70. Сторони договору перевезення

Сторонами договору перевезення вантажу є вантажовідправник та перевізник.

Водночас поняття сторін договору слід відрізняти від поняття суб'єктів перевезення (учасників процесу перевезення) вантажів, якими є ті ж перевізник, вантажовідправник, а також вантажоодержувач, який хоча і не бере безпосередньо участі при укладенні договору, проте набуває права вимоги до перевізника щодо отримання вантажу у пункті призначення.

Перевізником є суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги згідно з договором перевезення вантажу певним видом транспорту.

Перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі його одержувачу в пункті призначення.

Відправником вантажу може бути будь-яка юридична і фізична особа з належною дієздатністю (правосуб'єктністю).

Правовий статус вантажовідправника характеризується такими ознаками:

1) вантажовідправник виступає від свого імені — є власником вантажу або уповноваженою особою, зобов'язаною відправити вантаж;

2) зобов'язується ввірити перевізнику вантаж разом із перевізними документами;

3) у перевізних документах саме він зазначається як вантажовідправник.

Вантажоодержувачем є особа, уповноважена на одержання вантажу від перевізника.

71. Поняття, форма, зміст та сфера застосування договору комісії

Договір комісії – це договір,за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені,але за рахунок комітента.

Щодо форми договору комісії прямо не передбачена письмова форма.Однак,незалежно від учасників договору,предмета та змісту,догговір має бути укладений у письмовій формі.Недотримання вказаної форми позбавляє сторони у разі спору посилатися в підтвердження договору на показання свідків.Він може оформлятися за допомогою як одного документа,що підписується сторонами,так і накладної,квитанції,товарного ярлика,приймальної квитанції установленої форми.

Права та обов'язки комісіонера: зобов'язаний вчинити правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних ніж ті, що їх визначив комітент, то додатково одержана вигода належить комітентові (ст.1014); має право за згодою комітента укласти договір субкомісії з третьою особою, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. Якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента (ст.

1015); має право для забезпечення своїх вимог за договором притримати річ, яку має бути передано комітентові (ст.1019); має право відрахувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст.1020); відповідає перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента (ч.1,2 ст.1021); зобов'язаний застрахувати майно комітента за його рахунок, якщо це передбачено договором або звичаями ділового обороту (ч.3 ст.1021); зобов'язаний надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором після вчинення правочину за дорученням комітента (ч.1 ст.1022); має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії,зокрема у разі, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити через обставини, які від нього не залежали (ст.

1024). Права та обов'язки комітента: якщо комітент має заперечення щодо звіту комісіонера, то він повинен повідомити про це комісіонера протягом 30 днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч.2 ст.1022); ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе комітент як його власник (ст.1018); зобов'язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії (гроші, речі) (ч.1 ст.1023); оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені в цьому майні недоліки (ч.2 ст.1023); повинен виплатити комісіонерові винагороду за надані послуги (ст. 1013 ЦК); зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені комісіонером у зв'язку з виконанням своїх обов'язків задоговором (ст.1024).

Договір комісії має широку сферу застосування як у внутрішньому, так і

зовнішньому оборотах. Договір комісії укладають комісійні магазини з

громадянами, іншими юридичними особами на продаж товарів широкого

вжитку. Організації споживчої кооперації укладають договори комісії з

виробниками щодо продажу лишків сільськогосподарської продукції. Договір

комісії укладають також з підприємствами, товарними біржами для

реалізації матеріалів, устаткування тощо. Громадяни, які займаються

підприємницькою діяльністю, і виробничі кооперативи реалізують через

комісійні магазини товари, що виготовляють. Зовнішньоторговельні

об'єднання також виконують комісійні доручення організацій на закупівлю

імпортних товарів за кордоном.

Як особливий вид договорів, договір комісії регулюється законодавством

ФРН, Франції та Швейцарії.

72. Загальні положення про договори підряду. Сфера застосування та законодавче регулювання.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК).

Мета договору: виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Характерними рисами договору підряду є:

1) підрядник виконує роботу за завданням замовника для задоволення його інтересів;

2) підрядник зобов'язаний виконати певну роботу, результатом якої є виготовлення нової речі або обробка, переробка, ремонт речі, що вже існує;

3) річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підряднику до моменту прийняття виконаної роботи замовником;

4) підрядник самостійний у виборі засобів і способів досягнення обумовленого договором результату;

5) підрядник зобов'язаний виконати роботу на свій ризик, тому може одержати винагороду лише у разі, якщо досягне обумовленого договором результату;

6) підрядник виконує роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після виконання і передачі замовнику її результату, крім випадків встановлених договором або законом.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.

Сторонами договору є замовник і підрядник. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Істотною умовою договору є умова про предмет. Зі змісту ст. 837 ЦК України випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи), так і її результат. 

В залежності від виду договору підряду, залежить і сфера застосування даного договору. Так, виділяють договір побутового підряду, договір будівельного підряду та договір підряду на виконання проектних і пошукових робіт. Отже залежно від того, який договір укладено визначається і сфера застосування цього договору.