- •1.Порядок і форма укладення договору поставки. Переддоговірні спори.
- •2.Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •3.Припинення та особливості дострокового припинення договору страхування.
- •4.Поняття та зміст договору комерційної концесії.
- •5.Зміна, розірвання та припинення договору довічного утримання. Правові наслідки.
- •6.Зміст та форма кредитного договору.
- •7.Поняття та елементи деліктного зобов'язання.
- •8.Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •9.Договори будівельного підряду. Сторони у договорі.
- •10.Кредитний договір. Заг. Харак. Та сфера застосування. Особливості суб’єктного складу.
- •11.Види і форми страхування. Фома д-ру страхування ст.981 цку
- •12.Виконання заповіту.
- •13.Права покупця за Законом України „Про захист прав споживачів”.
- •14.Виконання договору перевезення. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Особливості відповідальності перевізника.
- •15.Регресні вимоги у деліктних зобов’язаннях.
- •16.Укладення договору купівлі-продажу.
- •17.Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •18.Порядок укладення, форма та зміст договору довічного утримання.
- •19.Припинення договору довічного утримання (догляду).
- •1. Пасажир має право:
- •23. Сторони у договорі страхування.
- •24.Правила продажу товарів тривалого користування в кредит
- •31. Сфера застосування.
- •32. Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору найму (оренди).
- •33. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •41.Види перевезень та їх правове регулювання
- •42.Договір факторингу.
- •43. Сторони договору купівлі-продіжу. Право продажу товарів.
- •44. Будівельний підряд
- •47. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •50.Роздрібна купівля-продаж є найбільш поширений вид договору купівлі-продажу, так як має на меті задоволення споживчих потреб населення.
- •52. Договір найму (оренди) припиняється у разі:
- •61. Особливості договору побутового підряду
- •62. Поняття договору доручення
- •63. Передумови укладення договору найму житлового приміщення. Правова природа ордеру на житлове приміщення. Предмет договору.
- •65. Порядок укладення, форма та зміст договору страхування.
- •66. Сторони договору доручення. Підстави та правові наслідки припинення договору доручення.
- •67. Зміст та форма договору підряду
- •68. Поняття, форма та зміст кредитного договору
- •69. Оформлення права на спадщину
- •70. Сторони договору перевезення
- •71. Поняття, форма, зміст та сфера застосування договору комісії
- •73. Загальна характеристика договору страхування.
- •Договір дарування: сторони, зміст, форма та порядок укладення.
- •Спадковий договір: поняття, сторони, зміст.
- •Найм (оренда) транспортного засобу.
- •87. Розірвання (та відмова) договору банківського рахунка
- •Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Загальна характеристика спеціальних видів зберігання.
- •Договір простого товариства.
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •90. Зберігання на товарному складі: сторони, зміст, порядок укладення.
- •91.Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •92.Спадкування за заповітом
- •93.Зміна та розірвання договорів.
- •94.Загальна характеристика договору прокату. Правове регулювання та сфера застосування.
- •95.Загальні положення про розрахунки.
- •96 Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •97.Заповіт: поняття, види. Вимоги, що ставляться до заповіту.
- •99.Загальна характеристика договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •100. Загальна характеристика окремих договорів найму (найм будівлі або іншої капітальної споруди, найм земельної ділянки).
- •102.Загальні положення про спадкування
- •103 Особливості договору перевезення вантажу
- •104Підстави, порядок та правові наслідки припинення договору простого товариства.
- •105 Здійснення права на спадкування.
63. Передумови укладення договору найму житлового приміщення. Правова природа ордеру на житлове приміщення. Предмет договору.
"За договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (наймачеві) житло для проживання на певний строк за плату". Загальна юридична характеристика договору. Це іменний, двосторонній, консенсуальний, оплатний договір, який належить до категорії договорів із передачі майна в тимчасове користування. Легальність визначення поняття договору найму житла, змісту прав та обов'язків сторін дають підстави віднести договір найму житла до іменних договорів. Наявність специфічних особливостей дозволяє розглядати договір найму житлового приміщення як самостійний цивільно-правовий договір. Договір найму житлового приміщення більшість фахівців відносить до категорії консенсуальних договорів, оскільки сам факт отримання в належному порядку ордера на певне житлове приміщення свідчить про бажання наймача стати суб'єктом договірних відносин і є підставою користування житловим приміщенням. Саме наявність ордера породжує відповідні цивільно-правові відносини. Наймач, який отримав ордер, зобов'язаний протягом встановленого часу здати його у відповідну житлово-експлуатаційну організацію і укласти договір. Договір найму житлового приміщення — двосторонній договір, оскільки і у наймодавця, і у наймача є взаємні суб'єктивні права та обов'язки. Договір найму житлового приміщення є оплатним, тому що ЖК передбачає оплату за користування житловим приміщенням. За господарською метою він належить до договорів з передачі майна в тимчасове_користування. До характерних ознак договору найму житлового приміщення можна віднести такі: - передумовою укладання договору є наявність двох адміністративних актів: а) рішення райдержадміністрації (виконкому) про надання громадянину житлового приміщення; б) ордер. Ордер є підставою для виникнення з одного боку