- •1.Порядок і форма укладення договору поставки. Переддоговірні спори.
- •2.Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
- •3.Припинення та особливості дострокового припинення договору страхування.
- •4.Поняття та зміст договору комерційної концесії.
- •5.Зміна, розірвання та припинення договору довічного утримання. Правові наслідки.
- •6.Зміст та форма кредитного договору.
- •7.Поняття та елементи деліктного зобов'язання.
- •8.Права та обов’язки сторін за договором лізингу
- •9.Договори будівельного підряду. Сторони у договорі.
- •10.Кредитний договір. Заг. Харак. Та сфера застосування. Особливості суб’єктного складу.
- •11.Види і форми страхування. Фома д-ру страхування ст.981 цку
- •12.Виконання заповіту.
- •13.Права покупця за Законом України „Про захист прав споживачів”.
- •14.Виконання договору перевезення. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Особливості відповідальності перевізника.
- •15.Регресні вимоги у деліктних зобов’язаннях.
- •16.Укладення договору купівлі-продажу.
- •17.Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •18.Порядок укладення, форма та зміст договору довічного утримання.
- •19.Припинення договору довічного утримання (догляду).
- •1. Пасажир має право:
- •23. Сторони у договорі страхування.
- •24.Правила продажу товарів тривалого користування в кредит
- •31. Сфера застосування.
- •32. Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору найму (оренди).
- •33. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •41.Види перевезень та їх правове регулювання
- •42.Договір факторингу.
- •43. Сторони договору купівлі-продіжу. Право продажу товарів.
- •44. Будівельний підряд
- •47. Відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •50.Роздрібна купівля-продаж є найбільш поширений вид договору купівлі-продажу, так як має на меті задоволення споживчих потреб населення.
- •52. Договір найму (оренди) припиняється у разі:
- •61. Особливості договору побутового підряду
- •62. Поняття договору доручення
- •63. Передумови укладення договору найму житлового приміщення. Правова природа ордеру на житлове приміщення. Предмет договору.
- •65. Порядок укладення, форма та зміст договору страхування.
- •66. Сторони договору доручення. Підстави та правові наслідки припинення договору доручення.
- •67. Зміст та форма договору підряду
- •68. Поняття, форма та зміст кредитного договору
- •69. Оформлення права на спадщину
- •70. Сторони договору перевезення
- •71. Поняття, форма, зміст та сфера застосування договору комісії
- •73. Загальна характеристика договору страхування.
- •Договір дарування: сторони, зміст, форма та порядок укладення.
- •Спадковий договір: поняття, сторони, зміст.
- •Найм (оренда) транспортного засобу.
- •87. Розірвання (та відмова) договору банківського рахунка
- •Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •Загальна характеристика спеціальних видів зберігання.
- •Договір простого товариства.
- •Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •90. Зберігання на товарному складі: сторони, зміст, порядок укладення.
- •91.Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу
- •92.Спадкування за заповітом
- •93.Зміна та розірвання договорів.
- •94.Загальна характеристика договору прокату. Правове регулювання та сфера застосування.
- •95.Загальні положення про розрахунки.
- •96 Контрактація сільськогосподарської продукції.
- •97.Заповіт: поняття, види. Вимоги, що ставляться до заповіту.
- •99.Загальна характеристика договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •100. Загальна характеристика окремих договорів найму (найм будівлі або іншої капітальної споруди, найм земельної ділянки).
- •102.Загальні положення про спадкування
- •103 Особливості договору перевезення вантажу
- •104Підстави, порядок та правові наслідки припинення договору простого товариства.
- •105 Здійснення права на спадкування.
43. Сторони договору купівлі-продіжу. Право продажу товарів.
Відповідно до цивільного законодавства сторонами в договорі купівлі-продажу виступають продавець і покупець. Ними можуть бути будь-які суб'єкти цивільних правовідносин - фізичні особи, юридичні особи або держава, інші учасники цивільних відносин (ст. 2 ЦК). Однак умови участі кожного з цих суб'єктів у договорі купівлі-продажу не завжди однакові, що залежить від обсягу правоздатності і дієздатності конкретного суб'єкта цивільних правовідносин, форми власності відчужуваного майна, його правового режиму та інших обставин.
Закон може визначати певні спеціальні умови щодо участі відповідних юридичних осіб у товарообігу з урахуванням статутних цілей їх діяльності (наприклад щодо комерційної діяльності політичних партій, громадських та релігійних об'єднань). Нині суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі торговельної, можуть бути як фізичні, так і юридичні особи на засадах, визначених спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
За ст. 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Іншими словами, це положення закону означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього (право повного господарського відання чи оперативного управління). Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Продавець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права.
Власникові не обов'язково особисто брати участь в укладенні договору купівлі-продажу. Він може здійснити ці повноваження через свого представника або комісіонера. У такому разі покупець досягає тієї самої мети, що й при купівлі майна безпосередньо у власника, хоч і з певними особливостями. Так, при продажу майна, зданого на комісію, продавцем виступає комісіонер, а не власник такого майна.
Якщо продавцем майна може бути лише певна особа, тобто, як правило, власник, то покупцем може бути будь-яка особа. Обов'язковою умовою участі громадян стороною у договорі купівлі-продажу є наявність у них достатньої дієздатності. Підприємства (організації, установи) повинні мати статус юридичної особи, а договори, які вони укладають, мають не суперечити цілям їх діяльності, передбаченим в установчих документах. Недодержання цієї вимоги може призвести до визнання такого правочину недійсним.
За чинним законодавством в окремих випадках може встановлюватися особливий правовий статус продавців і покупців.
Покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" (ст. 8). Разом з тим не можуть бути покупцями: юридичні особи, серед засновників та учасників яких є органи державної влади та управління; працівники органів приватизації та особи, яким заборонено займатися підприємницькою діяльністю, крім випадків використання ними приватизаційних паперів.