
- •Курація хворої дитини та написання історії хвороби
- •Автори: о.М. Горленко., д.М.Н., професор кафедри дитячих хвороб о.В. Русановська., асистент кафедри дитячих хвороб
- •Практичне заняття №1
- •Практичне заняття №2 (самостійна робота)
- •Кафедра дитячих хвороб
- •I. Паспортна частина
- •II. Скарги :
- •III. Анамнез захворювання
- •IV. Анамнез життя дитини
- •V. Об‘єктивне обстеження дитини
- •Загальний стан дитини :
- •2.Шкіра та придатки:
- •3.Підшкірна жирова клітковина:
- •4.Кістково-м’язева система.
- •5.Органи дихання
- •Пальпація
- •6. Серцево-судинна система:
- •8. Сечовидільна система.
- •9.Ендокринна система.
- •10. Нервова система.
- •Vі. Попередній синдромальний діагноз, обгрунтування.
- •Vіi.Лабораторні та інструментальні методи дослідження
- •Vііi. Заключний діагноз, обгрунтування.
- •IX.Харчування (раціональне, лікувальне).
- •X. Література.
- •6 Привчання дитини до їди з ложечки.
- •V. Об‘єктивний стан
- •1. Загальний стан дитини
- •Шкіра, підкірножирова клітковина і лімфатичні вузли
- •3. Кістково-м’язева система
- •4. Дихальна система
- •5. Серцево-судинна система
- •6. Травний тракт.
- •7. Сечовидільна система
- •8. Система крові
- •9. Ендокринна система.
- •10. Нервова система
7. Сечовидільна система
Огляд. Форма живота, колір шкірних покривів, пастозність, набряки, їх локалізація, зміна на протязі доби.
Пальпація. Пастозність і набряки виявляють не тільки при огляді, а й пальпаторно.
Пропальпувати нирки можна в горизонтальному і вертикальному положенню дитини. Дитина вкладається на бік з легка зігнутими ногами. Пальпуючи праву нирку ліву долоню підводять під поперек справа. Права рука дослідника із дещо зігнутими пальцями кладеться на праве підребер'я і обидві руки поступово зближуються. Так само проводиться пальпація лівої нирки. Дитині пропонується глибоко дихати. Визначають величину, форму (якщо вдається Пропальпувати нирку), рухливість, консистенцію і болючість нирки. Старшим дітям пальпацію нирок краще проводити стоячи:, дитина згинається під прямим кутом, руки і голова вільно опущені. Ліва рука дослідника кладеться на поперек дитини справа і зліва, права — на рівні відповідної реберної дуги, на вдиху руки.
Пальпація сечового міхура проводиться в лежачому положенні дитини методом глибокої пальпації в надлобковій ділянці.
Методика виявлення симптому балотування аналогічна пальпація нирок, тільки зближення рук іде поштовхами.
Пальпаторно можна виявити такі болючі точки:
— реберно-хребтова — в куті між 12 ребром і хребтом;
— реберно-поперекова — в куті між 12 ребром і прямим м'язом спини;
— підреберна — у переднього кінця 10 ребра;
— колопупкова — на рівні пупка по зовнішньому краю прямого м'язу живота;
— середня сечоводна — по зовнішньому краю прямого м'язу живота яа бісектрисі нижнього квадрату справа і зліва.
Методом перкусії виявляють такі симптоми:
— симптом Пастернацького — постукування ребром правої руки по лівій, розташованій на поперековій ділянці;
— симптом флюктуації: ліву руку кладуть долонею, щільно натискаючи на черевну стінку, з протилежного боку наносять короткі удари по черевній стінці. Помічник ставить ребро руки посередині живота, щоб зняти хвилі передньої черевної стінки. При наявності вільної рідини в черевній порожнині дослідник відчуває удари її лівою рукою;
— виявлення вільної рідини в черевній порожнині можна провести шляхом тихої перкусії живота в положенні дитини на спині і обох боках;
— ступінь заповнення сечового міхура встановлюється по наявності тупого звуку при перкусії над лобком.
8. Система крові
Огляд. При ураженнях системи крові важливі дані можна отримати при огляді шкіри, і видимих слизових оболонок. Блідість вказує на анемію Жовтушність шкіри і склер лимонного, відтінку характерна для гемолітичних анемій, фекалії і сеча у цих хворих більш інтенсивно забарвлені.
Важливе значення має наявність геморагічної висипки, її локалізація, розміри, тривалість, хвилеподібний характер перебігу. Геморагії слід відрізняти від розеол, макуло-папульозної висипки і судинних пухлин—ангіом Ці елементи щезають при натискуванні пальцем на відміну від геморагій.
Петехії, екхімози різного терміну існування мають різні відтінки забарвлення (у вигляді пурпури), генералізованіі, асиметрично розташовані — властиві первинним і вторинним тромбоцитопеніям. Для геморагічного васкуліту характерна симетрично розміщена геморагічна петехіальна або макуло-папульозна висипка, локалізована на розгинальних поверхнях кінцівок, у ділянці суглобів, промежини.
При гемофілії знаходять великі підшкірні міжм‘язові гематоми гемартрози або наслідки їх у вигляді деформації суглобів, атрофії м‘язів фогрануломатоз, лейкоз, лімфосаркоматоз) відмічають значне збільшення лімфатичних вузлів (див розділ «Методика дослідження лімфатичних вузлів»).
Велике значення надається огляду ротової порожнини: на слизовій оболонці порожнини рота, зіву можна виявити геморагічну енантему при тромбоцитопеніях, некротичні ураження при гострих лейкозах.
При огляді живота інколи знаходять збільшення розмірів верхніх відділів живота за рахунок збільшення печінки і селезінки — синдром гепатоспленомегаліі.
При геморагічному васкуліті, тромбоцитопенічній пурпурі, гострому лейкозі, гемофілії у патологічний процес залучаються й нирки — синдром макрогематурі.
Доповнює огляд метод пальпації. Особливо важливою є пальпація органів, що відносяться до моноцитарно-макрофагальної системи (ММС) — лімфатичні вузли, печінка, селезінка. Стара назва – РЕС - ретикулоендотеліальна система.
Пальпацією можна виявити болючість кісток — осалгії при лейкозі.