
- •Великі географічні відкриття......................
- •Закони хамураппі.
- •3. Англійська буржуазна революція хvіі ст характер, рушійні сили.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5. Реформи Ехнатона
- •6. Утворення Московської держави.
- •7. Соціально-економічний та політичний лад Греції.
- •9. Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. До н.Е. ) (реферат)
- •11. Характеристика джерел з історії давніх слов’ян.
- •12. Велика депресія” 1929-33 років у сша
- •Причины
- •Последствия
- •13. Афінська демократія і спартанська олігархія як політичні системи
- •14. Революції 1848-1849 років у Європі
- •15. Походи Олександра Македонського
- •16. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна.
- •17. Боротьба плебеїв з Патриціями…..
- •18. Анна [править]
- •Англія в умовах Чартистського руху. Чартизм
- •19. Франко-пруська війна….
- •20. Білоруські землі…
- •21. Боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Середземномор'ї
- •22. Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х років.
- •24. Феодальна монархія в Чехії.
- •Чехия под властью германских императоров (XI—XIV века)
- •25. Реформи братів Гракхів у Стародавньому Римі (іі ст. До н. Е.)
- •26. Наслідки першої світової для сша…
- •27. Реформація в Європі…
- •28. Розвиток Фінікії.
- •29.Боротьба римської республіки.
- •30. Розвиток Польщі та Чехословатчини.
- •Польская Народная Республика (1944—1989)
- •Третья Республика и Социалистическая Чехословакия [править]
- •Чешская и Словацкая Федеративная республика [править]
- •Распад на Чехию и Словакию
- •31. Англійські колоніальні захоплення Індії…
- •Англійське завоювання
- •Експлуатація Індії і колоніальний режим
- •32. Проблема періодизації середньовіччя. Періодизація епохи Середньовіччя
- •Временные рамки [править]
- •Терминология [править]
- •Периодизация [править]
- •Характеристика [править]
- •34. Середньовічне місто, його основні риси. Розвиток ремесла і торгівлі
- •35. Виникнення та етапи чартиського руху в Англії. Англія в умовах Чартистського руху. Чартизм
- •36. Рухи опору в слов’янських країнах…
- •37.Французька Імперія Каролінгів і меролінгів.
- •Этимология [править]
- •Время правления [править]
- •Особенности развития политической системы Чехословакии [править]
- •Политические партии на момент образования страны [править] Старочехи и младочехи [править]
- •Словацкая национальная партия [править]
- •Чнсп [править]
- •Социал-демократы [править]
- •Христианские и клерикальные партии [править]
- •Первая республика (1918–1938) [править]
- •Вторая республика [править]
- •Третья республика до 1948 [править]
- •Социалистическая Чехословакия (1948–1989) [править]
- •От Бархатной революции до распада страны (1989–1993) [править]
- •Чехия [править]
- •Словакия [править]
- •Беларусь бсср в 1920—1930-е годы [править]
- •Политические партии Польши
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40. Участь слов’янських народів в першій світовій війні.
- •41. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві
- •Державний устрій [ред.]
- •Парламентська влада [ред.]
- •Суб'єкти держави [ред.]
- •Населення [ред.]
- •Військо [ред.]
- •Війни та походи [ред.]
- •Государственное устройство[править]
- •Разделы Речи Посполитой[править]
- •Попытки возрождения союза и их поражение[править]
- •Площадь территории и население[править]
- •43. Первое Болгарское царство
- •Второе Болгарское царство[править]
- •Средневековое Сербское государство Расселение славян [править]
- •Образование государства [править]
- •Расцвет Сербии [править]
- •Распад и турецкое завоевание [править]
- •Социально-экономическое развитие [править]
- •44. Італія в 1918-1945 роках.
- •Начало XV века [править]
- •Завоевания [править]
- •Правление Баязета II [править]
- •Правление Сулеймана I [править]
- •Союз с Францией [править]
- •Правление Махмуда I [править]
- •Попытки реформ (1757—1839) [править]
- •Крымская война [править]
- •Война в Черногории [править]
- •Восстание на Крите [править]
- •Русско-турецкая война 1877—1878 [править]
- •47. Хретові походи……
- •48. Основні підсумки та уроки Другої світової війни
- •49.Норманські завоювання Англії.
