- •II частина: народини оун
- •1. Полковник Кіндрат Плохий (представник українців з Кубані); 2. Іван Кедрин Рудницький (член ундо, член редакції львівського щоденника «Діло»).
- •13 Травня 1933 року застрілився один із найвидатніших українських комуністів, письменник Микола Хвильовий, який збагнув усю глибінь брехні московського комунізму.
- •V частина: розділ 1
- •V частина: розділ 2
- •10 Квітня 1931 року, у Великодню п'ятницю, кілька днів після виходу з тюрми, Степан Охримович помер у домі своїх батьків у селі Завадів біля Стрия. Похорон відбувся на самий Великдень.
- •27 Травня 1932 року в Сокальщині арештовано студента Івана Климова та м. Ґуру, а в Равщині – Володимира Осідача.
- •V частина: розділ 3
- •V частина: розділ 4
- •V частина: розділ 5
- •V частина: розділ 7
- •30 Жовтня арештовано: Копчинського в. І Гориня.
- •17 Червня 1934 року у Мартинові Старому біля Галича за приналежність до оун ув'язнено Данила Чайковського.
- •29 Вересня 1934 р. Найвищий Суд затвердив присуд суду в Тернополі, який за зневагу влади покарав о. Онуферка 4-тижневим арештом.
- •V частина: розділ 8
- •V частина: розділ 9
- •V частина: розділ 10
- •23 Лютого в Вербові, пов. Бережани арештовано г. Кондрата й і. Безпалка.
- •28 Лютого і 1 березня 1935 року поліція провела масові ревізії серед українських студентів у Станиславові й околиці та багато з них арештувала, між ними Любу Костецьку і Марію Когутяк.
- •18 Березня 1935 року суд присяглих у Бережанах засудив Михайла Самілу з Чернева, пов. Рогатин, за приналежність до оун і поширювання її літератури, на 4 роки ув'язнення.
- •8 Жовтня 1935 року суд у Золочеві за поширювання видань оун засудив Степана Гулика на 2 роки ув'язнення.
- •Vі частина: оун в закордонних країнах
- •2. Управи Відділів оун мають влаштовувати щотижневі сходини членів для вислухання розпоряджень провідних органів оун і для зачитання рефератів».
- •Vіi частина: карпатська україна
- •Vіii частина: перед вибухом II світової війни
- •3. Присяжними членами оун можуть стати дійсні члени, що заслуговують на цю честь.
23 Лютого в Вербові, пов. Бережани арештовано г. Кондрата й і. Безпалка.
В Бережанах 25 лютого 1935 окр. суд присяглих засудив за розповсюджування нелегальної літератури ОУН: абс. 6 кл. ґімн. Василя Качоровського на 4 роки і Івана Фіну на 8 місяців в'язниці.
В Станиславові в лютому суд присяглих засудив за кольпортажу летючок ОУН: студ. теології Євгена Романчукевича на 2.5 року в'язниці, а торг, помічника Олександра Близнюка, як малолітнього, суд велів примістити в поправчому домі.
В Сяноці засуджено в лютому 1935 р. за переношення «Розбудови Нації» та летючок ОУН з Великої Берези на Чехо-Словаччині до Польщі та за кольпортажу: Гната Гонимара, Василя Короня, Івана Сесу, Федя Попідоха та Юрка Ґеряка по 2 і У2 року в'язниці; Івана ґеряка та Василя Ткача – по 2 роки, а Михайла Ткача, що з своєю дружиною виявив усіх обвинувачених, — на 1 рік в'язниці.
Львівський суд засудив в лютому 1935 р., за приналежність до ОУН ґімназистів зі Сокальщини: Василя Сидора4 на 4 роки і Володимира Василевського на 3 роки в'язниці.
Львівський суд засудив в лютому за приналежність до ОУН слюсаря М. Бобка на 3 роки і столяра Гриця Горбаля (обидвох з Городка Ягайл.) — на 2 роки в'язниці, а селянина Ст. Забаву з Желдця, пов. Жовква – на 3 роки в'язниці.
