30 Жовтня арештовано: Копчинського в. І Гориня.

В Корчині, пов. Сколе, арештовано студ. Онуфрова Омеляна.

В Скалаті 28 жовтня арештовано кравецького помічника Яремишина Ст. і Протасевича Петра.

В Мізуні, пов. Долина, 28 жовтня 1933 р. арештовано студ. Клима Івана; в Ворохті: Мочерняка Гриня та Гаврилюка Миколу; в Сокалі: маґістра Стефанишина Володимира, студ. Небожука Володимира, механіка Садов-ського Теодора; в Шмиткові учителя Худика Льва, студ. Мигаля Льва; в Себечеві: студ. Романова Семена, Чайковського Данила, Мигаля Володимира, учит. Ваврука Василя; в Певятичах: маґістра Прокопчука Федора, селян: Щудла Луку, Сороку Дмитра, Сороку Петра; в Горбкові: дяка Спорадка, селянина Михалюка; в Мошкові, пов. Сокаль: студ. Дишканта Василя.

В Косові 28 жовтня 1933 р. арештовано: д-ра Прибитківського, дир. кооп. «Гуцульщина», Гербового М. і студ. прав Библюка Якова; в місті Долині: Д-ра В. Гербового, Шумського Івана і Притуляка Дениса; в Букачівцях, пов. Рогатин: студента Величка; в Тартакові, пов. Сокаль: дяка Баштика Василя; в Поториці студ. Макара Володимира; в Завишні селянина Ярміла Василя і голову читальні Гнатюка Андрія; в Бонн й чах, пов. Сокаль: Дячишина Петра; в Отинії: урядника філії «Просвіта» проф. Гарасимюка Володимира; в Уторниках: маґістра Ковальського Михайла.

В Устриках, пов. Лісько 28 жовтня арештовано: кооп. Штиня Миколу та Гураля Василя; в с. Устіянова: студ. Платоша Осипа; в с. Береги: студ. Вербенця Миколу; в с. Ясінь: Івасіва Івана; в с. Бандрів: студентів Ґеряка Антона, Ференца Романа та 6 хлопців; в с. Лодина: орг. філії «Просвіта» Оленчака Теодора і 2 братів Кучмів.

В Калуші 28 жовтня арештовано: Короля Івана, студ. Какпа Олексу, Петика Степана і Люпуля Івана; у Войнилові: урядника «Просвіти» студ. Климишина Ст.

В Угнові і околиці 28 жовтня арештовано: в Угнові : мґра Петришина Володимира, прив. урядника Баса Володимира; в Карові: Воронку Олександра прив. урядника, Піддубчишина селянина, Савку Івана студ. політех.; у Піддубцях: селян Крису Миколу, Кузьму Гната, Радзевича Івана, Савчишина Івана; у Вербиці: селян Омеляна Гриця, Стеха Андрія, Хижого Миколу; в Махнові: селянина Братейка Степана; у Хлівчанах: дириґента хору Осташевського Василя і селян Душного Івана та Муху Павла; у Василеві: сел. Стельмаха Клима; у Корчеві: сел. Курила Івана.

В Бережанах і повіті 28 жовтня 1933 р. арештовано: учителя «Рідної Школи» Крамарчука Антона, Крамарчука Івана, Йонака Євгена і Старуха Б.; в Козовій: Трофимяка Миколу, Кавку Юліяна; в Козівцях: Несторовича Івана, Бучинського Івана, Бучинського Омеляна і Стеця Василя; в Дібшу: Майчука Івана і Шкільного Федя; в Потуторах: Лапуньку Омеляна; в Жовкві: голову читальні Хлопася Андрія; в Раю: Ганачевського Осипа й Стебельського Дмитра; в Вербові: Кузика Миколу та Гевка Федька; в Лісниках: Тіцького Михайла; в Потоці: голову читальні Безкоровайного Гната; в Вишках: гол. читальні Федечка Івана; в Ценеві: Корнецького Дмитра та Корнецького Н.; в Вибудові: Штабалюка Івана; в Вимислівці: Пончка Павла, Пукала Федька та Подусовського М.

В Теребовлі та повіті 28 жовтня арештовано: в Теребовлі студ. прав Круківського Степана, студ. прав Гриніва Володимира, майстра мулярського Туревича Павла, селян Дмитра та Степана Прокопів; в Підгірянах: соц. адв. Боднара Павла; в Іванівці: теолога Білинського Євгенія; в Семенові: абс. ґімн. Наболотного Михайла; в Острівці: дяка Жуковського Ізидора; в Слобідці: студ. Сороцького Михайла та абс. сем. Галандзя Ю.

