7. Приклади тестів для початкового контролю знань:

1. Анатомічно щитовидна залоза складається з:

1. Дорзальної, латеральної та вертикальної часток

2. Передньої, средної и задної часток

3. Правої, лівої часток та перешійка

4. Верхнього та нижнього відділів

5. Вентральної та дорзальної часток

2. Гістологично щитовидная залоза складається з:

1. Базофільных клітин

2. Ацидофільных клітин

3. Фолликулярных клітин

4. Хромофільных клітин

5. Хромофобных клітин

3. Визначте патогномонічну ознаку підгострого тиреоїдиту:

1. Симптоми загальної інтоксикації.

2. Біль в ділянці щитовидної залоги з іррадіацією.

3. Симптоми гіпотиреозу.

4. Збільшення щитовидної залози.

5. Зниження рівня тиреоїдних гормонів.

4..Визначте основну ознаку гіпертрофічної форми аутоімунного тиреоїдиту:

1. Наявність антитіл до компонентів щитовидної залози.

2. Підвищення температури тіла.

3. Симптоми офтальмопатії

4. Щитовидна залоза збільшена.

5. Гострий біль при пальпації щитовидної залози.

5. З яким захворюванням необхідно диференціювати аутоімунний тиреоїдит гіперпластичної форми?

1. Рак щитовидної залози.

2. Підгострий тиреоїдит.

3. Аденома щитовидної залози.

4. Ендемічний та спорадичний зоб.

5. Хронічний фіброзний тиреоїдит.

6. Назвіть головну ознаку злоякісних пухлин щитовидної залози:

1. Дифузне збільшення щитовидної залози.

2. Наявність на сканограмі «холодних» вузлів.

3. Виявлення при УЗД щитовидної залози чередування гіпо- та гиперехогенних зон.

4. Виявлення при пункційній біопсії атипових клітинних елементів .

5. Одностороннє збільшення, щільність, бугристість, нечіт­кість контурів щитовидної залози.

7. Діагностичною ознакою медулярного раку є:

1 Дифузне збільшення щитовидної залози

2. Збільшення рівня кальцитоніну в крові.

3. Гіперкальціємія.

4. Солітарна пухлина, добре відокремлена від оточуючих тканин.

5. Метастази пухлини накопичують J¹³¹ .

8. У хворої С. дифузний еутиреоїдний зоб III ступеня. Який з вказаних методів лікування найбільш доцільний? ?.

1. Глюкокортикоїди.

2. Хірургічне лікування.

3. Тиреоїдні гормони.

4. Лікувальна доза J¹³¹.

5. Імунодепресанти.

9. Активація вітамину Д в организмі людини проходить в:

1. Шкірі

2.М´язях

3. Кістках

4. Шлунку

5.Товстому кишківнику

10. Прищитоподібні залози регулюють:

1. Калієво-натрієвий баланс

2. Водно-сольовийй обмін

3. Артериальний тиск

4. Кальцієво-фосфорний обмін

5. Кислотно-лужну рівновагу

Програма самопідготовки студентів

1. Класифікація гіпотиреозу.

2. Диференційований діагноз первинного і вторинного гі­потиреозу.

3. Головні клінічні симптоми гіпотиреозу.

4. Головні діагностичні критерії гіпотиреозу.

5. Клінічні особливості вродженого гіпотиреозу.

6. Диференційна діагностика гіпотиреозу.

7. Лікування гіпотиреозу.

8. Класифікація, діагностичні критерії, диференційна діагности­ка зобу Хашимото.

9. Лікування хронічного аутоімунного тиреоїдиту.

10.Класифікація злоякісних пухлин щито­видної залози.

11.Головні діагностичні ознаки, диференційний діагноз злоякісних пухлин щитовидної залози.

12.Сучасні підходи до лікування злоякісних пухлин щитовидної залози.

13.Принципи хірургічного, замісної та радіойодтерапії злоякісних пухлин.

14.Головні діагностичні ознаки і лікування зобу Ріделя.

15.При яких захворюваннях може. мати місце гіпотиреоїдний зоб.

16. Клініко-лабораторна характеристика гіпер- та гіпопаратиреозу

17. Алгоритм лікування гіпер- та гіпопаратиреозу

Короткий зміст теми

ГІПОТИРЕОЗ

Гіпотиреоз — це захворювання, яке виникає внаслідок часткової або повної втрати функції щитоподібної залози.

Класифікація. Переважна більшість учених дотримується нижченаведеної класифікації гіпотиреозу.

1. Первинний гіпотиреоз (недостатність тиреоїдних гормонів): аплазія, гіпоплазія або ектопія щитоподібної залози; порушення біосинтезу тиреоїдних гормонів; недостатність йоду (ендемічний кретинізм); автоімунний тиреоїдит; уживання матір'ю лікарських засобів; ятрогенні захворювання (тиреоїдектомія, лікарські препарати, опромінення ділянки шиї).

2. Вторинний гіпотиреоз (недостатність тиротропіну), ізольована або множинна гіпофізарна недостатність.

3. Третинний гіпотиреоз (недостатність тиреоліберину): ізольована або множинна гіпоталамічна недостатність.

4. Периферійний гіпотиреоз (дефект органа-мішені): резистентність до тиротропіну (дефект рецептора до тиротропіну або аденілатциклази); генетичне зумовлена відсутність реакції на тиреоїдні гормони.