72.Механізми імунітету

Імунітет - це складна багаторівнева захисна реакція організму у відповідь на агресивну зовнішню дію, яка може порушити цілість та стійкість організму. Такими агресивними для організму агентами можуть виступати: хвороботворні мікроорганізми, отрути, що виділяються мікробами при загибелі, різноманітні віруси, власні клітини організму (наприклад, канцерогенні (ракові) або при аутоімунних реакціях, коли організм перестає впізнавати свої здорові клітини), паразитарні клітини (наприклад, мікоплазми), тканини або кров донора і т.д. Імунітет ще називається імунною відповіддю.

Імунітет може бути двох видів: вроджений або видовий (наприклад, несприйнятливість до деяких хвороб тварин) і набутий (наприклад, після перенесеного захворювання або щеплення). Набутий імунітет в свою чергу може бути: активним (після хвороби) і пасивним (вакцинація).

Механізм дії

Головними дійовими особами імунітету називають: антитіла (або імуноглобуліни), антигени та імунні клітини. Антитіла - це специфічні білки, здатні нейтралізувати чужорідне втручання. Антигени - це самі агресивні агенти, які при попаданні організм автоматично викликають утворення антитіл. До інших імунним клітинам відносять: Т-і В-лімфоцити, макрофаги (вони поглинають чужорідну клітку), гранулоцити декількох видів та інші. У нормі імунітет саморегулюється і налаштовується в оптимальному для організму режимі.

Механізм роботи імунної системи складний і зводиться до наступного. Оборона організму ведеться комплексно на декількох рівнях - клітинному і гуморальному (тобто відбувається в рідкому середовищі - крові, лімфі або тканинній рідини). На клітинному рівні, при чужорідному втручанні будь-якого роду, тимус (вилочкова залоза) включає клітинний імунітет, коли починають вироблятися активні клітини (фагоцити), які захоплють і знищують антигени. На нанорівні (гуморальному, молекулярному) починають вироблятися спеціальні білки крові - імуноглобуліни або антитіла. З іншого боку, паралельно основній роботі по знешкодженню антигенів, в рідинах організму можуть вироблятися спеціальні руйнівні для антигенів ферменти, а самі клітини, наприклад, можуть виробляти руйнівний противірусний білок - інтерферон і т.д.

73.Інфекційні хвороби органів дихання

Інфекційні хвороби дихальних шляхів в свою чергу умовно діляться на чотири підгрупи: 1) інфекційні хвороби, збудники яких розмножуються в сприйнятливість організму на місці впровадження (кір, коклюш, грип, багато інших ГРВІ); 2) інфекційні хвороби, при яких збудники з місця первинної локалізації проникають в кров і разом з нею в інші органи, де і відбувається їх розмноження (менінгококова інфекція, вірусні енцефаліти, пневмонії різної етіології, епідемічний паротит); 3) інфекційні хвороби, при яких після проникнення збудника в кров відбувається вторинне специфічне ураження слизових оболонок і шкіри з утворенням в них різних морфологічних структур (плям, пустул, гранульом та ін); до їх числа можна віднести вітряну віспу, мавпячу віспу, натуральну віспу (в минулому), проказу, 4) ІБ з переважним ураженням слизових оболонок і органів ротоглотки (ангіна, дифтерія, скарлатина, інфекційний мононуклеоз).

Загальні відомості

Грип - це вірусна інфекція, що вражає ніс, горло і іноді легені. Як правило, для практично здорових людей грип безпечний. Особливу увагу необхідно приділяти хворим дітям, літнім людям і тим, у кого є інші захворювання.

Причини розвитку грипу

Віруси, що викликають грип, постійно існують навколо нас. Їм властиво дуже швидко змінюватися (мутувати), і саме тому грипом можна хворіти багато разів. Вірус розповсюджується дуже швидко. Чхаючи, кашляючи, розмовляючи, хворі люди, розбризкують у повітрі дрібні крапельки, в яких і знаходяться віруси. Лікарі кажуть, що грип передається повітряно-крапельним шляхом.

Симптоми грипу

У гострий період хвороби у вас може бути висока температура, головний біль, болі в м'язах і суглобах (ломота), за якими дуже швидко послідує нежить, кашель і біль у горлі. Такий стан може тривати тиждень.

У деяких випадках хвороба поширюється на легені, викликаючи бронхіт і пневмонію.  Це частіше зустрічається у осіб літнього віку, курців, людей з поганим здоров'ям або у пацієнтів, у яких є астма або інші захворювання легенів.