У Львові 28 жовтня 1933 р. арештовано різьбаря Ласійчука і учн. ґімн. Савицького Юліяна; в Мшані біля Львова Панькова В. підозрілих у приналежности до ОУН; в Рудках директора рай. молочарні М. Захарняка та ґімн. абс. Захаріясевича; в Хишевичах: Теодора Лопатчака студ. філ.,студ. прав Миколу Турчина, ґімн. учня Льва Коцана та селянина Гриця Яголку; в Чайковичах: ґімн. абс. Мих. Чолівського-Ластовича, Івана Чолівського-Ластовича; в Підгайчиках: Іллю Павліша; в Ляшках зав'язаних: Павла Плювака; в Коропужи: ґімн. абс. Андрія Гузіля і сел. Іва на Цигилика; в Костільниках: Івана Онишака, Івана Венґра та Мих. Світля; в Ятвягах: сел. Володимира Венґра; в Розділовичах селян: Володимира Чуму, Івана Керечинського та Івана Демковського.

В Заліщиках 28 жовтня 1933 р. арештовано: інж. Коріня Омеляна, дириґента хору Ткачука Івана та Красія Д.; в Коломиї студентів: Вонсуля Богдана, Матковського Михайла, Михалевського Богдана, Федева Софрона, Цибика Романа.

В Старому Самборі 28 жовтня арештовано: студентів Льва Кузіва і Теофана Волосянського.

В Теклівці 29 жовтня 1933 р. арештовано: Голоядів М. і В., Гуду І.; в Сороцьку Бачинського Я.; в Колодіївці, пов. Скалат: Любинського Богдана і Зимака В.

В Поморянах 29 жовтня арештовано Мирослава Григоровича; в Радехові: приватного урядника Михайла Панасюка, проф. Ярослава Купчинського, д-ра Василя Максимця, студ. техніки Богдана Іванця, Юліяна Білозора та Михайла Кацепира.

В Любачеві 30 жовтня арештовано Юрія Ружила; в Жовкві: урядника філії «Просвіти» Гр. Демчину; в Куликівщині: студентів Лозинського та Татуха і вісьмох селян; в Любе лі: студ. техн. Брика; в Мокротині: Михайла Завадку.

В Стрию 30 жовтня 1933 р. арештовано: студ. Новицького С., Яремовича Р., Масного С. і Грицака О.; в довколичних селах арештовано: студ. Барабаша Гр., сел. Чабановича О., Рошка С., Андрієва Гр., Гасина Д., Андріїв Рузю, Туруса В., Чубко Гр., Притуляка Гр., Дроня М., Гісяка А.

Ніччю з 30 на 31 жовтня 1933 р. поліція перевела ревізії у всіх кімнатах «Академічного Дому» при вул. Супінського у Львові. Після ревізій арештовано біля 70 студентів.

Ніччю з 30 на 31 жовтня 1933 р. поліція перевала ревізії в будинку Ремісничої Бурси при вул. Пасічній 2 у Львові і арештувала всіх бурсаків в числі 40 осіб, частину з них на другий день випущено на волю.

В Отинії 31 жовтня 1933 р. арештовано: д-ра Дрогомирецького Степана, Бочака Михайла, студ. філ. Петришина Василя, мґра Боднарука Гриця, Іванціва Дмитра, Сербина Ярослава і Атанавського Зенона.

31 жовтня 1933 р. арештовано і відставлено до суду в Тернополі службовця «ПСК» Менцінського, Джуса Петра, студ. Лугового Артемія, студ. Мариняка Костя, студ. Фелікса і Тому Кордубу, студ. Майківну О. і Шептицьку, студ. Мітрінґу Дм. з села Петрикова, пов. Тернопіль, і 2 братів Кручових в Березовиці Вел. пов. Тернопіль.

В Золочівщині в жовтні 1933 р. арештовано студентів: Квасовського Романа, Безпалка і Чучмана; в с. Волошина, пов. Підгайці, крамаря Зіня Юрка і селянина Хмарного Ярослава; в с. Заборолі, пов. Луцьк: 14-літнього хлопця Кисіля Івана.

