинга, гіперальдостеронізмі, гіпопаратиреозі. Спрага і поліурія —ведучий синдром цукрового і нецукрового діабету. Порушення функції серцево-судинної системи часто буває при токсичному зобі, хворобі Іценко-Кушинга, цукровому діабеті. Артеріальна гіпертензія супроводжує феохромоцитому, хворобу Іценко-Кушинга, пухлини кори наднирників, гіперпаратиреоз. Характерним симптомом для хронічної недостатності кори наднирників, гіпопітуітаризму, важкої форми кетоацидотичної і гіперосмолярної коми є артеріальна гіпотензія. Нерідко хворі скаржаться на порушення апетиту. Почуття голоду з загальною слабістю, тремором характерне для гіперінсулінізму, цукрового діабету, тиреотоксикозу, періодичне — для хвороби Іценко-Кушинга. Анорексія буває при хронічній недостатності наднирників, гіпопітуітаризмі, гіперпаратіреозі. Болі в животі, нудота, блювання — часті прояви діабетичного кетоацидозу, гіперпаратіреозу. Проноси бувають при тіреотоксикозі, хронічній недостатності кори наднирників, рідкі випорожнення з безперервними блюваннями і зневодненням характерні для сільвтрачаючої форми вродженої дисфункції наднирників.

6. Нервова система:

При захворюваннях нервової системи звертають увагу на наступні скарги: головні болі (зранку, ввечері, в різний час, постійні, приступоподібні), блювота, нудота при них, слабість в кінцівках (верхніх, нижних зліва, справа, оніміння, парестезії, утруднення при ходьбі, порушення координації, послаблення пам'яті, втомлюваність, приступи втрати свідомості, судоми (клонічні, тонічні, сноходження, сноговорення, нічне нетримання сечі, калу.

ІІІ. Анамнез хвороби:

При опитуванні вияснюють час початку хвороби, як і якими симптомами почалося захворювання, динаміку симптомів, проведене лікування до моменту курації, його ефективність. Відмічається зміна діагнозу, якщо вона мала місце.

ІV. Анамнез життя:

Опитування матері та дитини відповідного віку за схемою:

Паспортні дані, акушерський анамнез — перебіг вагітності, здоров'я матері — гестоз І, II, III триместру вагітніості, загроза викидню, хронічна інтоксикація — алкоголь, нікотин, перебіг пологів і післяпологовий період (тривалість пологів, час відходження навколоплідних вод, стан дитини після народження). Стан новонародженого (маса тіла, крик, наявність асфіксії; її ступінь, реанімаційні заходи), через який час дитина прикладена до грудей. Фізіологічна втрата маси тіла. Жовтяниця новонародженого. Акт смоктання, час відпадання пуповинного залишку. На який день виписаний з пологового будинку, маса тіла при цьому. Психомоторний розвиток на 1-му році життя (тримає голову, сидить, перевертається зі спини на живіт, з живота на спину, ходить). Необхідно вияснити, чи не було захворювань кровотворної системи у членів сім'ї — відомий сімейний характер таких захворювань, як гемофілія, гемолітична анемія.

Вивчення анамнезу захворювання повинно бути особливо повним. Необхідно зосередити увагу на найбільш ранніх відхиленнях в розвитку дитини та детально розпитати її рідних про можливі причини захворювання. Ними можуть бути інфекційні хвороби, психічна та фізична травма, зміна режиму та характер харчування, початок пубертатного періоду, зміна місця проживання. Величезний вплив на розвиток плоду має прийом майбутньою матір'ю деяких лікарських препаратів, іонізуюча радіація, різні ендокринні захворювання під час вагітності. Впливають на плід гормональні препарати — тиреоїдин, кортизон та ін. При збиранні анамнезу необхідно детально розпитати матір про характер пологів, чи не було травми. Найбільш повно необхідно збирати відомості про характер розвитку дитини до року, всі зміни в темпі росту та набирання маси тіла, дані про розвиток зубів, статичних функцій.

Значне місце в анамнезі посідають дані про фізичний та психо-моторний розвиток дитини, що тісно пов'язані із станом її здоров'я. З'ясовують час та порядок прорізування зубів, характер вигодовування, порядок введення прикорму, корекції харчування. Годування дітей старших від року. Відомості про перенесені хвороби, шкідливі звички.

Схема харчового анамнезу.

Природне вигодовування.

1 Вигодовування грудьми матері, зцідженим материнським молоком, сирим або пастеризованим донорським молоком

2 Число годувань на добу

3 В якій кількості дається зціджене материнське або донорське молоко на кожне годування на добу

4 Чи дотримуються необхідні проміжки часу між годуваннями вдень і нічна перерва в годуванні.

5 Чергування правої і лівої молочної залози при годуванні грудьми матері.

6 Тривалість смоктання при кожному вигодовуванні грудьми або тривалість смоктання донорського молока з пляшечки.

7 Техніка вигодовування грудьми (положення матері та дитини під час смоктання, чистота догляду за соском та молочною залозою, захоплення дитиною при смоктанні соска і навколососкової ділянки, забезпечення носового дихання дитини при смоктанні та ін.).

8 Характеристика акта смоктання дитиною грудей матері і смоктання донорського молока (сила смоктання, апетит, перерви в смоктанні, поведінка дитини під час і після смоктання та ін.).

9 Гігієнічні умови зціджування і зберігання материнського та донорського молока.

10 Які вітаміноносії і вітамінні препарати додатково отримує дитина?

11 Харчування та режим матері, що вигодовує грудьми.

Змішане і штучне вигодовування.

1 Число годувань на добу.

2. Чи дотримуються необхідні проміжки часу між годуваннями вдень і нічна перерва в годуванні.

3 Які молочні суміші або сухі молочні продукти застосовуються при годуванні дитини?

4 Кількість і склад сумішей для годування, які отримує дитина на кожне годування і на добу загалом.

5 Тривалість смоктання із пляшечки.

6 Джерело отримання молока чи молочних сумішей (молочна кухня, магазин, базар та ін.) Якщо суміші готуються в домашніх умовах, то яка техніка їх приготування?

7 Як і де зберігаються молочні суміші вдома до моменту годування дитини?

8 Техніка годування дитини (форма сосок і величина отворів в них, зберігання сосок, підготовка сумішей для годування, положення дитини при смоктанні та ін.).

9 Поведінка дитини при смоктанні із пляшечки (сила смоктання, апетит, перерви в смоктанні, ступінь втоми, засипання після смоктання та ін.).

10 Які вітаміноносії та вітамінні препарати отримує додатково дитина?

Підгодовування (прикорм).

1 3 якого місяця життя дитина отримує підгодовування?

2 Склад підгодовування і його кількість.

3 Місце і спосіб приготування підгодовування.

4 Чи дотримується принцип поступового збільшення кількості підгодовування на кожне годування і число прикормів замість годування грудьми матері?

5 Апетит дитини до різних видів підгодовування.