Що можете зробити ви

Краще відпочивати, поки ви не відчуєте себе краще, а температура не знизиться.  У день добре випивати до 8 стаканів рідини (води, соків, солодкого трав'яного чаю з лимоном і медом / якщо у вас немає алергії ). Особливо важливо багато пити, якщо у вас висока температура, і ви багато потієте. Не слід пити міцний чай, каву або алкогольні напої, тому щовони не заповнюють недолік рідини в організмі, а навпаки підсилюють його. Свіжий лимонний сік, змішаний з медом і гарячою водою, тепле молоко з медом зменшують біль у горлі і пом'якшують сухий кашель. Є краще легку їжу, і тільки тоді, коли ви хочете.

Можна прийняти ліки, які полегшують біль і зменшують температуру. Дітям не можна давати аспірин ( ацетилсаліцилову кислоту ), для них краще купити в аптеці дитячий парацетамол.Перш ніж приймати ліки і тим більше давати його дітям, уважно прочитайте інструкцію на упаковці і дотримуйтесь всіх рекомендацій.

Можна порадитися з лікарем або з співробітником аптеки про нові ліки, які покращують самопочуття при грипі та зменшують період часу, коли ви відчуваєте себе дуже погано. Але майте на увазі, що зазвичай такого роду препарати необхідно приймати протягом перших 48 год від моменту появи перших симптомів захворювання (ломота в суглобах і підвищення температури тіла).

Що може зробити лікар

Краще всього відразу звернутися до лікаря (викликати лікаря додому) і взяти лікарняний лист.Якщо ви ходите на роботу, в магазин чи в будь-яке інше громадське місце, то ви не тільки ризикуєте отримати якісь ускладнення, а й сприяєте поширенню хвороби. Обов'язково слід звернутися до лікаря літнім або часто і тривало хворіють людям, якщо захворіла дитина або якщо у дорослого підвищена температура тримається довше 4 днів.

Грип викликається вірусами, тому застосування антибактеріальних препаратів не допоможе.Антибіотики призначає лікар тільки в разі розвитку ускладнень, що викликаються бактеріями.

Профілактичні заходи

Якщо у вас високий ризик розвитку ускладнень або висока ймовірність захворювання на грип (у т.ч. пов'язана з професією: міліціонери, медичні працівники, вчителі, працівники дитячих установ), то лікар може запропонувати зробити щеплення. Вакцинацію проти грипу краще проводити в жовтні-листопаді. Ви можете самі звернутися до лікаря або в прищепні центри.Проведення вакцинації не дає 100% гарантії, що ви не захворієте, але значно знижує ризик захворювання.

Вакцини змінюються щорічно, залежно від видів вірусів, які імовірно приведуть до розвитку епідемії. Вакцинацію не проводять дітям молодше 6 місяців, людям з алергією на курячий білок або тим, у яких раніше була реакція на введення вакцини проти грипу.

Догляд за інфекційними хворими потребує особливої уваги, додержання правил особистої гігієни: мити руки після кожного контакту з хворим, його предметами чи виділеннями. Забороняється сідати на його постіль, їсти в кімнаті, де лежить хворий, виносити з неї предмети (посуд, особисті речі). Рекомендується носити респіратор чи багатошарову ватно-марлеву пов'язку.У домашніх умовах слід ізолювати людину від інших членів сім'ї, які ще не хворіли на цю хворобу. Хворого слід помістити в окрему кімнату, куди матиме доступ тільки одна людина, яка за ним доглядатиме. Біля дверей треба повісити халат, який слід надягати, входячи у кімнату до хворого. Таким чином, збудники хвороби не переноситимуться разом з одягом по квартирі. Як правило, дорослим людям не забороняється виходити з дому, якщо там є заразний хворий. Виняток становлять учителі, вихователі і люди, що мають відношення до продуктів споживання. Якщо хвора одна дитина в сім'ї, то іншим дітям не забороняється ходити в школу, відвідувати різні масові заходи. У разі захворювань на менінгіт, скарлатину, поліомієліт вимоги можуть бути суворішими. Особливими є правила поводження з речами, що мають відношення до хворого. Правильний догляд за інфекційними хворими —- не тільки складова лікування, а й важливий протиепідемічний захід, який спрямовується на попередження поширення інфекцій. Звичайно, якщо інфекція небезпечна, хворого направляють у спеціалізовану інфекційну лікарню, де існує особливий режим, який попереджає проникнення інфекцій за територію лікарні.