В Бережанщині в жовтні 1933 р. арештовано: в Жолнівці: секретара читальні Миколишина Івана; в Вербові: Нагірного Михайла; в Городищу: студ. теолог. Балука Івана; в Черчу: абс. теолог. Баслядинського Степана; в Сернках: абс. ґімн. Малиновського Миколу; в Лучинцях: Якимовича Петра та Халяву Миколу; в Потоці: Гнидівну Марію, Школяра Михайла, Гардія Дмитра та Клюга Михайла; в с. Торщеві, пов. Львів арештовано: Іванова Івана, Гаврилова Степана, Машталіра Костя.

В жовтні в с. Романові, пов. Луцьк, арештовано Столярчука Миколу і Гоюка Миколу; в Воротневі: Поручника Гр.

В жовтні 1933 р. перед окружним судом відбулася карна розправа проти о. Богдана Петрицького і його дружини. Акт обвинувачення закидав їм протидержавні виступи. Суд засудив о. Петрицького на півтора року безумовної в'язниці, а його дружину за співучасть на 6 місяців з відложенням кари на 5 літ.

В Станиславові в жовтні 1933 р. під замітом злочину державної зради арештовано адв. д-ра Черненка Олексу і його конціпієнта д-ра Бойчука Осипа.

В жовтні арештовано: Роговського Володимира в Смиківцях, пов. Тернопіль; в с. Дичків: студ. Вильмицького Михайла, ґімн. учня Охримовича Василя, студ. Павлуся Омеляна, кооператора Кузьму Василя та Гульку Володимира.

Суд у Самборі засудив у листопаді 1933 р., за поширювання протипольських летючок, Мирослава Тураша з Борислава, Гриця і Михайла Пацаків з Тершова та Демяна Миґу з Бусовиськ – по 8 місяців, а Дмитра Авдиковича з Сільця, за понищення державних емблем під час шкільної акції, – на 3 роки тюремного ув'язнення.

В Самборі 7 грудня 1933 р. засуджено сільських хлопців з Татар. Кісика і Василькевича по 1 рокові в'язниці за участь у шкільних саботажах (знищення державного гербу і портретів польських діячів), а Дідуха звільнено.

Суд присяглих у Станиславові, 13 грудня, за наклеення протидержавної летючки ОУН на брамі церкви в Назавізові, пов. Надвірна, засудив робітника Михайла Рудака з Назавізова на півтора року тюрми.

У Тернополі засуджено 20 грудня 1933 р., за приналежність до ОУН і протидержавну діяльність ґімназиста Осипа Шкамбару на 8 років, м'ясара Богдана Мушку на 6, дяка Осипа Фуртака на 3, столярських учеників Олександра Гориня і Михайла Винничука по два і пів року тюремного ув'язнення, а кравнця Миколу Сиротюка звільнено.

Окружний суд в Тернополі, за приналежність до ОУН та ширення аґітації, засудив 20 грудня 1933 р. студ. мед. Ярослава Флінту на 3 роки тяжкої тюрми і заплачення 160 злотих коштів.

У Варшаві найвищий суд 23 грудня 1933 р. уневажнив присуд Бережанського суду з дня 24 травня, яким засуджено селянина Миколу Метанчука на 4 роки за кольпортажу нелеґальної літератури, а дня 27 грудня уневажнив присуд золочівського суду, що 27 вересня засудив за приналежність до ОУН і розкидання листівок під час Великодня Степана Падковського на 5 років в'язниці.

В Дубні за розкидання листівок ОУН та бійку з поліційним аґентом у часі свята Козацьких Могил під Берестечком засуджено ученика Л. Борща на 3 роки, селянина Л. Кирійчука – на 1 рік в'язниці, а селянина Т. Кирійчука звільнено.

В Коломиї засуджено за приналежність до ОУН, кольпортажу нелеґальної літератури та збірки на Бойовий Фонд: Фр. Сабадаша – на 2% Року, Миколу Синюка – на півтора року в'язниці.

У Львові засуджено 28 грудня 1933 року студента Івана Климова на 15 місяців в'язниці за приналежність до ОУН і кольпортажу нелеґальної літератури на Волині і в Сокальщині.

Львівський суд присяглих за кольпортажу відозв ОУН у справі шкільництва засудив Григорія і Михайла Кусяків на півтора року в'язниці кожного.

В Самборі за участь у шкільних саботажах були суджені 30 грудня 1933 р. два сільські хлопці з Волощі: Марків і Бадецький. Обидвох звільнено.

