Нецукровий діабет

Нецукровий діабет — захворювання, яке розвивається внаслідок аб­солютної або відносної недостатності вазопресину і характеризується се­човиснаженням, підвищенням осмолярності плазми, проявляється знач­ною спрагою, полідипсією та поліурією.

Причини нецукрового діабету

А. Причини нецукрового діабету центрального генезу

I. Природжені генетичні ураження.

II. Набуті етіологічні фактори.

1. Ідіопатичні порушення.

2. Травматичні та післяопераційні причини.

3. Неопластичні захворювання (краніофарингеома, лімфома, менінгеома, пухлини гіпоталамуса).

4. Ішемічні та гіпоксичні порушення: синдром Шихана, аневризми, аортокоронарний шунт, кардіопульмональна недостатність, шок.

5. Інфільтративні захворювання: саркоїдоз, ксантоматоз, гістіоцитоз. Інфекційні захворювання (вірусний енцефаліт, бактеріальний менінгіт).

6. Автоімунні порушення (наявність антитіл до вазопресину).

7. Синдром «пустого» турецького сідла.

Б. Причини нефрогенного нецукрового діабету

I. Генетичні фактори (спадковість, пов'язана з Х-хромосомою).

II. Набуті етіологічні фактори: гіпокаліємія, гіперкальціємія, післяобструкційний, медикаментозний (літій, диметохлоциклін, метоксифлуран), саркоїдоз, амілоїдоз, вагітність.

Диференціальна діагностика нецукрового діабету

Ознаки	Нецукровий діабет	Психогенна полідипсія	Хронічна ниркова недостатність
Анамнез	Гострий початок, хронічний перебіг	Повільний початок після стресу	Озники хронічного гломерулонефриту
Поліурія	Від 5-20 до 40 л	незначна	3-4 л
Аналіз сечі	Низька відносна густина сечі (1000 – 1010)	Дещо знижена густина сечі	Гіпо-ізостенурія (1005 – 1012), протеїнурія, гематурія, циліндрурія
Проба з сухоїдінням	Підвищується осмолярність плазми, не змінюється відносна густина сечі	Зменшується об’єм сечі, підвищується відносна густина	Немає змін

Лікування. Лікування повинне бути етіологічним, патогенетичним і симптоматичним.

Етіологічне лікування можливе, якщо знайдена причина захворюван­ня. У разі запальної природи захворювання призначають антибіотики, специфічні протизапальні засоби, дегідратацію. За наявності пухлин пока­зано хірургічне, променеве та радіоізотопне лікування. Усім хворим з уперше діагностованим нецукровим діабетом потрібне всебічне обсте­ження, візуалізація гіпофіза за допомогою МРТ, а у випадку гострого роз­витку захворювання — пошук злоякісних метастазуючих пухлин.

Призначають замісну терапію при всіх формах захворювання з недо­статністю продукції вазопресину. Для цього в останні роки широко вико­ристовують адіуретин — антидіуретичний препарат без вазопресорних властивостей. Призначають по 1—4 краплі в кожну ніздрю 2—3 рази на день. Передозування спричиняє затримку рідини та гіпонатріємію.

Класифікація затримки росту в дітей (е.П. Касаткіна, 1998)