- •Глава III. Успіхи і провали внутрішньої політики р. Рейгана в 1984-1988 рр..
- •51. Столітня війна.
- •Причини [ред.]
- •Стан збройних сил Франції напередодні війни [ред.]
- •Перший етап [ред.]
- •Посилення Франції [ред.]
- •Окупація Франції [ред.]
- •Поразка Англії [ред.]
- •Наслідки війни
- •Наслідки війни
- •52. Маргарет Тетчер….
- •53. Німеччина в епоху середньовіччя. Середньовіччя
- •Оттон і Великий [ред.]
- •Поселення та міста [ред.]
- •Ганзейська унія
- •Розселення на схід [ред.]
- •Церква та держава [ред.]
- •Наука та культура [ред.]
- •54. П’ята республіка у франції.
- •37. Національно-визвольна боротьба колоніально залежних країн Африки
- •1. Міжнародне становище африканського континенту.
- •2. Посилення колоніалізму.
- •3. Визвольна боротьба народів.
- •4. Агресія Італії проти Ефіопії.
- •56. Німецьке економічне диво.
- •Реформи 1948 р.
- •57.Італія в епоху середньовіччя.
- •Средневековая Италия Переселения народов, власть Одоакра, остготов и лангобардов, греков и папы (476—774) [править] Королевство Одоакра [править]
- •Королевство остготов и Византия
- •Лангобардское королевство и папы
- •Присоединение лангобардской Италии к империи Карла Великого, Италия в правление саксонских и первых франконских государей (774—1056) [править] Италия как часть Франкской империи [править]
- •Итальянское королевство [править]
- •Саксонская династия [править]
- •Салическая династия [править]
- •Южная Италия в IX—XI веках [править]
- •Уничтожение императорской власти в Италии папами, возникновение Сицилийского королевства и свободных государств в Северной Италии (1056—1268) [править] Борьба за инвеституру [править]
- •Гвельфы и гибеллины [править]
- •Авиньонское пленение пап [править]
- •Италия и Великий раскол [править]
- •Итальянские войны [править]
- •58. Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці XX-на початку XXI ст. Горбачовська перебудова в срср та нове політичне мислення
- •Зустрічі "нагорі". Перші кроки на шляху роззброєння
- •Крах комунізму в Східній Європі. Розпад срср
- •Посткомуністичний світ. Нові горизонти міжнародного співробітництва
- •Поглиблення Інтеграційних процесів у Європі та світі
- •Нова роль нато: надії і тривоги
- •Формування нової моделі посткомуністичного світу в 90-ті роки
- •Характерні видозміни у форматі міжнародних відносин після 11 вересня 2001 р.
- •Погляд у майбутнє
- •Лицарська культура
- •Народна селянська культура. Міська культура
- •Мистецтво середньовіччя
- •61. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
- •62. Поняття та сутність методики викладання істрії.
- •64. Методика формування пізнавальних умінь та навичок.
- •65. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
- •66. Нестандартні уроки історії.
- •68.Підготовка вчителя до уроку історії.
- •69. Типи і структура уроку історії.
- •70. Принципи перевірки навчальних досягнень.
- •71. Гра на уроці історії.
- •73. Принципи викладання історії.
- •74.Методи навчання історії.
- •74. Класифікація методів навчання історії.
- •76. Словесні методи навчання.
- •78. Класифікація видів бесіди.
- •80. Кабінет історії.
- •85. Інтерактивне навчання історії.
- •Мета інтерактивного навчання
- •86. Класифікація методів навчання.
- •87, 90. Моделі навчання історії.
- •88. Структура інтерактивного уроку.
- •89. Групові форми роботи на уроках історії.
