
- •Великі географічні відкриття......................
- •Закони хамураппі.
- •3. Англійська буржуазна революція хvіі ст характер, рушійні сили.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5. Реформи Ехнатона
- •6. Утворення Московської держави.
- •7. Соціально-економічний та політичний лад Греції.
- •9. Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. До н.Е. ) (реферат)
- •11. Характеристика джерел з історії давніх слов’ян.
- •12. Велика депресія” 1929-33 років у сша
- •Причины
- •Последствия
- •13. Афінська демократія і спартанська олігархія як політичні системи
- •14. Революції 1848-1849 років у Європі
- •15. Походи Олександра Македонського
- •16. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна.
- •17. Боротьба плебеїв з Патриціями…..
- •18. Анна [править]
- •Англія в умовах Чартистського руху. Чартизм
- •19. Франко-пруська війна….
- •20. Білоруські землі…
- •21. Боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Середземномор'ї
- •22. Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х років.
- •24. Феодальна монархія в Чехії.
- •Чехия под властью германских императоров (XI—XIV века)
- •25. Реформи братів Гракхів у Стародавньому Римі (іі ст. До н. Е.)
- •26. Наслідки першої світової для сша…
- •27. Реформація в Європі…
- •28. Розвиток Фінікії.
- •29.Боротьба римської республіки.
- •30. Розвиток Польщі та Чехословатчини.
- •Польская Народная Республика (1944—1989)
- •Третья Республика и Социалистическая Чехословакия [править]
- •Чешская и Словацкая Федеративная республика [править]
- •Распад на Чехию и Словакию
- •31. Англійські колоніальні захоплення Індії…
- •Англійське завоювання
- •Експлуатація Індії і колоніальний режим
- •32. Проблема періодизації середньовіччя. Періодизація епохи Середньовіччя
- •Временные рамки [править]
- •Терминология [править]
- •Периодизация [править]
- •Характеристика [править]
- •34. Середньовічне місто, його основні риси. Розвиток ремесла і торгівлі
- •35. Виникнення та етапи чартиського руху в Англії. Англія в умовах Чартистського руху. Чартизм
- •36. Рухи опору в слов’янських країнах…
- •37.Французька Імперія Каролінгів і меролінгів.
- •Этимология [править]
- •Время правления [править]
- •Особенности развития политической системы Чехословакии [править]
- •Политические партии на момент образования страны [править] Старочехи и младочехи [править]
- •Словацкая национальная партия [править]
- •Чнсп [править]
- •Социал-демократы [править]
- •Христианские и клерикальные партии [править]
- •Первая республика (1918–1938) [править]
- •Вторая республика [править]
- •Третья республика до 1948 [править]
- •Социалистическая Чехословакия (1948–1989) [править]
- •От Бархатной революции до распада страны (1989–1993) [править]
- •Чехия [править]
- •Словакия [править]
- •Беларусь бсср в 1920—1930-е годы [править]
- •Политические партии Польши
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40. Участь слов’янських народів в першій світовій війні.
- •41. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві
- •Державний устрій [ред.]
- •Парламентська влада [ред.]
- •Суб'єкти держави [ред.]
- •Населення [ред.]
- •Військо [ред.]
- •Війни та походи [ред.]
- •Государственное устройство[править]
- •Разделы Речи Посполитой[править]
- •Попытки возрождения союза и их поражение[править]
- •Площадь территории и население[править]
- •43. Первое Болгарское царство
- •Второе Болгарское царство[править]
- •Средневековое Сербское государство Расселение славян [править]
- •Образование государства [править]
- •Расцвет Сербии [править]
- •Распад и турецкое завоевание [править]
- •Социально-экономическое развитие [править]
- •44. Італія в 1918-1945 роках.
- •Начало XV века [править]
- •Завоевания [править]
- •Правление Баязета II [править]
- •Правление Сулеймана I [править]
- •Союз с Францией [править]
- •Правление Махмуда I [править]
- •Попытки реформ (1757—1839) [править]
- •Крымская война [править]
- •Война в Черногории [править]
- •Восстание на Крите [править]
- •Русско-турецкая война 1877—1878 [править]
- •47. Хретові походи……
- •48. Основні підсумки та уроки Другої світової війни
- •49.Норманські завоювання Англії.
- •Глава III. Успіхи і провали внутрішньої політики р. Рейгана в 1984-1988 рр..
- •51. Столітня війна.
- •Причини [ред.]
- •Стан збройних сил Франції напередодні війни [ред.]
- •Перший етап [ред.]
- •Посилення Франції [ред.]
- •Окупація Франції [ред.]
- •Поразка Англії [ред.]
- •Наслідки війни
- •Наслідки війни
- •52. Маргарет Тетчер….
