- •1.Порядок і форма укладення договору поставки. Переддоговірні спори.
- •2.Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •3.Припинення та особливості дострокового припинення договору страхування.
- •4.Поняття та зміст договору комерційної концесії.
- •5.Зміна, розірвання та припинення договору довічного утримання. Правові наслідки.
- •6.Зміст та форма кредитного договору.
- •7.Поняття та елементи деліктного зобов'язання.
- •8.Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •9.Договори будівельного підряду. Сторони у договорі.
- •10.Кредитний договір. Заг. Харак. Та сфера застосування. Особливості суб’єктного складу.
- •11.Види і форми страхування. Фома д-ру страхування ст.981 цку
- •12.Виконання заповіту.
- •13.Права покупця за Законом України „Про захист прав споживачів”.
- •14.Виконання договору перевезення. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Особливості відповідальності перевізника.
- •15.Регресні вимоги у деліктних зобов’язаннях.
- •16.Укладення договору купівлі-продажу.
- •17.Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •18.Порядок укладення, форма та зміст договору довічного утримання.
- •19.Припинення договору довічного утримання (догляду).
- •1. Пасажир має право:
- •23. Сторони у договорі страхування.
- •24.Правила продажу товарів тривалого користування в кредит
- •31. Сфера застосування.
- •32. Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору найму (оренди).
- •33. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •41.Види перевезень та їх правове регулювання
- •42.Договір факторингу.
- •43. Сторони договору купівлі-продіжу. Право продажу товарів.
- •44. Будівельний підряд
- •47. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •50.Роздрібна купівля-продаж є найбільш поширений вид договору купівлі-продажу, так як має на меті задоволення споживчих потреб населення.
- •52. Договір найму (оренди) припиняється у разі:
- •61. Особливості договору побутового підряду
- •62. Поняття договору доручення
- •63. Передумови укладення договору найму житлового приміщення. Правова природа ордеру на житлове приміщення. Предмет договору.
- •65. Порядок укладення, форма та зміст договору страхування.
- •66. Сторони договору доручення. Підстави та правові наслідки припинення договору доручення.
- •67. Зміст та форма договору підряду
- •68. Поняття, форма та зміст кредитного договору
- •69. Оформлення права на спадщину
- •70. Сторони договору перевезення
- •71. Поняття, форма, зміст та сфера застосування договору комісії
- •73. Загальна характеристика договору страхування.
- •Договір дарування: сторони, зміст, форма та порядок укладення.
- •Спадковий договір: поняття, сторони, зміст.
- •Найм (оренда) транспортного засобу.
- •87. Розірвання (та відмова) договору банківського рахунка
- •Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Загальна характеристика спеціальних видів зберігання.
- •Договір простого товариства.
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •90. Зберігання на товарному складі: сторони, зміст, порядок укладення.
- •91.Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •92.Спадкування за заповітом
- •93.Зміна та розірвання договорів.
- •94.Загальна характеристика договору прокату. Правове регулювання та сфера застосування.
- •95.Загальні положення про розрахунки.
- •96 Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •97.Заповіт: поняття, види. Вимоги, що ставляться до заповіту.
- •99.Загальна характеристика договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •100. Загальна характеристика окремих договорів найму (найм будівлі або іншої капітальної споруди, найм земельної ділянки).
- •102.Загальні положення про спадкування
- •103 Особливості договору перевезення вантажу
- •104Підстави, порядок та правові наслідки припинення договору простого товариства.
- •105 Здійснення права на спадкування.
68. Поняття, форма та зміст кредитного договору
Кредитний договір є особливим різновидом договору позики. За своєю юридичною природою він є консенсуальним, тобто вступає в силу з моменту досягнення сторонами домовленості щодо всіх істотних умов такого договору ще до реального передання грошових коштів. Предметом кредитного договору можуть бути лише грошові кошти, але в жодному разі не речі. кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, нікчемний. Таким чином, кредитний договір, укладений усно, недійсний з моменту його укладення, не породжує жодних юридичних наслідків та не вимагає визнання недійсності в судовому порядку Сторонами кредитного договору є кредитор та позичальник. Визначення кредитора як "суб’єкта кредитних відносин, який надає кредити іншому суб’єкту господарської діяльності" роль такого суб’єкта може виконувати банк або інша кредитна організація. Не будь-яка фізична чи юридична особа може стати кредитодавцем, а лише кредитна організація. Основна риса, що вирізняє кредитні організації серед інших суб’єктів господарювання, – професійне заняття залученням та позичанням коштів. "кредитна установа, на відміну від банку, має право здійснювати кредитні операції виключно за рахунок власних коштів (статутного капіталу) і не має права використовувати для цього залучені кошти... вона не займається прямими банківськими операціями...". |
69. Оформлення права на спадщину
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто, чи надсилається поштою, справжність підпису на такій заяві має бути нотаріально засвідчена. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом вищевказаного строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом вищевказаного строку. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.