«Згідно з офіційними польськими даними на день 1 листопада 1933 р. було в Польщі 43 тисячі в'язнів і за два роки (1932-33) відбулося 257 наглих судів, що винесли 202 засуди смерти» – відмічає «Український Націоналіст» (січень 1934) в нотатці п. н. «Держава тюрем і шибениць».

У січні 1934 року суд присяглих у Львові засудив за розповсюджування нелеґальної літератури й приналежність до ОУН: Ілька Масиника на З роки, Володимира Короля і Корнила Кравця по 2 роки, Гриця Харчука на 1 рік тюремного ув'язнення (всі з Сокальщини). Т. Крука звільнено.

У висліді процесу перед судом присяглих у Чорткові 22-24 січня 1934 року, за приналежність до ОУН засуджено: І. Шкільного на півтора року, П. Фіґоля на 1 рік, В. Гринчишина, М. Фіґоля і М. Музику по 6 місяців, Гр. Правицького на 1 місяць ув'язнення.

Суд у Львові засудив 25 січня 1934 р. за шкільну акцію (знищення в шкільному будинку всіх польських державних емблем і вивішений на їхнє місце портретів Біласа, Данилишина, Старика і Березинського) на кару по 3 роки тюрми: Ст. Трохимчука, Iв. Демчука та В. Олеськова, усіх із Сокальщини. П. Мусія і В. Мусія звільнено.

Суд у Чорткові засудив 27 січня за приналежність до ОУН і кольпортаж підпільної літератури: Iв. Городиського на два і пів року, П. Кулиницького на рік тюремного ув'язнення, а П. Підгородецького і Ст. Шавеля звільнив.

Суд у Чорткові засудив 29 січня 1934 р. за участь у шкільній акції Івана Білоуса з Дуплиськ на рік ув'язнення.

Суд у Стрию засудив 29 січня 1934 р., за участь у шкільній акції, Михайла Панькова та Он. Полюжина по одному рокові, а Микиту Опришка й Івана Садовського з Грабівця по шість місяців ув'язнення.

У Львові засуджено 29 січня 1934 р., за приналежність до ОУН та кольпортаж літератури ОУН, М. Барана з Любіня Великого на 2 і пів року тюрми.

У Львові відбувся 31 січня 1934 року новий процес проти Зенона Коссака, на якому засуджено його за приналежність до ОУН і співучасть у нападі на пошту в Городку на спільну кару – 8 років тюрми.

Бережанський суд засудив в лютому 1934 р. Василя Кутного з Янчина, пов. Перемишляни на 6 міс. в'язниці за те, що він мав примусити двох жидів у своїм селі підписати деклярації за українською школою. Львівський апеляційний суд скасував цей присуд.

Перед Львівським судом присяглих був суджений в лютому 1934 року інж. Василій Гузій з Любичі Камеральної, пов. Рава Руська, за промову в день національної жалоби 29 жовтня 1933 з приводу голоду на СУЗ, в якій мав накликувати до протидержавної акції. Обвинуваченого звільнено.

Суд в Самборі засудив в лютому братів Андрія і Володимира Чепілів за приналежність до ОУН і аґітацію по 7 місяців в'язниці.

Суд у Львові засудив в лютому Мирона Мицьолу з Сокальського повіту, в якого найдено листівки ОУН, на 2 роки в'язниці.

У Стрию засуджено: 5 лютого Олексу Дубика з Добрян за розліплювання летючок ОУН на 1 рік ув'язнення. – Є лютого Петра Кузіва з Мертюк, за приналежність до ОУН і пострілення польського учителя Нормана, на 10 років тюрми.

Процеси проти Миколи Бігуна з Журавна і Льва Ребета з Стрия, обвинувачених за приналежність до ОУН, відкладено.

У Львові засуджено: 5 лютого Я. Федуньку, кравця з Журавки, пов. Рава Руська, за приналежність до ОУН на 8 місяців ув'язнення. – 10 лютого студентові Ст. Ничові, засудженому за намагане вбивство комісара Цєсєль-чука у Львові на 8 років тюрми, апеляційний суд підвищив термін ув'язнення до 10 років.

У Чорткові засуджено 5 лютого, за приналежність до ОУН та кольпортаж літератури ОУН, ґімназистів: В. Балацкого і Ст. Онищука по півтора року, В. Дідича на один рік ув'язнення, а мґра Вол. Бачинського та Я. Гніздовського звільнено.