- •53. Німеччина в епоху середньовіччя. Середньовіччя
- •Оттон і Великий [ред.]
- •Поселення та міста [ред.]
- •Ганзейська унія
- •Розселення на схід [ред.]
- •Церква та держава [ред.]
- •Наука та культура [ред.]
- •54. П’ята республіка у франції.
- •37. Національно-визвольна боротьба колоніально залежних країн Африки
- •1. Міжнародне становище африканського континенту.
- •2. Посилення колоніалізму.
- •3. Визвольна боротьба народів.
- •4. Агресія Італії проти Ефіопії.
- •56. Німецьке економічне диво.
- •Реформи 1948 р.
- •57.Італія в епоху середньовіччя.
- •Средневековая Италия Переселения народов, власть Одоакра, остготов и лангобардов, греков и папы (476—774) [править] Королевство Одоакра [править]
- •Королевство остготов и Византия
- •Лангобардское королевство и папы
- •Присоединение лангобардской Италии к империи Карла Великого, Италия в правление саксонских и первых франконских государей (774—1056) [править] Италия как часть Франкской империи [править]
- •Итальянское королевство [править]
- •Саксонская династия [править]
- •Салическая династия [править]
- •Южная Италия в IX—XI веках [править]
- •Уничтожение императорской власти в Италии папами, возникновение Сицилийского королевства и свободных государств в Северной Италии (1056—1268) [править] Борьба за инвеституру [править]
- •Гвельфы и гибеллины [править]
- •Авиньонское пленение пап [править]
- •Италия и Великий раскол [править]
- •Итальянские войны [править]
- •58. Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці XX-на початку XXI ст. Горбачовська перебудова в срср та нове політичне мислення
- •Зустрічі "нагорі". Перші кроки на шляху роззброєння
- •Крах комунізму в Східній Європі. Розпад срср
- •Посткомуністичний світ. Нові горизонти міжнародного співробітництва
- •Поглиблення Інтеграційних процесів у Європі та світі
- •Нова роль нато: надії і тривоги
- •Формування нової моделі посткомуністичного світу в 90-ті роки
- •Характерні видозміни у форматі міжнародних відносин після 11 вересня 2001 р.
- •Погляд у майбутнє
- •Лицарська культура
- •Народна селянська культура. Міська культура
- •Мистецтво середньовіччя
- •61. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
- •62. Поняття та сутність методики викладання істрії.
- •64. Методика формування пізнавальних умінь та навичок.
- •65. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
- •66. Нестандартні уроки історії.
- •68.Підготовка вчителя до уроку історії.
- •69. Типи і структура уроку історії.
- •70. Принципи перевірки навчальних досягнень.
- •71. Гра на уроці історії.
- •73. Принципи викладання історії.
- •74.Методи навчання історії.
- •74. Класифікація методів навчання історії.
- •76. Словесні методи навчання.
- •78. Класифікація видів бесіди.
- •80. Кабінет історії.
- •85. Інтерактивне навчання історії.
- •Мета інтерактивного навчання
- •86. Класифікація методів навчання.
- •87, 90. Моделі навчання історії.
- •88. Структура інтерактивного уроку.
- •89. Групові форми роботи на уроках історії.
Формування нової моделі посткомуністичного світу в 90-ті роки
Після завершення "холодної війни" склався безпрецедентний міжнародний порядок. Світ, у якому зникло системне протистояння двох наддержав, знову став єдиним. Єдина наддержава світу — Сполучені Штати Америки — очолюючи єдиний у світі військовий альянс і виробляючи майже четверту частину світового ВВП, здійснювала контроль над усіма районами світу. Своєю етикою, політичним мисленням, технологічним проривом США задали темп і напрям руху всьому сучасному світові. Американська відкритість в оцінці власних досягнень і невдач може слугувати прикладом для державних керівників багатьох країн світу. Один із двох лідерів двох протилежних систем, які у 45-річній виснажливій боротьбі доводили свою життєздатність, США з 1991 р. перетворилися на глобального лідера. Теза однополюсності світу ґрунтується на американській економічній, технологічній, військовій і культурній могутності. Звідси, на думку правлячої еліти США, випливає об'єктивне право на американське "глобальне керівництво" світом в інтересах миру, свободи і демократії.
Курс на збереження і закріплення лідерства США у світі підтверджений на вищому рівні: у лютому 1995 р. Білий дім висунув офіційну доктрину "Стратегія залучення США до міжнародних справ і поширення демократії у світі", у новому варіанті якої (1997) "тенденція до встановлення демократії і ринкової економіки у світі відповідає просуненню американських інтересів". У доктрині зафіксовані й методи досягнення мети: "Сполучені Штати мають підтримувати цю тенденцію шляхом активної участі у світових справах". Як бачимо, означена доктрина цілком узгоджувалася з "пакс американа", підтверджувала, що США як ніколи близькі до її реалізації.