Салическая династия [править]
Чтобы окончательно вытеснить греков из нижней Италии, папа Бенедикт VIII обратился в 1020 г. к Генриху, который в 1021 г. заставил Беневент, Неаполь и другие греческие и вольные города признать свою власть, но прочного успеха не имел. Такой же характер имела и первая попытка Конрада II, который в 1027 г. отправился в Рим за императорской короной; удаляясь из И., он поручил ведение тамошних дел архиепископу Ариберту, но последний не мог справиться с распрями между высшей и низшей аристократией. Чтобы положить им конец, Конрад в 1036 г. сам вернулся в верхнюю И., где сделал наследственными и лены низшего дворянства, или вальвассоров. Этим раздроблением владений аристократов на мелкие участки он хотя и устранил грозившую с их стороны опасность, но зато сломил последнюю преграду к возвышению среднего сословия, которое в Милане уже в то время оказывало успешное сопротивление императору. Не овладев Миланом, Конрад направился в Рим на помощь Бенедикту IX, теснимому баронами. Затем он снова утвердил императорскую власть в Южной Италии и дал Аверсу в лён норманну Райнульфу, который уже ранее там утвердился. Другому норманнскому вождю, Дрого, Генрих III дал позднее (1047) в лён Апулию. Генрих водворил энергическими мерами порядок в Риме, где отрешил от престола троих возведённых друг против друга пап; но в то же время он расчистил путь для направления, которое своим требованием полной независимости пап от императоров окончательно подготовило затянувшуюся на столетия борьбу между ними.
Южная Италия в IX—XI веках [править]
Основная статья: История ислама в Южной Италии
Основная статья: Неаполь (герцогство)
Основная статья: Капуя (княжество)
Основная статья: Беневенто (княжество)
Уничтожение императорской власти в Италии папами, возникновение Сицилийского королевства и свободных государств в Северной Италии (1056—1268) [править] Борьба за инвеституру [править]
Начатое ещё при Генрихе III образование среднеитальянского государства, во главе с Готфридом Лотарингским (целью которого было — создать оплот папству против императоров), приостановилось на некоторое время; но позднее притязания, заявленные курией на Тоскану, привели к продолжительной борьбе между императором и папой за владения маркграфини Матильды. Ещё более важные последствия имело соглашение Льва IX с норманнами, которым при Николае II в первый раз формально отданы были в лён земли, завоёванные ими в южной Италии и те, которые они ещё собирались отнять в Сицилии у арабов. Вследствие этого посягательства на имперские права возгорелась, ещё во время несовершеннолетия Генриха IV, та борьба между империей и папством, которая наполнила затем всю жизнь этого несчастного государя. Обеспечив себе поддержку в южной Италии ленами, розданными последнему лангобардскому владетелю Беневента и норманну Ричарду капуанскому, Григорий VII перешёл, с ещё большим обострением борьбы за инвеституру, к решительному нападению на императорскую власть в Италии, которая здесь более чем где-либо нуждалась в поддержке епископов, и подобно предшественнику своему, Александру II, заключил с патарией союз против епископов, верных императору. Тогда Генрих IV объявил папу низложенным, но вынужден был в 1077 году подвергнуться унижению в Каноссе, чтобы предотвратить союз папы с усилившимися германскими противниками Генриха. Когда Григорий VII тем не менее принял сторону его противника, Рудольфа Швабского, Генрих противопоставил ему антипапу Виктора III и, после победы имперских войск при Мантуе (1080) над войсками маркграфини Матильды Тосканской, сам во второй раз перешёл Альпы (1081). Римом он овладел только в 1084 г., и вскоре после коронования императором должен был отступить перед наступавшим на него Робертом Гвискаром. Во время третьего своего пребывания в И. (1090—92) Генрих удачно боролся с войсками Матильды. Успехи эти, однако, побудили преданные курии города северной И. — Милан, Кремону, Лоди и Пьяченцу — к новому восстанию и заключению первого ломбардского союза. К ним примкнул отпавший от Генриха старший сын его Конрад, который в 1093 г. короновался в Монце королём И., а в 1095 г. вступил в брак с дочерью Рожера I Сицилийского. Но ни Конрад, ни отец его, во время четвёртого пребывания своего в Италии (1094—1097), не добились там прочной власти. Напротив, около этого времени города выработали себе повсюду, по примеру Милана, республиканский образ правления. Самостоятельностью своей они прежде всего воспользовались для ожесточённой борьбы между собой. Эти распри облегчили наступление Генриха V (1110), который хотя и не взял Милана, но, после сейма на Ронкальских полях и соглашения с Матильдой, проник через Тоскану в Рим и захватил там в плен папу Пасхалия II. В 1116 г. он совершил второй поход в Италию, который, однако, не усилил там императорской власти.