Дослід 5. Зображення в плоскому дзеркалі.

О бладнання: плоске дзеркало (можна використати дзеркало розміром 250×350 мм від ванни для проекції хвиль), дві стеари­нові свічки однакового розміру, сірники, метр демонстраційний.

Плоске дзеркало встановлюють вертикально й за­кріплюють його у штативі. При цьому середина його дов­шої сторони повинна опиратися на середину демонстрацій­ного метра, покладеного на стіл перпендикулярно до площини дзеркала. Перед дзеркалом на демон­страційний метр ставлять свічку 1 (або лампочку з підстав­кою) і спостерігають її уявне зображення; переміщуючи свічку, стежать за зміною положення її зображення у плос­кому дзеркалі.

Дослід 6. Закони заломлення світла. Проходження світла крізь пластинку і призму.

Обладнання: прилад з геометричної оптики, випрямляч ВС-4-12.

Для дослідної перевірки законів заломлення світла ви­користовують центральний промінь 1 (рис. а) від освіт­лювача приладу, що живиться постійним або змінним стру­мом напругою до 12 В. У центрі дискового екрана 2 вста­новлюють напівциліндричну лінзу 3 так, щоб площина її осьового перерізу збігалася з горизонтальним діаметром Диска, а вісь циліндра -з центром екрана. Півциліндр при­тискають до екрана пружинним тримачем 4, який відіграє також роль перпендикуляра до межі поділу середовищ у центрі диска. На білому екрані спостерігають падаючий і заломлений промені.

Проходження світлового променя крізь прозору плас­тинку з паралельними гранями демонструють за допомогою трапецієподібної призми 3 (рис. б), використовуючи по­бічний промінь 1 освітлювача, приладу.

За рис. в демонструють заломлення монохроматич­ного (спочатку червоного, а потім - синього) променя під час його проходження крізь тригранну прямокутну призму. При цьому кут падіння променя завжди беруть більшим від 0°.

Дослід 7. Повне внутрішнє відбивання.

Обладнання: прилад з геометричної оптики, випрямляч ВС-4-12.

З бирають установку, зображену на рис. Освітлювач приладу для вивчення законів оптики розміщують у крайньому верхньому положенні. При цьому промінь падає як на циліндричну, так і на плоску поверхні лінзи перпендикулярно і виходить з них без зміни свого напрямку. Плавно відхиляючи освітлювач від вертикального положення, змінюють кут падіння променя на плоску грань. При цьому змінюється і кут заломлення, увесь час залишаючись більшим, ніж кут падіння. Кут падіння променя збільшують доти, поки кут заломлення буде рівний 90°. При подальшому збільшенні кута падіння спостерігається повне внутрішнє відбивання.

Дослід 8. Хід променів у двоопуклій і двовгнутій лінзах.

О бладнання: ліхтар для тіньової проекції, прилад для вивчення законів геометричної оптики, набір лінз, метр демонстраційний.

Проходження світла крізь двоопуклу і двовгнуту лін­зи демонструють за рис. а, б. У досліді використовують паралельний пучок світла 1 від проекційного ліхтаря. Спочатку на шляху світлового пучка ставлять скляну двоопуклу лінзу 2 (рис. а), спостерігають хід променів до лінзи і за нею. Знаходять фокус 4 лінзи і вимірюють демонстрацій­ним метром головну фокус­ну відстань.

Якщо на шляху парале­льного світлового пучка 1 ставлять двовгнуту скляну лінзу 2' (рис. б), у роз­сіяному світлі виявляють за лінзою розбіжний пучок світла. Уявний головний фокус 4' цієї лінзи знаходять як точ­ку перетину продовжень крайніх променів розбіжного пучка світла.