Однак на шляху до нового світового порядку США зіткнулися з цілою низкою проблем. І основною із них є протидія Росії, яка на відміну від США бачила сучасний світ багатополюсним. Тим самим, з одного боку, заперечувалося глобальне право США на керівництво світом, а з іншого, стверджувалася наявність багатоцентровості, здатної нівелювати американський глобалізм. Заперечуючи тезу однопо-люсності світу, Росія намагалася хоч якоюсь мірою втримати свої позиції одного із лідерів світової політики, оскільки єльцинське керівництво розуміло, що відтворення попередньої двополярності світу вже неможливе. Економічний потенціал країни значно зменшився. У другій половині 90-х років вона виробляла менше двох відсотків світового ВВП. А формула нового протистояння "Росія — Захід" скоріше була тінню стереотипів мислення категоріями минулого, аніж реального розрахунку співвідношення сил, і не йшла ні в яке порівняння з попередньою — "Схід — Захід".
Залишалася невирішеною і проблема ядерної зброї. Як і раніше, США і Росія мали потужні ядерні арсенали. Підписаний ще на початку січня 1993 р. договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2) був ратифікований Державною Думою Росії лише 14 квітня 2000 р. Американський конгрес ратифікував його ще в 1996 р. Згідно з досягнутими домовленостями Росія і США могли мати по 3000 боєголовок. Однак наміри США збудувати протиракетну оборону і вийти таким чином із системи договору ПРО 1972 р. знову загострили ситуацію навколо проблем ядерної зброї.
У доктринальному плані у Росії також були проблеми. Комунізм, який з 1917 р. був формою російського месіанства у світі, зник, і заміни йому поки що не знайдено. Імперська ідеологія, непопулярна і неприйнятна в усьому світі, спричиняла лише непорозуміння й ускладнення у стосунках з іншими державами. Росія роздиралася між дезінтеграцією і реінтеграцією. Прикладом може слугувати російська політика щодо Чечні та Білорусі. Очевидно, саме тому Росія не поспішала асимілюватися в широкі рамки європейського співробітництва.
Спроби Росії продовжувати активно впливати на світову політику виявилися безуспішними. У 1992—1994 pp. їй не вдалося реалізувати свою модель європейського світу, зокрема створення на основі НБСЄ загальноєвропейських структур безпеки, в яких вона сподівалася посісти ключове місце, що аж ніяк не влаштовувало США. Росії не вдалося зупинити процес розширення НАТО на Схід, а балканські проблеми (боснійська, косовська) вирішувалися за сценарієм Заходу. Відповіді Росії у вигляді Ташкентського договору з центральноазійськи ми республіками та Союзного договору з Білоруссю були слабкими і неадекватними.
За ситуації, що склалася, Росія, як і 100 років тому, звернула свої погляди на Схід. Проте лідери КНР, пам'ятаючи про статус "молодшого брата" за часів Сталіна і Мао, не поспішали пов'язувати себе договором з Росією. Індія віддавала перевагу традиційному нейтралітету. А Тегеран, очевидно, не мав наміру й надалі дотримуватися існуючого статусу у відносинах із західним світом, що підтвердили парламентські вибори 2000 р. в Ірані. Знайти надійних союзників, на яких можна було б опертися у переговорах із Заходом, щоб зберегти свої колишні позиції на міжнародній арені, не вдалося. Таким чином, навколо процесу формування нового світового і європейського порядку встановився, за словами російського екс-президента Б. Єльцина, "холодний мир". Усе-таки це був крок уперед порівняно з "холодною війною".
Особлива роль у формуванні нового світопорядку у 90-х роках XX ст. належала Європі. Саме тут після 1991 р. відбулися кардинальні зміни. Європейський порядок, що до 90-х років тримався на жорсткому дуалізмі, системному протистоянні і специфічній ядерній рівновазі, впав. Східна Європа втратила свої попередні контури і прийшла в рух, який завжди передує становленню нової моделі стабільності. Внутрішні конфлікти, що виникли в окремих державах, стали загрозою Для безпеки всієї Європи незалежно від їх етнічного чи релігійного характеру. За допомогою наявного інструментарію, створеного як до 1991 р. (ООН, ЄС, НАТО), так і в наступні роки (ОБСЄ), Європа з честю вийшла з непростих випробувань. А підписана 19 листопада 1999 р. у Стамбулі Хартія європейської безпеки — показник того, шо мир і стабільність на континенті й надалі залишаються головними пріоритетами країн Європи.