В Станиславівському окр. суді відбулася в лютому 1935 р. чергова розправа проти журналіста Омеляна Антоновича, обвинуваченого в протидержавній пропаґанді за кордоном, яка звільнила його від кари.
Станиславівський суд в лютому засудив за перетинання телеграфічних дротів біля Ямниці, учня 8 Гімназійної кляси Гриця Яхименка на 1 рік в'язниці та викинено його з усіх шкіл у Польщі.
В лютому президент Польщі помилував засуджених на кару смерти за замах на поліційного агента та намагане вбивство директора кооперативи в Жовкві, Зенона Матлу і Гриця Куликівця, замінюючи їм кару смерти на досмертну в'язницю.
28 Лютого і 1 березня 1935 року поліція провела масові ревізії серед українських студентів у Станиславові й околиці та багато з них арештувала, між ними Любу Костецьку і Марію Когутяк.
В днях 4 і 5 березня 1935 р. перед тернопільським судом присяглих відбулася втретє розправа проти студента аґрономії у Відні, Євгена Костецького родом з Токів, збаразького повіту, обвинуваченого в намові до вбивства. Перша розправа проти Костецького і товаришів відбулася в червні 1934 р. Справа виглядала так: 3. 3. 1934 р. у Токах убито ст. постерункового Йосифа Ґловяка. Перед судом станули Олександер Литвин і Петро Флінта з Токів, обвинувачені в убивстві, та Є. Костецький, обвинувачений у тому, що як районовий комендант ОУН дав їм наказ убити Ґловяка.
У висліді розправи засуджено Є. Костецького і О. Литвина на кару смерти, а П. Флінту на досмертну в'язницю. Найвищий суд присуд щодо намови Костецького до вбивства скасував, а затвердив присуд у справі його приналежности до ОУН, як теж затвердив присуд на Литвина і Флінту. В дорозі ласки замінено Литвинові кару смерти на досмертну тюрму. На цьому процесі судді присяглі заперечили вину підсудного в справі намови до вбивства. З уваги на те, що Найвищий суд затвердив присуд проти Костецького в справі його приналежности до ОУН, трибунал засудив Є. Костецького на кару 10-літньої тюрми та 600 зл. судових коштів.
У Рогатині 7 березня арештовано студента Володимира Гладкого.
9 березня суд у Тернополі засудив за приналежність до ОУН і поширювання її літератури Юліяна Середюка з Шляхтинець, пов. Тернопіль, на 3 роки ув'язнення.
9 березня 1935 року суд присяглих у Львові, за вбивство поліціянта Шляхціковського, засудив Дмитра Труша на 15 років тюремного1 ув'язнення. Підсудний до вини не признався.
На Волині в березні 1935 року арештовано: в Крем'янці Гімназійного учня Теодосія Колесника, а в Гнидаві, пов. Крем'янець, Костюка, Школяра і Базана.
У Красному арештовано в березні п'ятьох українців, а в Юськовичах коло Олеська двох, у зв'язку з застреленням комендантів «Стшельца» в тих місцевостях.
11 березня 1935 року суд присяглих у Бережанах засудив двох молодих українців з Новосілки, пов. Підгайці, за приналежність до ОУН та участь у шкільній акції в жовтні 1934 року: Михайла Сулятицького і Дмитра Роздобудька на кару по 5 років тюремного ув'язнення. Обвинувачені ні до чого не призналися, але суд повірив зізнанням поліції.
Дня 15 березня 1935 р. відбулася апеляційна розправа проти: студ. теології Тимофія Процюка, учня Малої Семінарії у Львові, Володимира Процюка (обох з Володимира Волинського) та селянина Василя Кисіля з с. Орище, пов. Горохів, обвинувачених у приналежності до ОУН і протидержавній діяльності. Перша розправа відбулася 24 вересня 1934 р. на Виїзній Сесії Луцького окр. суду в Володимирі, який був засудив: Тимофія та Володимира Процюків по 4 роки, а Василя Кисіля на 3 роки в'язниці. На відклик оборони апеляційний суд в Люблині звільнив усіх трьох підсудних від вини і кари. Засуджені просиділи 11 місяців у в'язниці.