адміністративно-правових відносин між виконкомом і житлово-експлуатаційною чи іншою організацією, куди він здається, а з іншого — цивільно-правових відносин між громадянином і зазначеною організацією, яка зобов'язана укласти з ним договір найму житлового приміщення; - предметом договору є виключно житлове приміщення, яке повинно бути фактично і юридично вільним; - особливість суб'єктного складу полягає в тому, що наймачем у договорі можуть виступати виключно фізичні особи. Водночас зазначимо, що ЦК не виключає випадків, коли стороною можуть бути і юридичні особи, але житло завжди повинно використовуватися саме для проживання фізичних осіб; - за строком — це безстроковий договір; - форма договору — письмова. В той же час недотримання письмової форми договору не зумовлює його недійсність; - розмір оплати визначається в централізованому порядку з врахуванням певних чинників (упорядкованість, місцезнаходження житла тощо); - що стосується обсягу прав, то наймач житлового приміщення порівняно з наймачем за договором майнового найму набуває значно ширших прав: таких як право на обмін, на приватизацію, здачу в піднайм тощо; - наймачу надано право в будь-який час за згодою членів сім'ї розірвати договір найму житлового приміщення; - всі члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, незважаючи на те, що з наймодавцем договір укладає наймач, набувають рівних з наймачем прав, які випливають із договору найму житлового приміщення. Тобто обмін житлового приміщення, здача в піднайм, приватизація можливі лише за згодою всіх членів сім'ї наймача. У наймача житлового приміщення — сторони в договорі, немає переваг у здійсненні користування житловим приміщенням. Договір найму житлового приміщення може бути змінено лише за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця; - особливість цього договору полягає в тому, що незважаючи на його оплатність, підставою розірвання договору з ініціативи наймодавця не є грубе порушення умов договору наймачем у вигляді невиконання зобов'язання з оплати житлового приміщення і комунальних послуг; - унікальність цього договору полягає і в тому, що всі повнолітні члени сім'ї наймача несуть з ним солідарну відповідальність за виконання зобов'язань, що виникають з договору найму житлового приміщення. Якщо за житлове приміщення чи комунальні послуги не сплачує наймач, заборгованість може бути стягнута з будь-якого члена сім'ї наймача. Відповідно, на повнолітніх членів сім'ї покладено і обов'язок своєчасно проводити поточний ремонт.
64. Зміст договору комісії. Вказівки комітента та правові наслідки відступу від них.
Зміст договору комісії складають права та обов’язки сторін, які певним чином співвідносяться між собою. Комісіонер зобов’язаний
вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента;
зберігати майно комітента;
надати комітентові звіт про виконання доручення;
передати йому все одержане за договором тощо.
Комітент зобов’язаний
забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою;
виплатити комісіонерові плату за надану йому послугу;
відшкодувати витрати, зроблені ним у зв’язку з виконанням договору;
прийняти виконання договору тощо.
У зв’язку з тим, що комісіонер діє за рахунок комітента, він має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв’язку з виконанням своїх обов’язків Такі витрати можуть бути пов’язані з переїздом комісіонера в іншу місцевість для здійснення правочину, необхідністю оренди транспортних засобів або приміщення, зберіганням або страхуванням майна тощо. Право на відшкодування витрат за певних умов зберігається за комісіонером навіть у разі, якщо він не виконав комісійного доручення і не вчинив правочин. Комісіонер може отримати відшкодування якщо: а) він вжив усіх заходів щодо вчинення правочину; б) не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (наприклад, різка зміна цін на ринку певних товарів або послуг, відсутність необхідного товару тощо).
|
Комісіонер має право відступити від вказівок комітента і вчинити правочин на інших, ніж передбачено договором доручення умовах, за двох обставин:
а) якщо цього вимагають інтереси комітента; б) комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав від нього відповіді на свій запит у розумний строк
Відступ від вказівок комітента 1. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. 2. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи. 3. Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки. Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит. 4. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю. Якщо комітент не надішле комісіонерові повідомлення про відмову від купленого для нього майна, воно вважається прийнятим комітентом. ^ 5. Якщо комісіонер при купівлі майна заплатив різницю у ціні, комітент не має права відмовитися від прийняття виконання договору. Відступити від цих указівок комісіонер вправі лише у випадках, зазначених у законі. Комісіонер вправі відступити від указівок комітента у тому випадку, якщо не міг заздалегідь запитати комітента або не одержав своєчасно відповіді на свій запит, а обставини справи вимагали від нього, в інтересах комітента, негайних дій з відступом від указівок комітента. Такі обставини є об'єктивними і не залежать від дій та особи комісіонера. У тому випадку, якщо комісіонер відступить від указівок комісіонера без додаткових його указівок, він зобов'язаний повідомити про такий відступ комітента відразу як це стало можливим. В іншому випадку комітент може вважати, що договір виконується в відповідності з його указівками. Якщо комісіонер не виконає свого обов'язку повідомити комітента про відступ від його указівок, то на нього може бути покладена відповідальність по відшкодуванню збитків, викликаних неналежним виконанням договору комісії.