
- •Великі географічні відкриття......................
- •Закони хамураппі.
- •3. Англійська буржуазна революція хvіі ст характер, рушійні сили.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5. Реформи Ехнатона
- •6. Утворення Московської держави.
- •7. Соціально-економічний та політичний лад Греції.
- •9. Греко-перські війни ( 500 – 449 рр. До н.Е. ) (реферат)
- •11. Характеристика джерел з історії давніх слов’ян.
- •12. Велика депресія” 1929-33 років у сша
- •Причины
- •Последствия
- •13. Афінська демократія і спартанська олігархія як політичні системи
- •14. Революції 1848-1849 років у Європі
- •15. Походи Олександра Македонського
- •16. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна.
- •17. Боротьба плебеїв з Патриціями…..
- •18. Анна [править]
- •Англія в умовах Чартистського руху. Чартизм
- •19. Франко-пруська війна….
- •20. Білоруські землі…
- •21. Боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Середземномор'ї
- •22. Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х років.
- •24. Феодальна монархія в Чехії.
- •Чехия под властью германских императоров (XI—XIV века)
- •25. Реформи братів Гракхів у Стародавньому Римі (іі ст. До н. Е.)
- •26. Наслідки першої світової для сша…
- •27. Реформація в Європі…
- •28. Розвиток Фінікії.
- •29.Боротьба римської республіки.
- •30. Розвиток Польщі та Чехословатчини.
- •Польская Народная Республика (1944—1989)
- •Третья Республика и Социалистическая Чехословакия [править]
- •Чешская и Словацкая Федеративная республика [править]
- •Распад на Чехию и Словакию
- •31. Англійські колоніальні захоплення Індії…
- •Англійське завоювання
- •Експлуатація Індії і колоніальний режим
- •32. Проблема періодизації середньовіччя. Періодизація епохи Середньовіччя
- •Временные рамки [править]
- •Терминология [править]
- •Периодизация [править]
- •Характеристика [править]
- •34. Середньовічне місто, його основні риси. Розвиток ремесла і торгівлі
- •35. Виникнення та етапи чартиського руху в Англії. Англія в умовах Чартистського руху. Чартизм
- •36. Рухи опору в слов’янських країнах…
- •37.Французька Імперія Каролінгів і меролінгів.
- •Этимология [править]
- •Время правления [править]
- •Особенности развития политической системы Чехословакии [править]
- •Политические партии на момент образования страны [править] Старочехи и младочехи [править]
- •Словацкая национальная партия [править]
- •Чнсп [править]
- •Социал-демократы [править]
- •Христианские и клерикальные партии [править]
- •Первая республика (1918–1938) [править]
- •Вторая республика [править]
- •Третья республика до 1948 [править]
- •Социалистическая Чехословакия (1948–1989) [править]
- •От Бархатной революции до распада страны (1989–1993) [править]
- •Чехия [править]
- •Словакия [править]
- •Беларусь бсср в 1920—1930-е годы [править]
- •Политические партии Польши
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40. Участь слов’янських народів в першій світовій війні.
- •41. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві
- •Державний устрій [ред.]
- •Парламентська влада [ред.]
- •Суб'єкти держави [ред.]
- •Населення [ред.]
- •Військо [ред.]
- •Війни та походи [ред.]
- •Государственное устройство[править]
- •Разделы Речи Посполитой[править]
- •Попытки возрождения союза и их поражение[править]
- •Площадь территории и население[править]
- •43. Первое Болгарское царство
- •Второе Болгарское царство[править]
- •Средневековое Сербское государство Расселение славян [править]
- •Образование государства [править]
- •Расцвет Сербии [править]
- •Распад и турецкое завоевание [править]
- •Социально-экономическое развитие [править]
- •44. Італія в 1918-1945 роках.
- •Начало XV века [править]
- •Завоевания [править]
- •Правление Баязета II [править]
- •Правление Сулеймана I [править]
- •Союз с Францией [править]
- •Правление Махмуда I [править]
- •Попытки реформ (1757—1839) [править]
- •Крымская война [править]
- •Война в Черногории [править]
- •Восстание на Крите [править]
- •Русско-турецкая война 1877—1878 [править]
- •47. Хретові походи……
- •48. Основні підсумки та уроки Другої світової війни
- •49.Норманські завоювання Англії.
- •Глава III. Успіхи і провали внутрішньої політики р. Рейгана в 1984-1988 рр..
- •51. Столітня війна.
- •Причини [ред.]
- •Стан збройних сил Франції напередодні війни [ред.]
- •Перший етап [ред.]
- •Посилення Франції [ред.]
- •Окупація Франції [ред.]
- •Поразка Англії [ред.]
- •Наслідки війни
- •Наслідки війни
- •52. Маргарет Тетчер….
- •53. Німеччина в епоху середньовіччя. Середньовіччя
- •Оттон і Великий [ред.]
- •Поселення та міста [ред.]
- •Ганзейська унія
- •Розселення на схід [ред.]
- •Церква та держава [ред.]
- •Наука та культура [ред.]
- •54. П’ята республіка у франції.
- •37. Національно-визвольна боротьба колоніально залежних країн Африки
- •1. Міжнародне становище африканського континенту.
- •2. Посилення колоніалізму.
- •3. Визвольна боротьба народів.
- •4. Агресія Італії проти Ефіопії.
- •56. Німецьке економічне диво.
- •Реформи 1948 р.
- •57.Італія в епоху середньовіччя.
