6.Вплив шуму на організм на організм людини

Статистика свідчить про те, що улюдей, що працюють в лісі, біля річки, на морі, рідше, ніж у мешканців міст, зустрічаються захворювання нервової та серцево-судинної системи.

Основною метою досліджень є виявлення порога несприятливого впливу шуму та обгрунтування гігієнічних нормативів для різних контингентів населення,різних умов і місць перебування людини (житлові, громадські будівлі, виробничі приміщення, дитячі та лікувально-профілактичні установи, території житлових районів і місць відпочинку).Реакція людини на шум залежить від того, які процеси переважають вцентральної нервової системи - збудження або гальмування.

Можна виділити такі категорії впливу чутливої ​​акустичної енергії на людину:

1) вплив на слухову функцію, обусловливающую слухову адаптацію, слухове стомлення, тимчасову або постійну втрату слуху;2)порушення здатності передавати та сприймати звуки мовного спілкування;3) дратівливість, неспокій, порушення сну;4) зміна фізіологічних реакцій людини на стресові сигнали і сигнали, які не є специфічними для шумовоговпливу;5) вплив на психічне і соматичне здоров'я;6) вплив на виробничу діяльність, розумова праця.

Міський шум сприймається насамперед суб'єктивно. Першим поки ¬ зателем несприятливого його дії є скарги на дратівливість, неспокій, порушення сну. Так за даними медиків дія шуму може спричи­нити нервові, серцево-судинні захворювання, виразкову хворобу, порушення обмінних процесів та функціонування органів слуху тощо.

Крім безпосереднього впливу на орган слуху шум впливає на різні відділи головного мозку, змінюючи при цьому нормальні процеси вищої нервової діяльності. Цей, так званий, неспецифічний вплив шуму може виникнути навіть раніше ніж зміни в самому органі слуху. Характерними є скарги на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, апатію, послаблення пам'яті, погану розумову діяльність і т. п.Шкідливі та небезпечні наслідки дії шуму проявляються тим більше, чим вищий рівень сили звуку та триваліша його дія.

7. Класифікація заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок

Згідно з ПУЕ в електроустановках використовують такі системи заходів: захисне заземлення;замулення; ізоляція струмопровідних частин; захисне вимикання; малі напруги; недоступність до неізольованих провідників та ін..

Захисне заземлення – це зумисне електричне з’єднання з землею металевих не струмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження електричної ізоляції.

Захисне заземлення – це захист людини від ураження струмом, якщо вона доторкнулася до металевих конструкцій електрообладнання, яке опинилося під напругою.

Занулення – це зумисне з’єднання металевих частин електроустановки, які зазвичай не перебувають під напругою з нульовим захисним провідником.

Безпека працюючих при експлуатації електроустаткування забезпечується також шляхом застосування стаціонарного огородження, блокування та сигналізації.

Захисне вимикання окремо чи сукупно з іншими засобами захисту виконує такі функції: захист при замиканні на землю або корпус обладнання; захист при появі небезпечних струмів витікання; захист при переході вищої напруги на сторону нижчої; автоматичний контроль кола захисного заземлення і занулення.

У цілому безпечна експлуатація електроустановок забезпечується: - конструкціями електроустановок;( забезпечувати захист персоналу від випадкового контакту із струмопровідними частинами, а також від потрапляння всередину сторонніх предметів та вологи.) - технічними способами та засобами захисту; (Відімкнення установки (або її частини) від джерела живлення.,Механічне блокування приводів апаратів, які здійснюють вмикання.,Зняття запобіжників, Від'єднання кінців лінії, яка здійснює електропостачання та інші заходи,, Встановлення знаків безпеки та захисних огорож біля струмопровідних частин, що залишаються під напругою і до яких у процесі роботи можливе доторкання працівника або наближення його на недопустиму відстань, Використання захисного заземлення. - організаційними та технічними заходами.