21.Обмеж автоном прав гетьманщ за часів Скоропадськ і 1ша лікв гетьман

При новому гетьмані І. Скоропадському (1708—1722 рр.) Петро І як свого особистого представника призначає вірного мі­ністра, якому дає, крім явної, ще й таємну інструкцію. В таємній інструкції міністру Ізмайлову доручається пильно стежити за геть­маном і козацькою верхівкою.

Потім цар скасовує порядок виборності полковників і старшини й замінює його призначенням, сам призначає полковників — переважно з росіян. Цілій низці російських генералів і вельмож роздає українські землі й маєтності.Живе тіло української людності знесилюється відрядженням тисяч козаків на будівництво каналів навколо Ладозького озера, між Волгою і Доном, військових укріплень на Каспії, на Кавказі, до військових кампаній Росії. Від третини до половини з відряджених, як правило, не поверталося додому, а гинуло на будівництвах чи війнах.Значного утиску і розорення за часів Петра І зазнала українська торгівля — з одного боку, через занепад господарств, на яких не було кому працювати, з другого, через всілякі обмеження торго­вельних шляхів і митних правил. Практично припинився вивіз товарів у Західну Європу, значно обмежувався імпорт товарів в Україну. Метою царизму було зруйнування українського економічного орга­нізму і перетворення його на колоніальний придаток імперії.Справжнім наступом на українську автономію було запровад­ження в 1722 р. російської державної структури в Україні — Малоросійської колегії. Дехто з дослідників вважає, що із запро­вадженням Малоросійської колегії царизм остаточно ліквідував автономію України, яка стала одним з регіонів Росії з обмеженим правом самоврядування,Вона фактично прибрала до своїх рук, як і планував Петро І, управління Гетьманщиною. До неї переходять владні прерогативи у сферах політико-адміністративної влади, фі­нансів і судочинства, а потім дорадчими органами при ній стають і вищі державні органи України в період міжгетьманства — Генераль­на старшина і Генеральна військова канцелярія. Діяльність Малоросійської колегії фактично започаткувала ос­новні напрямки остаточної ліквідації автономії і Гетьманщини в Україні.

Коли в 1723 р. після смерті гетьмана І. Скоропадського новий гетьман Павло Полуботок подав цареві петицію про те, щоб Україні справедливо повернули традиційні права в адміністрації в суді, які обіцяли боронити царські урядовці, він був кинутий до Петропавлівської фортеці.

Не менш суворий режим щодо України підтримувала і дружина Петра Катерина І. Ситуація дещо змінилася з приходом до влади Петра II.

22.Ост спроби збер автон Гетьм(1727-1764)д.Апостол,к.Розумовський

В 1727 р. уряд нового царя, зважаючи на зростаючу напру­женість у російсько-турецькнх відносинах і підготовку нової війни та прагнучи залучити на свій бік козацьку старшину, ліквідував Малоросійську колегію і дозволив обрати нового гетьмана - Данила Апостола (1727—1734 рр.). За його гетьманування було відновлене право призначати Генеральну військову канцелярію та полковників, проведено ряд управлінських та соціально-економічних реформ, реорганізацію фінансової системи на користь України, заборонено російським дворянам купувати українські землі, зменшено до шести кількість російських полків в Україні тощо.

Але нова імператриця Анна Іоаннівна знову заборонила обрання гетьмана запровадила нову колегію під назвою «Правління гетьманського уряду» у складі трьох росіян і трьох українців. В 1744 р. українська старшина звертається до нової імператриці Єлизавети з проханням щодо обрання нового гетьмана. В 1750 р. в Глухові з усією традиційною урочистістю геть­маном було обрано 22-річного Кирила Розумовського (1750— 1764 рр.)Молодий гетьман багато зробив для повернення Україні прав, які вона втратила за останні десятиліття, але ще більше планував зробити. Цьому сприяло приязне ставлення до Розумовських і України в цілому імператриці Єлизавети.

Усі справи України знову було передано до Колегії закордонних справ. Стали практикуватися постійні з'їзди козацької старшини, що мали тенденцію перетворитися на постійний український шля­хетський парламент. В Глухові в 1763 р. були навіть скликані Генеральні збори для затвердження судової реформи, яка повертала козацьке судівництво. Багато було зроблено в галузі освіти і культури. ІЦе до обрання гетьмана було поновлено Київську митрополію, в усіх полках заведено школи для обов'язкового навчання козацьких синів та спеціальні військові школи. Гетьман не тільки значно розбудував Глухів, а й мав намір повернути українську столицю до Батурнна та відкрити там національний університет.

Доба гетьмана Розумовського була останнім піднесенням козацькоі гетьманськоі державності й української національно-полі­тичної думки. Коли російський трон посіла Катерина II, вона насамперед ліквіду­вала гетьманство, 10 листопада 1764 р. Розумовський залишив гетьманство. Глухів перестав бути столицею Гетьманщини, а три українські губернії складали тепер Малоросійське генерал-губернаторство. В кожній губернії вводились загальні та судові органи.Таким чином, з ліквідацією Запорозької Січі як останнього осередку української державності та наступними актами царського уряду Україна остаточно була інкорпорована Росією.