
- •Лабораторна робота № 6
- •Дослiд 2. Отримання перегрітої водяної пари.
- •Дослід 3. Залежність тиску насиченої пари від температури. Незалежність тиску насиченої пари від об’єму
- •Дослід 4. Виявлення водяної пари в повітрі
- •Дослід 5. Вимірювання відносної вологості волосяним гігрометром
- •Дослiд 6. Виявлення поверхневого натягу рідини, утворення мильних плівок на каркасах
- •Дослiд 7. Зміна поверхневого натягу води
- •Дослід 8. Принцип дії теплового двигуна
- •Дослід 9. Прості моделі теплових машин
- •Дослiд 10. Принцип дії двигуна внутрішнього згорання.
- •Контрольні запитання
- •Експериментальні завдання
Лабораторна робота № 6
Демонстраційний експеримент до теми:
«Властивості реальних газів, рідин, твердих тіл. Основи термодинаміки»
Дослiд 1. Кипіння при пониженому тискові.
О
бладнання:
колба з плоским дном, склянка з водою,
вата або марля, корок гумовий для колби,
підйомний столик, кип'ятильник Франкліна.
Колбу до половини наповнюють водою і ставлять на нагрівник. Після того, як вода закипить, колбу знімають з нагрівника, переносять на столик і щільно закривають корком. Звертають увагу учнів, що кипіння води припинилося. Приклавши до колби над поверхнею води шматочок змоченої в холодній воді вати, частково конденсують водяні пари, і кипіння води відновлюється. На підставі досліду роблять висновок, що температура кипіння залежить від величини тиску на поверхню рідини.
Кип'ятильник Франкліна – це скляний прилад, який складається з двох однакових куль, сполучених трубкою. Кулі частково заповнені спиртом (або ефіром), решта об'єму куль заповнена насиченою парою рідини, налитої в кулю.
Дослiд 2. Отримання перегрітої водяної пари.
Обладнання: пароутворювач, нагрівник, вигнута скляна трубка, спиртівка, підйомний столик.
З
а
допомогою гумової пробки пароутворювач
з'єднують із скляною трубкою, що має
петлеподібний вигин і нагрівають
пароутворювач до температури кипіння
води. Після того, як з трубки буде виходити
сильний струмінь пари, під петлю трубки
підставляють полум'я спиртівки. Через
деякий час водяні пари в трубці
перегріваються і струмінь пари стає
невидимим. Далі показують, що перегріта
пара має значно вищу температуру, ніж
температура кипіння води. Для цього
головку сірника вміщують в струмінь
пари і через деякий час сірник спалахує.
Дослід 3. Залежність тиску насиченої пари від температури. Незалежність тиску насиченої пари від об’єму
Обладнання: кип'ятильник Франкліна, холодна вода, гаряча вода, велика фотографічна кювета, штатив із стояком, лапка, муфта.
К
ип'ятильник
Франкліна закріплюють у лапці штатива
горизонтально кулями вгору. Під
кип'ятильник підставляють фотографічну
кювету. Звертають увагу учнів на
однаковість рівнів спирту в обох кулях
приладу й нагадують, що простір над
спиртом заповнений насиченою парою.
Одну з куль поливають гарячою водою.
Пара, розширюючись, витискує спирт у
другу кулю. Знову поливають цю саму кулю
холодною водою й спостерігають зворотне
перетікання спирту. Пояснюючи явище,
слід підкреслити, що незалежно від
зміни об'єму, зайнятого насиченою парою
в обох кулях, пара в них практично весь
час залишається насиченою.
Кип'ятильник Франкліна тримають у руці горизонтально, а потім нахиляють його, обертаючи навколо горизонтальної осі, яка проходить через центр з'єднувальної трубки. Учням нагадують, що в сполучених посудинах (а кип'ятильник Франкліна являє собою сполучені посудини) рівні однорідної рідини однакові, оскільки тиски в колінах однакові. Нахиляючи кип'ятильник, переконуються, що рівні рідини в обох кулях весь час залишаються на одній, горизонталі, хоч об'єми, зайняті насиченою парою спирту, при цьому змінюються. З цього випливає, що насичена пара чинить тиск, який не залежить від її об'єму.