Економіка і фінанси підприємства Теоретичні питання

26. Охарактеризуйте економічні засади функціонування підприємства в системі ринкових відносин та економічні основи виробничої діяльності підприємства (економічні характеристики продукції, виробнича програма та виробнича потужність).

Алгоритм відповіді

Основною виробничо-господарською ланкою економіки України є підприємство. Згідно з Господарським кодексом України, підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності.

Підприємства, якщо законом не встановлено іншого, діють на підставі статуту і можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом і не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Види підприємств

Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

Результат праці найчастіше виступає у матеріальній формі - у вигляді продукції. Продукція, що виготовляється на підприємстві на різних стадіях технологічного процесу, знаходиться у вигляді незавершеного виробництва, напівфабрикату або готового виробу (продукції). 

Готова продукція – це вироби промислового підприємства, які відповідають державним стандартам або технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю, мають документи, які посвідчають якість та предназначені до реалізації на сторону.   

Напівфабрикати - це напівпродукти, технічная обробка яких закінчена в одному з виробництв (цехів) підприємства, але потребує доробки або переробки в суміжному виробництві (іншому цеху) того ж підприємства або які можуть бути передані для подальшої обробки на іншому підприємстві.   

Незавершене виробництво - це продукція, яка не отримала закінченого вигляду в межах виробництва, а також продукція, яка не перевірена ВТК і не передана до складу готової продукції.

Продукти праці поділяються на засоби виробництва (засоби праці та предмети праці) та предмети споживання (продовольчі та непродовольчі товари). 

Планування та облік виготовленої продукції здійснюється в натуральних (фізичних) та вартісних (грошових) вимірниках. Вимірниками обсягу продукції в натуральному виразі являються фізичні одиниці (тони, штуки, метри), умовно-натуральні (тисячи умовних банок, умовні листи шиферу та штуки цегли) та подвійні натуральні показники (виробництво труб - у тонах і метрах, тканин – у метрах і квадратних метрах). 

Ступень задоволення потреб ринку характеризує обяг товарів визначенної номенклатури та асортименту. 

Асортимент продукції – це упорядкована за визначеними ознаками товарна маса, або набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

Номенклатура – це збільшений перелік продукції, що виробляється підприємством, а асортимент характеризує її склад за видами, типами, сортами та іншими ознаками.

Обсяг продукції у вартісному виразі визначається наступними показниками:  - товарная продукція – це вартість продукції, яка готова до реалізації (готової продукції, напівфабрикатів, робіт та послуг виробничого характеру);  - валова продукція - це сума вартості всіх видів продукції, яка вироблена підприємством, окрім елементів, що входять у склад товарної продукції, включає зміну залишків незавершеного виробництва на протязі розрахункового періоду, вартість сировини та матеріалів замовника та деякі інші елементи;  - чиста продукція характеризує знов створену вартість в результаті промислово-виробничої діяльності підприємства за визначений період. Вона визначається відховуванням з обсягу валової продукції матеріальних витрат і суми амортизаційних відрахувань;  - реалізована продукція - це вартість продукції, яка продана на сторону та проплачена покупцем у звітному періоді. 

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плано­вий період, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужнос­тей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов'язаний із планом праці і заробітної плати, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.

Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена у плановий період і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприєм­ства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб спо­живачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотри­муватися наступних вимог:

1) правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів;

2) повне ув'язування нату­ральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;

3) обгрунтуван­ня плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю.

Виробнича програма складається із 2-х розділів:

- плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) вигляді;

- плану виробництва у вар­тісному вигляді.

В основу розробки виробничої програми повинна бути покладена реальна потреба в конкретній продукції. На рівні промислового підприємства конкретизація потреби в продукції забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів за розгорнутою номенклатурою виробів.

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

Вибуття потужності відбувається з наступних причин:

• знос та вибуття обладнання;

• збільшення трудомісткості виготовлення виробів;

• зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

• зменшення фонду робочого часу;

• закінчення терміну лізингу обладнання.

Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

• натуральними;

• умовно-натуральними;

• у багатономенклатурних виробництвах - вартісним вимірником.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники - штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. Однак вони не дозволяють при визначенні потужності підприємства (ділянки, агрегату) порівнювати й аналізувати виробництво продукції за складністю і трудомісткістю виробів. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при широкій номенклатурі виробів, що випускаються підприємством, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності. Кожна така група приводиться за трудомісткістю до базового виробу-представника, тобто до умовно-натуральних показників.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

27. Дайте загальну характеристику ресурсного забезпечення діяльності підприємства (ресурсний потенціал, трудові ресурси, активи, капітал) та економічних результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства ( поточні витрати та собівартість продукції, дохід та цінова політика, фінансові результати діяльності).

Алгоритм відповіді

Ресурсний потенціал підприємства — це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства.

Необхідно звернути увагу на те, що економічні можливості підприємства не можуть визначатися тільки наявністю перелічених ресурсів. В підприємстві обов'язково мають бути кадри робітників, які здатні привести до мети ці ресурси, забезпечити їх ефективне використання.

Ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:

- реальними можливостями підприємства в той чи іншій сфері діяльності (включаючи і нереалізовані можливості);

- обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;

- здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;

- формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва.

Складові частини ресурсного потенціалу

1. Матеріальні ресурси – це ресурси в натурально-речовинній формі, які використовуються у виробничій (господарчій) діяльності підприємства. До їх складу входять основні фонди та частка обіжних фондів:

Основні фонди — це матеріально-речовинні цінності підприємства, які використовуються або призначені як засоби праці.

За класичною економічною теорією засобами праці є «річ або комплекс речей», які людина поміщає між собою та предметом праці для впливу на предмет праці та створювання умов для виробничої діяльності.

Інші відрізняючи ознаки: основні фонди фізично зношуються, морально старіють, втрачаючи свою споживацьку вартість у зв'язку з появою нових, більш досконалих, або меншої вартості видів обладнання, машин та ін.

Особливий характер поповнення зносу, а саме — через механізм регулярної амортизації та віднесення суми амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства та включення їх в собівартість продукції (робіт, послуг).

Частина обіжних фондів входить до складу матеріальних ресурсів. Це є малоцінні та швидкопсувні предмети, пакувальний матеріал, паливо, електроенергія, технологічні та ін.

2. Нематеріальні ресурси — об'єкти промислової та інтелектуальної власності, здатні приносити користь тривалий час: гудвил, ноу-хау, база знань, база даних, патент, винахід та ін.

3. Трудові ресурси підприємства — кількість робітників, зайнятих на підприємстві, та тих, хто входе до його складу за основною та допоміжною діяльністю.

4. Фінансові ресурси - сукупність грошових прибутків та надходжень, які знаходяться в розпорядженні підприємства для виконання фінансових обов'язків, здійснення витрат на відтворення підприємства та для стимулювання робітників.

Фінансові ресурси дуже важливі як вихідний вид ресурсів для створення та діяльності підприємства, забезпечують процес виробництва, є неодмінною умовою безупинності процесу виробництва.

В теперішній час, маючи достатню наявність на підприємстві основних фондів та кадрів, підприємства іноді не здатні працювати, тому що не мають необхідної суми готівкових грошових коштів (фінансових ресурсів).