
- •Дослід 1. Тіла, що коливаються, як джерела звуку
- •Дослід 2. Вільні коливання вантажу на нитці та вантажу на пружині
- •Дослід 3. Запис коливального руху
- •Дослід 4. Залежність періоду коливань вантажу на пружині від її жорсткості та маси вантажу
- •Дослід 5. Залежність періоду коливань вантажу на нитці від її довжини
- •Дослід 9. Поширення поперечних і поздовжніх хвиль
Лабораторна робота №4
Тема: Демонстраційний експеримент з розділу «Механічні коливання і хвилі»
Дослід 1. Тіла, що коливаються, як джерела звуку
О
бладнання:
1. Стальна пластинка. 2. Лещата. 3. Камертон
з резонаторним ящиком. 4. Молоточок
для збудження камертонів. 5. Штатив
лабораторний. 6. Намистинка на нитці. 7.
Органна труба. 8. Струна. 9. Штатив
лабораторний з трьома муфтами. 10. Стояк
від лабораторного штатива.
1. Пояснюючи учням походження звуку і демонструючи різні його джерела, слід у кожному випадку показувати коливальний рух тіла. Ці досліди починають з демонстрування, звучання стальної пластинки, затиснувши її в настільних лещатах на демонстраційному столі і привівши в коливальний рух верхню її частину.
Для цього досліду можна взяти ножівку завдовжки 25...30 см. Дослід найкраще почати з коливань пластинки такої довжини, при якій у повітрі не виникає чутних звуків. Зменшуючи довжину коливної частини пластинки, звертають увагу учнів на появу чутних звуків, висота тону яких збільшується із зменшенням довжини коливної частини пластинки. При досить короткій коливній частині пластинки (кілька міліметрів) коливання знову стають нечутними.
З
досліду роблять висновок, що звукове
відчуття можливе лише в межах певних
частот коливань.
2. Щоб збудити камертон, пальцями лівої руки беруть його за дерев'яну втулку біля резонаторного ящика, піднімають над столом і ударяють молоточком по широкій, грані однієї з його віток. Тримати камертон за резонаторний ящик не слід, бо від цього звук слабшає.
Щоб показати коливання камертона, треба до лапки штатива підвісити на нитці намистинку на такій висоті, щоб вона була трохи нижче від кінців віток камертона. Збудивши камертон, ставлять його на стіл, присувають до намистинки і показують, що вона відскакує від нього. Це відскакування триває доти, поки камертон звучить. У міру затухання звуку камертона коливання намистинки також затухають.
3
.
Навчальні органні труби являють собою
дерев'яні тонкостінні труби прямокутного
перерізу (різних розмірів) для утворення
звуків різної висоти. Один кінець труби
відкритий; на другому кінці закріплено
дерев'яний мундштук у вигляді зрізаного
конуса 3 отвором. Верхня дощечка труби
коротша за нижню її лівий кінець
загострений і утворює клин 1. Між
мундштуком і клином установлюють
трапецієподібний брусок 2 так, щоб між"
ним і верхньою кришкою утворилась
вузька щілина. Якщо крізь отвір мундштука
продувати повітря, то повітряний
струмінь потрапляє спочатку на клин з
одного його боку. Тиск на цьому боці
підвищується, і струмінь переміщується
на другий його бік. Потім струмінь
переміщується в зворотному напрямі,
і явище повторюється. У трубі почергово
швидко утворюються згущення і розрідження
повітря.
Для демонстрування зручно користуватись органною трубою з дерев'яним поршнем. За допомогою цієї труби, всуваючи і висуваючи поршень, можна показати утворення звуків різної висоти.
За принципом дії органної труби побудовано деякі види музичних інструментів - орган, кларнет, флейту, сопілку та ін.
4. Для досліду беруть басову струну гітари або мандоліни і натягують її між двома муфтами. Щоб регулювати натяг струни, одну з муфт установлюють з перекосом. Якщо затискач загвинчувати, муфта поступово стає на своє місце і натягує струну. Збуджують струну смичком або пальцем.