9. Ендокринна система.

Важливе значення в діагностиці ендокринних захворювань має огляд хворих. Одним із клінічних проявів патології ендокринних залоз в дитячому віці є порушення зросту і пропорцій тіла (ураження гіпоталамо-гіпофізарної системи, статевих залоз, кори наднирників і щитовидної залози). Певну діагностичну інформативність має форма грудної клітки: широка коротка при хворобі Іценко-Кушинга, широка, висока — при акромегалії. Частою ознакою патології нейроендокринної системи буває зміна маси тіла. Зниження її при збереженому і наявність при підвищеному апетиті відмічається при тиреотоксикозі, цукровому діабеті. при відсутності апетиту — при хронічній недостатності наднирників, феохромоцитомі, різке похудіння — при патології гіпофіза. Надмірна маса тіла і характер відкладання жиру в підшкірножировій клітковині можуть також свідчити за патологією певних залоз внутрішньої секреції (грцоталамічне ожиріння, хвороба чи синдром Іценко-Кушинга, патологію статевих залоз, щитовидної залози).

Необхідно, звернути увагу на стан шкіри — її сухість або підвищену вологість, наявність пігментації, стрій, різних гнійничкових захворювань, вугрів, характер оволосіння. В діагностиці ендокринних захворювань, велике значення мають порушення з боку очей: блиск, широко відкриті очні щілині, екзофтальм, пігментація повік.

Звертають увагу на форму шиї, наявність пульсації, випинань в ділянці щитовидної залози.

Як при звичайному лікарському огляді необхідно ретельно перевірити стан лімфатичного апарату, органів дихання та травлення особливо стан печінки у хворого цукровим діабетом. При оцінці серцево-судинної системи обов'язково необхідно вимірювати артеріальний тиск. Розвиток таких захворювань, як дифузний токсичний зоб, деякі захворювання гіпофізу та наднирників супроводжуються змінами артеріального тиску (систолічний типі гіпертонії при дифузному токсичному зобі, виражена гіпотонія при мікседемі та гіпокортицизмі, гіпертонія при деяких формах адреногенітального синдрому). Слід пам'ятати і про можливість пубертатної зміни артеріального тиску.

При ендокринних захворюваннях часто мають місце різні неврологічні порушення, тому важливо досліджувати нервову систему та розумовий розвиток дитини у віковому аспекті.

Разом з оглядом при обстеженні ендокринної системи часто проводять пальпацію Для обстеження щитовидної залоза проводять пальпацію шиї в спокої і при ковтанні, що особливо важливе при низькому розташуванні щитовидної залози, її консистенцію (еластична, щільна, м'яка), характер поверхні (гладка, горбиста), рухомість, болючість.

При пальпації живота можна виявити великі пухлини наднирників, при цьому може бути зміщена донизу нирка. Дуже рідко вдається пропальпувати гормоналіьно-активні пухлини яєчників.

Статевий розвиток дівчаток

При оцінці статевого розвитку дівчаток визначають ступінь розвитку вторинних статевих ознак та характер менструальної функції. Одночасно оцінюють фізичний розвиток дівчаток: зріст, масу тіла, окружність грудної клітки, розміри тазу.

Оцінка вторинних ознак полягає у вивченні ступеня оволосіння підпахвинних ямок та лона, розвитку грудних залоз, конфігурації тіла по (жіночому типу, характерного для жінок розподілу підшкірно-жирового шару (більше в ділянці сідниць. стегон, живота, грудних залоз), час появи менструацій, їх регулярність.

Ю.А.Крупко-Большова із спвавт. (1967) пропоную шкалу оцінки статевого розвитку дівчаток (по п'ятибальній системі):

І. Ступінь розвитку оволосіння підпахвинної ямки:

А₀ — оволосіння відсутнє.

А₁' — поодшиже волосся.

А₂ — оволосіння в центрі підпахвинної ямки.

А₃ — оволосіння на периферії підпахвинної ямки.

А₄ — виражене оволосіння підпахвинної ямки

II. Ступінь розвитку оволосіння лона.

р₀ — оволосіння відсутнє

Р₁ — поодиноке волосся.

Р₂ — оволосіння по центру лона

Р₃— виражене оволосіння лона.

III. Ступінь розвитку молочних залоз:

М₀ — ознак розвитку молочної залози немає.

Мі — соски дещо виступають.

М₂ — стадія «пуп'янка» — на фоні розширеного пігментованої навколососкової ареоли спостеріається випинання останнього разом з соском у вигляді «пуп'янка».

М₃ — збільшення молочних залоз та їх виступання над рівнем шкіри.

М₄— закінчений розвиток молочної залози.

За даними більшості авторів в даний час перші менструації у здорових дівчаток з'являються у віці 12—13 років, рідше до 12 років та після 13,5 років.

