21. Мова структурного програмування. Алфавіт, лексеми. Основні поняття мови: оператори, ідентифікатори, числа, рядки, константи. Стандартні типи даних мови програмування. Приклади.
Мова програмування — це система позначень для опису алгоритмів та структур даних, певна штучна формальна система, засобами якої можна виражати алгоритми. Мову програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, що задають зовнішній вигляд програми і дії, які виконує виконавець (комп'ютер) під її управлінням.
Лексеми: класифікация
Лексеми
Спеціальні
символи
Зарезервовані слова
Ідентифікатори
Предопределенные ідентифікатори
Ідентифікатори директив
Ідентифікатори стандартних процедур и функцій
Пользовательские ідентифікатори
Метки
Числа
Десяткові
Шістнадцяткові
Строки
Коментарі
Спеціальні символи:
+ - * / < = > ( ) { } [ ] . , : ; ^ @ # $ := “ <= >= (* *) (. .)
Зарезервовані (ключові слова)
Зарезервовані слова не можуть бути використані в якості ідентифікаторів;
Між прописними и строковими буквами зарезервованого слова нема різниці;
Ідентификатори
Ідентифікатор – послідовність букв и цифр, починаючи з букви .
Ідентифікатори = Буква{Буква|Цифра}.
Буква=A|B|C|D…|Z|a|b|c|…|z|_.
Цифра=0|1|2|3|4|5|6|7|8|9.
Стандартні визначені ідентифікатори
До них відносяться імена вбудованих в мову процедур та функцій (read, write, sin, cos), типів даних, (integer, real), і директив. Використання цих ідентифікаторів в якості ім’я змінної допускається, але в цьому випадку їх стандартна дія буде для даної програми втрачене.
Мітки
Мітка=(Цифра{Цифра}).
Числа
Число=[Знак]ЧислоБезЗнаку.
Знак=+|-.
ЧислоБезЗнаку=Ціле|Дійсне.
Ціле=Цифра{Цифра}.
Дійсне=Ціле[.Ціле][е|Е[Знак]Ціле].
Рядки
Рядок – послідовність символів з набору символів ASCII. Рядок символів укладається в апострофи; якщо в ряду повинен бути сам апостроф як символ, то він подвоюється.
Коментар
Коментар – набір символів, укладений у фігурні дужки {}. В коментарі програмістом описуються призначення підпрограм, типів даних, змінних, а також призначення чи особливості фрагменту програми.
Роздільники
В якості роздільників лексем використовуються символи:
Пробіл (код 32) – клавіша Пробіл; Табуляція(код 09) – клавіша Tab
Повернення каретки(коди 13 и10) – клавіша Enter
Між будь-якими двома лексемами може знаходитись довільна кількість символів – роздільників
Лексеми групи «спеціальні роздільники» самі являються роздільниками.
Класифікація типів даних
Типи даних мови Pascal діляться на стандартні та користувацькі
До стандартних відносяться:
Цілі (ShortInt, Integer, LongInt, Byte, Word)
Дійсні (Single, Real, Double, Extended, Comp)
Булеві (Boolean, ByteBool, WordBool, LongBool)
Символьний (Char)
Рядковий (Pchar, String)
Вказівні (Pointer)
Текстовий (Text)
До користувацьких типів відносяться:
Перерахований
Інтервальний
Вказівний (кроме Pointer)
Структуровані типи
Процедурний
До структурованих типам відносяться:
Тип-масив (array)
Тип-множина (set)
Тип-запис(record)
Файловий тип (file)
Об’єктний тип (object)
В мові Pascal використовуються також поняття простого та порядкового типу.
До простого відносяться порядковий і дійсний типи.
До порядкового відносяться символьний, цілі, булеві, перераховані и інтервальні типи.
Порядкові типи характеризуються наступними властивостями:
Множина допустимих значень будь-якого порядкового типу представляє собою впорядковану послідовність, кожний елемент якої має свій порядковий номер. Порядковий номер являється цілим числом. Перше значення любого порядкового типу має значення 0, наступне 1 і т.д. Виключення – типи Integer, ShortInteger, LongInteger. Порядковим номером значень цих типів являється саме значення.
До будь-якого значення порядкового типу можна застосувати стандартні функції Ord, Pred, Succ.
Подання даних в оперативній пам'яті
ВСІ дані в оперативній пам’яті ПК представлені в двійковій системі числення.