Ревізія готової продукції і. Завдання, послідовність, джерела інформації та нормативно-правове регулювання обліку і контролю готової продукції та її реалізації.

Харчування є важливою галуззю господарської діяльності з широко розгалуженою мережею підприємств.

Більшість підприємств потребують радикального переоснащення. Поліпшення організації роботи виробничих підприємств сприяє використання сучасної техніки і технології виробництва.

Важливими завданнями ревізії є перевірка:

- стану економіки підприємств і аналіз їхньої виробничо-господарської діяльності;

- виконання встановлених завдань за основними техніко-економічними показниками;

- правильності відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку і звітності з метою виявлення перекручень і приписок;

- дотримання встановлених норм витрачання сировини і матеріалів і виходу готової продукції;

- якості продукції і встановлення випадків браку, причин цього, винних осіб і розробка заходів щодо їх усунення;

- виявлення резервів зниження собівартості і підвищення рентабельності виробництва;

- виконання договорів на постачання сировини, матеріалів і реалізації продукції;

- повноти використання відходів;

- дотримання державної дисципліни і забезпечення збереження власності споживчої кооперації;

Для виконання вищевказаних завдань ревізію доцільно проводити у такій послідовності.

Ревізію слід починати з раптової інвентаризації грошових коштів каси. Спочатку інвентаризують матеріальні цінності.

Потім ревізор приступає до огляду і обстеження підприємства, його структурних підрозділів.

Відтак проводиться документальна ревізія.

Важливою ділянкою ревізії є перевірка надходження сировини, матеріалів і їх відпуску у виробництво.

Основне завдання діяльності підприємства на ринку товарів та послуг є забезпечення ефективної роботи, конкурентоспроможності.

Основними джерелами ревізії є:

- договори з постачальниками;

- доручення;

- книга обліку виданих доручень;

- товарно-транспортні накладні;

- рахунки;

- звіти матеріально-відповідальних осіб і додані до них документи;

- калькуляційні картки;

- реєстри аналітичного і синтетичного обліку;

- бухгалтерська, статистична і операційна звітність;

- інвентаризаційні описи, порівняльні відомості та ін.

II. Інвентаризація складу готової продукції.

Інвентаризацію залишків матеріальних цінностей доцільно здійснювати одночасно на складі, у виробництві і експедиції і пристосувати до закінчення роботи останньої зміни або передвихідного дня.

Перед інвентаризацією потрібно ізолювати цех від експедиції і складу, терміни клеймування всіх ваговимірювальних приладів і точність їхньої дії; зачистити обладнання і машини.

Борошно інвентаризують за стандартною вагою і кількістю мішків.

Починають інвентаризацію з матеріалів, які не піддалися обробці.

Незавершене виробництво перераховується за діючою рецептурою на кількість витрачених матеріалів (сюди не входить несправний брак).

Вагу допоміжних матеріалів, що знаходяться у напівфабрикатах, встановлюють виходячи із норм їхнього витрачання на 100 кг. борошна.

Незавершене виробництво оцінюють за фактичною вартістю матеріалів.

Іноді здійснюють взаємний залік нестач і лишків різних ґатунків борошна; недобір виходу хліба у виробництві відшкодовують лишками борошна на складі.