Послідовність появи статевих ознак у дівчаток можна представити таким чином:

а) 10 років—ріст костей тазу, значне випинання сосків;

б) 10-11 років — розвиток молочних залоз до стадії «пуп'янка», поява поодинокого оволосіння на лоні (Р₁);

в) 11-12 років — розвиток молочних залоз (М₂-М₃); ріст волосся на лоні (Р₂);

г) 12—13 років — розвиток молочних залоз (М₂-М₃). ріст волосся на лоні (Р₃), поява оволосіння в підпахнинних ямках (А₁), поява перших менструацій;

д) 13—14 років — ріст волосся в підпахвинних ямках (А₂), менструації можуть бути нерегулярними;

е) 14—15 років — виражене заокруглення сідниць, оволосіння лона (Р₄), оволосіння підпахвинних ямок (А₃ - А₄), розвиток молочних залоз (М₄), менструації регулярні, припиняється ріст скелету (17-18 років).

При оцінці розвитку статевих органів дівчинки досліджують стан великих та малих статевих губ, клітора, піхви.

Статевий розвиток хлопчиків.

При оцінці статевого розвитку хлопчиків звертають увагу на стан первинних ознак (яєчок, калитки, статевого члену), вторинних статевих ознак (оволосіння лона, підпахвинних ямок обличчя розвиток сосків грудних залоз, мутація голосу, виразність кадика), час появи полюцій. Приймають до уваги антрометричні дані (маса тіла, зріст, окружність грудної клітки, діаметр плеча та тазу, розмах рук, довжина ноги, ступінь розвитку м'язів).

Весь процес статевого розвитку чоловічого організму ділять на 3 періоди:

І — препубертатний період або початкова фаза починається із збільшення яєчок і закінчується початком росту волосся на лоні в 12—13 років, ІІ — пубертатна або фаза правдивого статевого дозрівання (13-17 років) починається із появи вторинних статевих ознак до досягнення зрілої стадії їх розвитку; III — постпубертатний період або фаза закінчення статевого дозрівання (18-20 років).

Розвиток вторинних статевих ознак оцінюється за п'ятибальною системою:

І. Ступені розвитку оволосіння лона:

Р₀ - оволосіння відсутнє;

Р₁-рідікий покрив із прямого волосся переважно біля кореня статевого члена;

Р₂ - волосяний покрив темніє, стає хвилястим, локалізується біля кореня статевого члена;

Р₃ — оволодіння таке ж, як у дорослих, але займає меншу площу і не поширюється на внутрішню поверхню стегон;

Р₄ — волосяний покрив ромбовидної форми, частково поширюється на стегна, не відрізняється від покриву у дорослих.

II. Ступені розвитку оволосіння підпахвинних ямок:

А₀ — волосяний покрив відсутній;

А₁ — наявність окремого прямого волосся;

А₂ — рідке волосся;

А₃ — помірне оволосіння легка хвилястість волосся;

А₄ — густе оволосіння, кучеряве волосся, пігментація передньої складки.

ІІІ. Ступені оволосіння обличчя:

0 — волосяний покрив відсутній;

1 — рідкі, слабо пігментовані волосини над кутами верхньої губи;

2 — оволосіння поширюється у напрямку до середньої лінії, волосся пігментоване;

3 — оволосіння охоплює верхню частину щік, добре виражене над верхньою губою, є під нижньою губою;

4 — оволосіння обличчя таке ж, як у дорослих.

IV. Ступені розвитку сосків грудних залоз:

С₀ — навколососкове кружальце рожеве, сосок не збільшений;

С₁— починається пігментація навколососкового кружальця, воно припідняте, сосок збільшений;

С₂ — збільшується молочна залоза до 2 см (транзиторна гінекомастія),наявна навколососкова складка;

С₃— сосок сплощується (фаза інволюції);

С₄— сосок конічної форми, пігментований, навкруги поодиноке волосся.

При оцінці первинних статевих ознак досліджують анатомічний розвиток статевого члена (його форму, довжину, ширину, пігментацію, наявність фімозу, гіпоспадії), розміщення яєчок (калиткове, позакалиткове, опущене, підтягнуте), розміри; форму, консистенцію яєчок, наявність сторонніх включень та болючості. Показником розвитку зовнішніх статевих органів є стан калитки (ступінь пігментації шкіри, розвиток складок, положення яєчок по відношенню до дна калитки). Сталевий розвиток хлопчиків в пре- та пубертатному періодах характеризується варіабельністю, залежать від умов праці фізичного та психічного здоров'я та ряду інших факторів.

Перкусія в ендокринології має обмежену функцію. Постукуванням молоточком нижче виличного паростка можна перевірити симптом Хвостека, і перетисканням судинно-нервового пучка на плечі — симптом Труссо при гіперпаратіреозі.