У Станиславові засуджено Олексу Пилипонька, за приналежність до ОУН, поширювання летючок і написання протипольського вірша, на 3 роки тюрми.

У Самборі засуджено: 23 лютого 1934 року Миколу Рожнятівського за поширювання летючок ОУН у Задолиську й Завадці, пов. Турка, на 4 роки тюрми. – 25 лютого студ. В. Зарицького з Тустанович на 4 роки, І. Пристая з Трускавця і Василя Мороза з Стебника по 3 роки тюремного ув'язнення, а Римара з Сільця звільнено.

Суд у Самборі 27 лютого засудив, як здогадних співучасників нападу на пошту в Трускавці (літо 1931): Володимира Біласа (брата повішеного Василя) на 6 років, Михайла Хорта, шофера з Тустанович, на 5 років, Теодора Муйлу з Тустанович на 4 роки, Матвія Гнатова на 3 роки тюремного ув'язнення. – 1 березня 1934 року той сам суд засудив ґімназійного абсольвента Романа Лаврова, як здогадного провідника клітини ОУН у Тустановичах, на 3 роки тюрми.

Львівський суд засудив: 1 березня Ваврика Лакоту, за поширення летючок ОУН у Криниці, пов. Городок, на 2 роки тюрми. – 7 березня Ірину Кулик, за переховування підпільної літератури, на 2 роки тюрми. – 12 березня студ. М. Мартина, за приналежність до ОУН, на 10 місяців ув'язнення, а ученицю семінара Ольгу Сень суд присяглих звільнив, але на протест прокурора наступного дня її суджено знову й засуджено на 7 місяців ув'язнення. – 26 березня ученицю семінара Ольгу Цимбалісту, за реферат про Любовича, відчитаний перед співтоваришками, на 4 місяці ув'язнення і викинення з школи.

У Коломиї засуджено на 2 роки тюрми священика о. Василину за приналежність до ОУН і за навчання релігії в «протипольському дусі».

Стрийський суд засудив у березні 1934 р. Івана Гивеля на півтора року в'язниці за те, що він спалив державний герб.

В с. Конюхах, пов. Бережани, арештовано у березні братів Михайла і Гриця Парасюків і Гриця Ґураля.

У Тернополі засуджено: 6 березня М. Шурана, за приналежність до ОУН і кольпортаж її видань, на 6 років, Iв. Заяця на 6 років, Г. Цимбалістого на 5 років ув'язнення. – 9 березня ґімн. абсольвента Василя Солонинку на 8 років, а Ст. Маркіза на 2 роки тюрми.

У Крем'янці засуджено на 6 до 10 місяців ув'язнення кол. посла Козубського, Аркадія Трачука, Євфрозину та Клявдію Недзвєцьких і Тамару Конаревич за те, що під час процесу проти членів Юнацтва ОУН у грудні 1933 року вони привітали підсудних окликами «Слава!»

В Золочені засуджено: 14 березня 1934 року Дмитра Гавриса з Ясеновець на півтора року ув'язнення за поширювання видань ОУН. – 15 березня студ. Андрія Майбу на півтора року ув'язнення за розліплювання летючок ОУН. – 16 березня, за приналежність до ОУН і поширювання її видань в Лопатинському повіті, засуджено: студенток Зиновію Кравців на 4 роки, Стефанію Кравців на 2 роки, адвоката Романа Мандриґу і селянина Володимира Мандриґу по 6 років, селянина Василя Лисака на 7 років, кравця Вол. Сеньчука на 6 років, селянина Дмитра Федоришина на 3 роки, сел. Теодора Головачика на 5 років, кравчиню Анну Максимець на 4 роки, ґімн. абсольвентку Любу Данилович на 2 роки, селянина Михайла Лисака на 2 роки тюремного ув'язнення. Михайло Кіт, управитель школи, і М. Волошин були звільнені.

У Щирці 15 березня 1934 року засуджено Миколу Комарянського з Пісків, за побиття з політичних мотивів «стшельца», на один рік ув'язнення, а 16 березня Івана Кузя з Пісків на 6 місяців ув'язнення за спротив поліції та протипольські вислови.

В Бережанах за приналежність до ОУН і поширювання її літератури засуджено 19 березня по 3 роки: студ. Петра Олійника, Миколу Левицького, абсольвента торг. школи і Михайла Барана, абсольвента ґімназії; Миколу Труша, торговельного помічника, на 3 і пів року; Антона Шидловського, робітника, на 4 роки; О. Барана і М. Гетьмана по 6 місяців, Гр. Левицького на 5 місяців тюремного ув'язнення, а Ст. Коваля звільнено.

