23.Соц і нац. Рухи в укр. Земл у 18ст(опришки гайдамаки)

Гайдам.рух –нац-визв рух що виник на терит правобер У на поч18ст на Волині та Закарп.,а з друг пол.18ст пошир на терит Київщ і Поділля.

Причини:соц.-політ(на терит ПравоберУ віднов владу польськ шляхти),соц.-економ(посил соц.економ гноблення що супровод:збільш панщини; жорстокість панів;зрост грош і натур ренти; скороч. селянськ землевол;безправне станов селян),націон(ополячення укр. народу;приниження укр. мови,культ,звичаїв),реліг(утиски правосл насел на терит Правобер У; переслідув правосл церкви; насаджування католицизму,уніатства). Характер – антифеодальн;нац.-визвольний.Руш.сили: незаможн селяни,що втік від панщини;робітничі люди;козацтво;міщанство;правосл духовенство.Завдання:відновл козацьк вольностей;визвол від шляхетсько-польськ залежн; захист прав козатв;захист правосл церкви.Тактика:об*єднув у загони і вели партиз боротьбу.Значну роль відігр близькість з Запоріжжям,де гайдам перехов від переслід польськ влади.Керівники:Верлан,М.Моторний,М.Грива,О.Лях,Г.Медвідь.. Найб.повстання:травень1750(О.Лях),заволоділи Корсунем,Фастовим,Вінницею та ін.Повстання придушили.; Коліївщина(1768р)весна – поч. повст,М.Залізняк; 10червня оволоділи Уманью;широкий масштаб дій – в травні на Правобер діяло 300 загонів!!;Катерина2 наказала командувачу рос військ М.Кречетову вжити заходів;придушили – М.Залізн(судив рос суд,заслано до Нерчинська),І.Гонту(судив польськ суд – страчено на Житомирщині).

Опришки. Руш.сили: малозем та бевзем селянство;міська біднота.Характер:нац.-визвольн;спрямив проти соц. гноблення.Терит:гадяцьке прикарпаття, Буковина,Закарпаття.Етапи:1700-1737,окремі загони громили шляхетські маєтки,двори магнатів тощо,тримали в пост напруженні польську адмін. Ватажки:Піскливий,Шугай,Лютий,Драпака.1738-1745 – О.Довбуш,опорний пункт загону – гора Чорногора в Карпатах,звідти – сміливі та несподівані походи в ЗхГаличину,Поділля,Закарп,ПнБуковину.Здобули Богородчанську фортецю,успішні напади на доьре укріплені міста Рогатин та Дрогобич.

24.Укр культ др.Пол 17-18ст

Після завершення Визвольної війни 1648— 1654 рр. почався новий період в історії української культури. Зокрема прискорений розвиток виробництва в Україні викликав необхідність поширення освіти. Вона піднялася на досить високий рівень завдяки значній мережі шкіл, які виникли ще в другій половині XVII ст. З 30-х років XVII ст. центром освіти став Києво-Могилянський колегіум. Окрім нього, значну роль у розвитку середньої освіти відігравали Чернігівський, Переяславський та Харківський колегіуми. В 1701 р. за указом Петра І Київський колегіум було перетворено в академію. Рівень навчання, яке тривало тут 12 років, не поступався вищим навчальним закладам Західної Європи.У розвитку науки та просвіти важлива роль належала книгодрукуванню. З давніх часів центрами цієї справи були Львів та Києво-Печерська лавра. Згодом друкарні з'явилися в Новгороді-Сіверському та Чернігові.Цінною пам'яткою української історіографії став «Літопис Самовидця», де описано події Визвольної війни 1648— 1654 рр. Наука в Україні розвивалась у тісному зв'язку з досягненнями загальноросійської наукової думки. Видатний внесок у розвиток науки зробили Д. Самойлович (медицина), Л. Магницький (математика), О. Шафонський (епідеміологія) та багато інших. Українська література цього періоду відчувала значний вплив європейського Просвітництва й гуманізму. Справжнім літературним явищем стала творчість Г. Сковороди.Розквіт українського шкільного театру, який припадає на цей період, пов'язаний передусім із діяльністю Київського колегіуму, а потім академії. Центром музичного життя України першої половини XVIII ст. також була Київська академія, де навчали нотної грамоти, хорового співу, гри на музичних інструментах. Починається становлення професійної української музики.Архітектура і будівництво у другій половині XVIII ст. продовжували розвиватися на самобутній народній основі. Особливого значення надавалося спорудженню православних храмів, де домінує стиль українського, або козацького, барокко. Видатними архітекторами цього часу були С. Ковнір, І. Григорович-Барський.В останній третині XVIII ст. архітектура розвивалась у напрямі класицизму. В цьому стилі зведено чимало палаців та садиб у Батурині, Глухові, Умані та інших містах України.Одним із популярних жанрів українського живопису XVIII ст. був портрет, що поєднував риси барокко з народними традиціями. Утворилися національні художні школи - жовківська, чернігівська, новгород-сіверська. В Києво-Печерській лаврі формується школа іконописців. Починає розвиватися монументальна декоративна скульптура.

Таким чином, незважаючи на втрату Україною державності, її культура, зберігаючи традиції Київської Русі та відчуваючи вплив ідей Просвітництва й гуманізму, зробила неоціненний внесок у світову скарбницю.