17. Ниркова недостатність. Види, клініка, профілактика.

Ниркова недостатність (уремія) — патологічний синдром, що викликається різними причинами та проявляється раптовими та прогресуючими порушеннями функцій нирок з явищами  розладів водно-електролітного балансу.

Етіологія і патогенез Причини: порушення ниркової гемодинаміки (шок, колапс та ін.) різні екзогенні інтоксикації (отруєння сулемою, чотирьоххлористим вуглецем, дихлоретаном, сполуками вісмута, миш'яка, отруйними грибами, укуси змій та ін.) алергійно-токсичні впливи (сульфаніламідні препарати, антибіотики, рентгеноконтрасні речовини та ін.) різні інфекційні хвороби (геморагічна лихоманка, лептоспіроз та ін.), гострі захворювання нирок, обструкція сечових шляхів, ускладнення еклампсії та інших захворювань.

Виділяють дві основні клінічні форми: гостру та хронічну. При всіх цих формах розвивається некронефроз, тобто некроз епітелію канальців, набряк та клітковинна інфільтрація інтерстиціальної тканини, пошкодження капілярів нирок.

Визначають чотири періоди розвитку синдрому: початковий — клініка визначається причиною, що викликала ураження нирок, олігоанурічний — проявляється різким зниженням добового діурезу, відновлення діурезу, одужання — починається з моменту зникнення гіперазотемії.

Лікування Усунення причин, що сприяють виникненню недостатності та можливо швидкому відновленню діурезу, корекції гомеостазу. При недостатності, що розвивається, основним методом лікування є гемодіаліз.

18. Реактивність організму. Резистентність

Реактивність організму. Поняття" реактивність "означає відповідь організму на ті чи інші внутрішні чи зовнішні подразненняння. Джерела поняття ідуть у глибоку стародавність. Ще лікарі країн Древнього Сходу, Греції, Риму відзначали неоднакову чутливість різних людей до тих чи інших захворювань. Проте поняття реактивності виникло лише на початку XX ст. Властивість реактивності живих систем - основна, універсальна властивість життя, поряд з такими, як спадковість, ріст, розвиток, харчування, обмін речовин і ін. Діалектичне розуміння реактивності спирається на еволюційний підхід, визнання детермінованості всіх реакцій організму, їхньої цілісності, структурності, динамічності.  Поняття реактивності міцно ввійшло в практичну медицину, допомагаючи об'єктивно оцінювати стан хворого. Реактивність організму є одним з важливих факторів патогенезу хвороб, оскільки патологічна реактивність характеризується зниженням пристосувальних можливостей організму. Будь-який патологічний процес тією чи іншою мірою змінює реактивність організму. Водночас зміна реактивності, що перевищила фізіологічні межі, може стати основою розвитку захворювання. Тому вивчення реактивності та її механізмів має важливе значення для розуміння патогенезу захворювань і цілеспрямованого лікування. Резистентність — опірність, здатність чинити опір чому-небудь. Резистентність (імунітет) — стійкість організму, здатність чинити опір, несприйнятливість до будь-яких факторів зовнішнього впливу; Резистентність до антибіотиків — здатність мікроорганізмів витримувати ефекти антибіотиків;