- •Средневековая Италия Переселения народов, власть Одоакра, остготов и лангобардов, греков и папы (476—774) [править] Королевство Одоакра [править]
- •Королевство остготов и Византия
- •Лангобардское королевство и папы
- •Присоединение лангобардской Италии к империи Карла Великого, Италия в правление саксонских и первых франконских государей (774—1056) [править] Италия как часть Франкской империи [править]
- •Итальянское королевство [править]
- •Саксонская династия [править]
- •Салическая династия [править]
- •Южная Италия в IX—XI веках [править]
- •Уничтожение императорской власти в Италии папами, возникновение Сицилийского королевства и свободных государств в Северной Италии (1056—1268) [править] Борьба за инвеституру [править]
- •Гвельфы и гибеллины [править]
- •Авиньонское пленение пап [править]
- •Италия и Великий раскол [править]
- •Итальянские войны [править]
- •58. Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці XX-на початку XXI ст. Горбачовська перебудова в срср та нове політичне мислення
- •Зустрічі "нагорі". Перші кроки на шляху роззброєння
- •Крах комунізму в Східній Європі. Розпад срср
- •Посткомуністичний світ. Нові горизонти міжнародного співробітництва
- •Поглиблення Інтеграційних процесів у Європі та світі
- •Нова роль нато: надії і тривоги
- •Формування нової моделі посткомуністичного світу в 90-ті роки
- •Характерні видозміни у форматі міжнародних відносин після 11 вересня 2001 р.
- •Погляд у майбутнє
- •Лицарська культура
- •Народна селянська культура. Міська культура
- •Мистецтво середньовіччя
- •61. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
- •62. Поняття та сутність методики викладання істрії.
- •64. Методика формування пізнавальних умінь та навичок.
- •65. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
- •66. Нестандартні уроки історії.
- •68.Підготовка вчителя до уроку історії.
- •69. Типи і структура уроку історії.
- •70. Принципи перевірки навчальних досягнень.
- •71. Гра на уроці історії.
- •73. Принципи викладання історії.
- •74.Методи навчання історії.
- •74. Класифікація методів навчання історії.
- •76. Словесні методи навчання.
- •78. Класифікація видів бесіди.
- •80. Кабінет історії.
- •85. Інтерактивне навчання історії.
- •Мета інтерактивного навчання
- •86. Класифікація методів навчання.
- •87, 90. Моделі навчання історії.
- •88. Структура інтерактивного уроку.
- •89. Групові форми роботи на уроках історії.
Характеристика [править]
Слово «феодализм» (первоначально, термин судебной практики) использовалось английскими юристами XVII века как обозначение типа собственности; как общественно-политический термин оно употребляется у Буленвилье и вслед за ним у Монтескьё. Представление о феодализме как об этапе социально-экономической истории человечества, соответствовавшего в Европе Средневековью, развивается во французской историографии начала XIX века, прежде всего у Гизо.
По отношению к Руси концепцию феодализма впервые применил Н. А. Полевой в своей «Истории русского народа» (т. 1—6, 1829—1833)
В марксизме феодализм рассматривался в качестве одной из общественно-экономических формаций,высокой по сравнению с рабовладением.
В XX веке различные исторические школы выдвигали разные концепции феодализма; некоторые вообще не использовали этот термин.
При феодальных отношениях владельцы земель (феодалы) выстроены в феодальную лестницу: нижестоящий (вассал) получает за службу земельный надел (лен, феод или фьеф) и крепостных у вышестоящего (сеньора). Во главе феодальной лестницы стоит монарх, но его власть обычно значительно ослаблена по сравнению с полномочиями крупных сеньоров, которые, в свою очередь, не имеют абсолютной власти над всеми землевладельцами, стоящими ниже их в феодальной лестнице (принцип «вассал моего вассала — не мой вассал», действовавший во многих государствах континентальной Европы).
Производителем материальных благ при феодализме был крестьянин, который в отличие от раба и наёмного рабочего, сам вёл хозяйство, причём во многом вполне самостоятельно, то есть был хозяином. Крестьянин был собственником двора, основных средств производства. Он выступал и собственником земли, но был подчинённым собственником, тогда как феодал — верховным собственником. Верховный собственник земли — всегда одновременно верховный собственник личностей подчинённых собственников земли, а тем самым и их рабочей силы. Здесь, как и в случае с рабством, существует внеэкономическая зависимость эксплуатируемого от эксплуататора, но только не полная, а верховная. Поэтому крестьянин в отличие от раба — собственник своей личности и рабочей силы, но не полный, а подчинённый. Таким образом, расщеплённой была не только собственность на землю, но и на личность работников.
Феодализм в западной Европе, по ряду концепций, стал устанавливаться ещё в V веке нашей эры в поздней Римской империи. Отличительными чертами феодализма в Западной Европе были высокая степень политической децентрализации, дуализм светской и духовной властей, специфика европейского города как центра ремесла и торговли, раннее развитие горизонтальных общественных структур, публичного частного права. Затем, в Средние века, он стал господствовать в Европе вплоть до буржуазных революций. На смену феодальному строю пришелкапиталистический.
Существуют разные мнения о том, были ли феодальные отношения (в классическом понимании) в других частях света. Марк Блок считал феодализм преимущественно, если не исключительно, западноевропейским феноменом, сложившимся в результате специфических исторических условий. Главные аспекты критики концепции феодализма как универсальной стадии развития общества заключаются в том, что в большинстве обществ неевропейского ареала отсутствовали такие системно-важные элементы как крупное частное землевладение, крепостное право, иммунитеты служилого сословия. Марк Блок решительно возражал против отождествления общественного строя с экономическим:[2]
Привычка, укоренившаяся даже у историков, стремится смешать самым досадным образом два выражения: «феодальная система» и «сеньориальная система». Это целиком произвольное уподобление комплекса отношений, характерных для господства военной аристократии, типу зависимости крестьян, который полностью отличается по своей природе и, вдобавок, сложился намного раньше, продолжался дольше и был гораздо более распространен во всем мире.