2.4.Висновки до розділу

В цьому розділі описано структуру підприємства ВАТ"Калина".А також коротко описано завдання та функції кожного підрозділу,їх зв'язок один з одним. Детальніше проаналізована робота відділу кадрів,оскільки правильна організація діяльності кадрової служби, кадрового діловодства має велике значення. Саме у кадрових службах громадяни укладають трудовій договір, ознайомлюються з правилами внутрішнього розпорядку, умовами праці, побуту, відпочинку, перспективами професійного зростання. Кадрова служба є дзеркалом установи, і від того, як у ній організоване документаційне забезпечення управління, складається враження про установу в цілому.

Розглянуто нормативні документи установи,тому що діяльність підприємства з самого першого дня його існування супроводжується створенням значної кількості первинних документів, які необхідно певним чином зафіксувати в діловодстві та забезпечити їх виконання. Серед цих документів найважливішими є статут підприємства,паспорт,посадові інструкції,положення та інші нормативні документи.

Розділ 3. Інформаційне розв’язання задачі

Для покращення рекламної діяльності підприємства ВАТ”Калина” я пропоную створити інформаційний додаток до порталу, який міститиме найбільш використовувані працівниками посилання та іншу корисну і цікаву інформацію.

3.1.Формальна модель задачі

Після здійснення аналізу предметної області слід описати та дослідити варіанти розв’язання проблеми. Для цього побудуємо інформаційну та функціональну модель задачі.

3.1.1.Функціональне моделювання сайту підприємства за допомогою dfd

Діаграми потоків даних (DFD) є основним засобом моделювання функціональних вимог до системи, яка проектується. З їхньою допомогою ці вимоги розбиваються на функціональні компоненти (підсистеми, процеси) та подаються у вигляді мережі, зв'язаної потоками даних. Результатом побудови функціональної моделі системи є ієрархія DFD, які описують асинхронний процес перетворення інформації від її введення в систему до видачі користувачу.

Для зображення DFD існують різні нотації (системи позначень), найбільш вживаними з яких є нотації Йордана (Yourdon) та Ґейна-Сарсона (Gane-Sarson) [32].

Створимо структурну модель DFD для сайту ВАТ ”Калина” за допомогою нотації Ґейна-Сарсона. Метою даного моделювання є описати функціонування запланованої підсистеми сайту, демонструючи, як кожен процес перетворює свої вхідні дані у вихідні. При цьому виявляються співвідношення між цими процесами і зображуються зв’язки між досліджуваною підсистемою та працівниками, адміністраторами, зовнішніми сайтами.

Для початку створюємо контекстну діаграму. (Рис. 3.1)

Рис. 3.1 Контекстна діаграма потоків даних для додатку до порталу ВАТ «Калина»

На даній контекстній діаграмі зображено як функціонує підсистема додатку із зовнішніми сутностями: платформою CMS, на основі якої створюється додаток, працівниками, які виступають користувачами сайту, адміністраторами, що регулюють діяльність додатку та зовнішніми сайтами, що надають інформацію для підсистеми.

Загалом CMS Joomla надає програмну базу, яка наповнюється інформацією; працівники для входу в додаток вносять свої реєстраційні дані: логін і пароль та лише після цього можуть отримати необхідну їм інформацію; адміністратори визначають, яке інформаційне наповнення містить сайт, здійснює керування ним (розділами, категоріями, меню тощо) та користувачами і отримують різні статистичні дані по роботі сайту; зовнішні сайти: погоди, курсу валют та картографічних даних (meteoprog.ua, proext.com та google maps) отримують запити від працівників, що надходять із сайту і, відповідно, надають необхідну інформацію.

Далі створюємо декомпозицію першого рівня, тобто розбиваємо загальну контекстну діаграму на більш детальні функції підсистеми внутрішнього порталу. (Рис. 3.2)

Рис. 3.2 Декомпозиція першого рівня діаграми потоків даних додатку до порталу ВАТ”Калина”

На даній діаграмі показані процеси, пов’язані із функціонуванням додатку до внутрішнього порталу підприємства. Так, ми виділяємо три основні процеси: процес наповнення додатку за допомогою наданої нам програмної бази, в яку вноситься інформаційне наповнення і зберігається у базі даних Контент; процес використання додатку, під час якого працівники надають свої реєстраційні дані для входу у систему і отримують необхідну інформацію, при цьому ми отримуємо різного роду статистичні дані; процес обробки запитів включає в себе надходження запитів до зовнішніх сайтів, які надають відповідну інформацію щодо запитів, зокрема про погоду, курси валют та картографічні дані, які теж знаходяться у базі даних. При цьому усі процеси регулюються і координуються з боку адміністрації.

Після цього проводимо декомпозицію другого рівня, тобто кожну функцію з декомпозиції першого рівня розбиваємо на підфункції. (Рис. 3.3, 3.4, 3.5)

Рис. 3.3 Деталізована діаграма процесу наповнення додатку до порталу

На даній діаграмі зображено як процес наповнення додатку до внутрішнього порталу розбивається на три потоки: потік установки CMS, коли ми підключаємось до неї за допомогою Denwer і отримуємо програмну базу; потік входження до системи адміністратора, коли ми вносимо свої реєстраційні дані адміністратора для подальшої роботи з CMS; потік наповнення порталу інформацією, коли адміністратор вносить необхідні програмні коди, створюючи та редагуючи інформаційне наповнення підсистеми.

Рис. 3.4 Деталізована діаграма процесу використання додатку до порталу

На даній діаграмі зображено, як процес використання додатку до порталу розбивається на три потоки: потік перевірки автентичності даних після внесення реєстраційних даних працівником; потік входження працівника у систему, коли відбувається підтвердження особистості працівника і працівник заходить до системи; потік надання інформації працівникам, які надсилають запит на інформацію, що потрапляє до бази даних, і отримують необхідну інформацію.

Рис. 3.5 Деталізована діаграма процесу обробки запитів

На даній діаграмі зображено як процес обробки запитів розбивається на три потоки: потік надсилання запитів на сайти, коли надходять до зовнішніх сайтів запит на погоду, щодо курсу валют і запит на знаходження об’єкта; потік надходження інформації на портал, коли до порталу повертаються опрацьовані запити, а далі вся інформація потрапляє до бази даних; потік надання інформації працівникам, коли необхідна інформація завдяки системі надходить до працівника обробленою із зовнішніх сайтів, а статистичні дані щодо цієї інформації зберігаються у сховищі даних.