Діагностика

Клінічна картина	Сухість шкіри що посилюється Поліурія Спрага Слабкість Головний біль Відсутність апетиту, нудота, блювота Запах ацетону на видиху Задишка, дихання за Куссмаулем Абдомінальний синдром
Загальний аналіз крові	Лейкоцитоз Підвищений гематокрит
Рівень глікемії	- 18-30 ммоль/л
Біохімічний аналіз крові	Гіперкетонемія Підвищення креатинину, сечовини Підвищення холестерину - Гіпокаліємія
РН	- < 7,3
Загальний аналіз сечі	Глюкозурія Ацетонурія

Лікування

Основні напрямки лікування:

1. Усунення дефіциту інсуліну.

2. Регідратація.

3. Ко­рекція електролітних порушень і метаболічного ацидозу.

1. Усунення дефіциту інсуліну.

Ліквідація дефіциту інсуліну є основним специфічним патогенетич­ним засобом лікування кетоацидотичних станів і коми. Для цього викорис­товують препарати інсуліну короткої дії та ліквідують причини, що приз­вели до декомпенсації цукрового діабету. Інсулінотерапію в даному випад­ку проводять у режимі малих доз.

Доза інсуліну - з розрахунку 0,1 ОД/кг за 1 год. Початкова доза інсуліну становить 10—12 ОД, її вво­дять внутрішньовенне одноразово. Далі переходять на введення за мето­дом безперервної інфузії перфузором зі швидкістю 6—10 ОД/год. При цьому швидкість зниження рівня глікемії не повинна перевищувати 5 ммоль/л за годину. У першу добу лікування доцільно зни­жувати рівень глікемії до 13—14 ммоль/л, після чого для профілактики гі­поглікемії починають вводити 5 % розчин глюкози. Після опритомнення хворого та досягнення рівня глікемії 11—12 ммоль/л починають введення інсуліну підшкірно по 10—12 ОД кожні 4 год, коригуючи дозу відповідно до показників глікемії.

2. Регідратація.

Регідратацію проводять ізотонічним розчином натрію хлориду за умо­ви нормального рівня натрію в сироватці крові, тобто до 145 ммоль/л.

Об'єм регідратації:

1 година – 1000 мл 0,9 % NaCl

2 та 3 година – 500 мл 0,9 % NaCl

потім – 300-500 мл 0,9 % NaCl

За­гальна кількість рідини, яка необхідна в перші 12 год, не повинна перебіль шувати 10 % маси тіла.

3. З метою корекції електролітних порушень необхідно введення препаратів калію.

При РН < 7,0 показано введення гідрокарбоната натрія.

4. З метою профілактики коагуляційних порушень показана гепаринотерапія.

Гіперосмолярна кома

Причини розвитку гіперосмолярної коми:

1. Стани, які супроводжує блювота та діарея (інфекційні хвороби, панкереатит).

2. Використання діуретиків.

3. Кровотеча

4. Лікування імунодепресантами, глюкокортикоїдами.

Діагностика

Клінічна картина	Виражена сухість шкіри Виражена поліурія Виражена спрага Знижений тургор шкіри Сонливість Зменшення тонусу очних яблук Гіпотонія м´язів Неврологічні порушення (геміпарези, патологічні рефлекси, паралічи, афазії)
Загальний аналіз крові	Лейкоцитоз Підвищений гематокрит
Рівень глікемії	- 30 – 60 ммоль/л
Біохімічний аналіз крові	Гіпернатріємія Гіперосмолярність
Загальний аналіз сечі	Глюкозурія

Лікування

• Регідратація за допомогою 0,45 % NaCl:

Об'єм регідратації:

• перші 2 години – 2 л 0,45 % NaCl

• наступні 6 годин – 2 л 0,45 % NaCl

• наступні 16 годин – 4-8 л 0,45 % NaCl

• Інсулінотерапія за режимом малих доз (0,1 ОД/кг за годину).

• Для профілактики синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання – гепарин 5000 ОД 4 рази на добу.

• З метою корекції електролітних порушень рекомендовано введення препаратів калію.