- •1.Порядок і форма укладення договору поставки. Переддоговірні спори.
- •2.Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •3.Припинення та особливості дострокового припинення договору страхування.
- •4.Поняття та зміст договору комерційної концесії.
- •5.Зміна, розірвання та припинення договору довічного утримання. Правові наслідки.
- •6.Зміст та форма кредитного договору.
- •7.Поняття та елементи деліктного зобов'язання.
- •8.Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •9.Договори будівельного підряду. Сторони у договорі.
- •10.Кредитний договір. Заг. Харак. Та сфера застосування. Особливості суб’єктного складу.
- •11.Види і форми страхування. Фома д-ру страхування ст.981 цку
- •12.Виконання заповіту.
- •13.Права покупця за Законом України „Про захист прав споживачів”.
- •14.Виконання договору перевезення. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Особливості відповідальності перевізника.
- •15.Регресні вимоги у деліктних зобов’язаннях.
- •16.Укладення договору купівлі-продажу.
- •17.Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •18.Порядок укладення, форма та зміст договору довічного утримання.
- •19.Припинення договору довічного утримання (догляду).
- •1. Пасажир має право:
- •23. Сторони у договорі страхування.
- •24.Правила продажу товарів тривалого користування в кредит
- •31. Сфера застосування.
- •32. Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору найму (оренди).
- •33. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •41.Види перевезень та їх правове регулювання
- •42.Договір факторингу.
- •43. Сторони договору купівлі-продіжу. Право продажу товарів.
- •44. Будівельний підряд
- •47. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •50.Роздрібна купівля-продаж є найбільш поширений вид договору купівлі-продажу, так як має на меті задоволення споживчих потреб населення.
- •52. Договір найму (оренди) припиняється у разі:
- •61. Особливості договору побутового підряду
- •62. Поняття договору доручення
- •63. Передумови укладення договору найму житлового приміщення. Правова природа ордеру на житлове приміщення. Предмет договору.
- •65. Порядок укладення, форма та зміст договору страхування.
- •66. Сторони договору доручення. Підстави та правові наслідки припинення договору доручення.
- •67. Зміст та форма договору підряду
- •68. Поняття, форма та зміст кредитного договору
- •69. Оформлення права на спадщину
- •70. Сторони договору перевезення
- •71. Поняття, форма, зміст та сфера застосування договору комісії
- •73. Загальна характеристика договору страхування.
- •Договір дарування: сторони, зміст, форма та порядок укладення.
- •Спадковий договір: поняття, сторони, зміст.
- •Найм (оренда) транспортного засобу.
- •87. Розірвання (та відмова) договору банківського рахунка
- •Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Загальна характеристика спеціальних видів зберігання.
- •Договір простого товариства.
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •90. Зберігання на товарному складі: сторони, зміст, порядок укладення.
- •91.Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •92.Спадкування за заповітом
- •93.Зміна та розірвання договорів.
- •94.Загальна характеристика договору прокату. Правове регулювання та сфера застосування.
- •95.Загальні положення про розрахунки.
- •96 Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •97.Заповіт: поняття, види. Вимоги, що ставляться до заповіту.
- •99.Загальна характеристика договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •100. Загальна характеристика окремих договорів найму (найм будівлі або іншої капітальної споруди, найм земельної ділянки).
- •102.Загальні положення про спадкування
- •103 Особливості договору перевезення вантажу
- •104Підстави, порядок та правові наслідки припинення договору простого товариства.
- •105 Здійснення права на спадкування.
6.Зміст та форма кредитного договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК). Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний. Сторонами договору є кредитодавець та позичальник. Кредитодавцем за договором кредиту, насамперед, може бути банк. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію НБУ, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів, що є у суспільстві. Кредитний договір є особливим різновидом договору позики. За своєю юридичною природою він є консенсуальним, тобто вступає в силу з моменту досягнення сторонами домовленості щодо всіх істотних умов такого договору ще до реального передання грошових коштів. Предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти, але в жодному разі не речі.
Згідно зі статею 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, нікчемний. Таким чином, кредитний договір, укладений усно, недійсний з моменту його укладення, не породжує жодних юридичних наслідків та не вимагає визнання недійсності в судовому порядку (стаття 215 Цивільного кодексу України). Зміст договору кредиту становлять права та обов'язки сторін. Основним обов'язком кредитодавця є надання грошових коштів (кредиту) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором. Позичальник, своєю чергою, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
7.Поняття та елементи деліктного зобов'язання.
Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправне і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну чи майну організації, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі. Деліктне зобов'язання - це різновид цивільно-правових зобов'язань, і тому йому властиві ті самі структурні особливості, що характеризують кожне зобов'язання. Такими структурними елементами є суб'єкт, об'єкт та зміст.
Суб'єктами деліктного зобов'язання, як і будь-якого іншого цивільно-правового зобов'язання, є боржник і кредитор. Боржник - це особа, яка зобов'язана відшкодувати завдану шкоду, а кредитор - потерпілий. Фізичну особу може бути визнано суб'єктом деліктного зобов'язання, відповідальним за завдану шкоду, за умови, що вона здатна відповідати за свої дії (вчинки) - деліктоздатна. Трапляються випадки, коли суб'єктом відповідальності за завдану шкоду в деліктних правовідносинах є не фізична особа - безпосередній заподіювач шкоди, а інша особа. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду за таких умов покладено на осіб, указаних в законі, які й є суб'єктами з її відшкодування (ст. 1178, 1184, 1186 ЦК). Суб'єктами деліктної відповідальності можуть бути й юридичні особи незалежно від їх виду. Особливість їх участі у цьому виді цивільних правовідносин полягає в тому, що вони несуть відповідальність за шкоду, завдану їх працівниками у зв'язку із виконанням останніми їхніх трудових функцій (ст. 1172 ЦК). Обов'язок відшкодувати шкоду може бути покладено й на державу Україна, АРК, орган місцевого самоврядування у разі її завдання відповідними органами влади або їх посадовими (службовими) особами (ст. 1173, 1174, 1175, 1176 ЦК). Другою стороною деліктного зобов'язання - кредитором - є потерпілий, тобто особа, якій діями (бездіяльністю) заподіювача шкоди завдано шкоди. Потерпілими можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права. Наприклад, фізична особа є потерпілим незалежно від її віку, стану здоров'я та інших обставин. У разі смерті потерпілого стороною деліктного зобов'язання є непрацездатні утриманці померлого або особи, які мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті (ст. 1200 ЦК).
Об'єктом деліктного зобов'язання є дії божника з відшкодування завданої шкоди у повному розмірі. Трапляються випадки завдання шкоди спільними діями або бездіяльністю двох або більше осіб, що спричинило настання несприятливих наслідків як неподільного результату. Відповідно до ст. 543 ЦК, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність. Особа, яка відшкодувала завдану шкоду повністю, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти заподіювачів у рівній частці за вираховуванням частки, яка припадає на нього за правилами ч.1 ст. 544 ЦК.
Зміст деліктного зобов'язання становлять право кредитора та обов'язок боржника. Згідно зі ст. 440 ЦК України обов'язком боржника є вчинення дій, за допомогою яких майнова сфера була б поновлена до такого рівня, в якому вона перебувала до її порушення, а право кредитора - одержати таке відшкодування.