У Глинянах засуджено на 14 днів ув'язнення П. Кухара, Е. Породка, Г. Олексієва і Гр. Цимбалістого за скинення з брами польського прапора під час йорданського Водохреща.

У Станиславові засуджено 19 березня 1934 року, за приналежність до ОУН і ширення підпільних видань, Ярослава Дутку на 2 роки тюрми.

У Львові засуджено в квітні; 12-го: Юрка Кушніра з Бартатова, за поширювання летючок, на один рік ув'язнення. – 17-го: адвокатського соліцитатора Володимира Осідача з Рави Руської, за приналежність до ОУН і поширювання її видань, на 3 роки, Гр. Галаня на 2 і пів року, Теодора Бакая і Мирослава Стасіва по 2 роки тюремного ув'язнення.

У Крем'янці на Волині засуджено 28 квітня 1934 р. Марію Черкавську на 10 місяців, а Ольгу Шубську на 8 місяців ув'язнення – за демонстрацію під тюрмою у зв'язку з засудженням 27 членів ОУН.

У травні того ж року в Миколаєві над Дністром засуджено Івана Василева на 10 місяців, а Миколу Хоміцького на 8 місяців ув'язнення за те, що вони поставили хрест на тому місці, де спіймано Біласа і Данилишина.

Львівський суд звільнив Миколу Матвійчука, обвинуваченого за побиття, з наказу ОУН, польського професора.

В Бережанщині арештовано в травні 1934 р. селян: Василя Лихолата з Потока, Федька Ціцюру та Миколу Лотоцького з Куропатників і студента Івана Думина з Потуторів.

У Бережанах засуджено 12 травня, за приналежність до ОУН, селян з Кнісела: Тибора на 3 роки, а Михайла Липового на 2 і пів року ув'язнення.

У Підгайцях засуджено 26 травня, за участь у бійці з поліцією біля могил УСС у Вівсю: Вол. Токара на 10 місяців, Я. Вальорного на 7 місяців, Марію Терлюк на 6 місяців ув'язнення.

У Львові за приналежність до ОУН і кольпортаж нелеґальної літератури засуджено: 7 червня – Ольгу Соколовську на 3 роки, Марію Ганіткевич і Марію Гук по півтора року, Анну Романовську на один рік тюрми. Ол. Фед-чинського1 засуджено за те саме на 2 роки ув'язнення.

За приналежність до ОУН і кольпортаж; її літератури засуджено в Самборі: 6 червня 1934 року – Марію Гузичак на 2 роки, а 7 червня Василя Андрієвського на 4 роки ув'язнення. 15-16 червня самбірський суд розглядав справу кривавого зудару з поліцією під час панахиди на могилі Героїв у Мокрянах, пов. Самбір, і засудив: Петра Стрижика, Теодора Качмара, Михайла Лучку, Ілька Балабуха та Платона Кравця по 3 роки, Ст. Михаля і Мих. Качмарика по 2 роки, Ф. Вонсовича на 1 рік, В. Наконечного на 10 місяців, М. Міляковського і П. Плюту по 6 місяців ув'язнення. Д. Гадача, І. Кайдровича і С. Хому звільнено.

У Бережанах за приналежність до ОУН та участь у шкільній акції засуджено: 10 червня 1934 року – Ол. Ригайла на 2 роки і 3 місяці, а Іллю Джулинського на 2 роки, Андрія Мандзія на 2 роки ув'язнення.

У Тернополі засуджено в червні Миколу Омелька з Ходачкова на 2 і пів року тюрми.

За участь у шкільній акції на терені Яворівщини засуджено в Перемишлі: Ґумовського на 5 років, Форостюка на 3 роки, Тимка Дацка на 2 роки, Сенька Дацка на півтора року ув'язнення.

У другій половині червня 1934 року, у зв'язку з убивством польського міністра Пєрацького, проведено серед української молоді на всьому терені польської держави масові арешти. Закордонна преса інформувала на підставі звідомлень своїх кореспондентів, що кількість арештованих тоді українців перевищила тисячу осіб.

За вбивство польського поліціянта Ґловяка засуджено в Тернополі в червні 1934 року членів ОУН Євгена Костецького й Олександра Литвина на кару смерти, а Петра Флінту на досмертне ув'язнення.